УДК 001. 102 : 004. 738. 5 ] 021.6

Наталя ВІТУШКО,

заввідділу НБУВ

Інтернет-інформація як джерело формування сучасного бібліотечного інформаційно-аналітичного продукту

У публікації аналізуються інформаційні можливості використання Інтернет у межах сучасної бібліотечної практики, зокрема для створення бібліотечного інформаційно-аналітичного продукту. Подається характеристика джерельної бази Інтернет як складової інформаційного виробництва бібліотек.

В умовах формування інформаційного суспільства роль бібліотечних установ як виробничої системи, що вирішує завдання аналітичної обробки інформаційних потоків, підвищення ефективності використання інформаційних ресурсів невпинно зростає. У зв'язку з цим увагу дослідників у все більшій мірі привертають проблеми підвищення ефективності бібліотечного інформаційно-аналітичного виробництва, важливого засобу введення в суспільний обіг матеріалів бібліотечних фондів, розвитку інформатизації.

Питанням аналізу проблеми місця й ролі інформаційного виробництва в сучасному соціокультурному просторі присвячені роботи: А. Антопольського, Ю. Арського, В. Брижко, В. Іноземцева. Роль і місце сучасної бібліотеки в інформаційному суспільстві теоретично обґрунтував А. Чачко. Проблеми розвитку бібліотек в інформаційному середовищі розглядаються в працях Л. Амлінського, В. Ільганаєвої, І. Моргенштерн, Ю. Столярова, Я. Шрайберга.

Важливу роль у теоретичному осмисленні й узагальненні питань, пов'язаних з розкриттям функції бібліотеки, технології інформаційного виробництва відіграли праці О. Астапович, М. Слободяника, О. Кириленко.

Економічні аспекти функціонування бібліотек активно досліджувались у працях І. Джерелієвської, М. Карташова, В. Клюєва, Л. Петрової, І. Фруміна. Автори дають загальну економічну оцінку діяльності бібліотек і використовують методи економічного аналізу щодо комплектування та використання бібліотечних фондів, матеріально-технічної бази бібліотек.

Проблему інноваційної компоненти бібліотечного інформаційного виробництва розроблюють науковці НБУВ під керівництвом академіка О. Онищенка - В. Горовий, А. Чекмарьов, Л. Костенко, Т. Павлуша, О. Воскобойнікова, Т. Добко та ін.

Вирішенню завдання визначення специфіки бібліотечно-інформаційного виробництва в умовах формування інформаційного суспільства присвячені праці І. Давидової. Можливості використання інформаційного сервісу Інтернету в бібліотеках України досліджувалися Л. Філіпповою, А. Романовим, В. Матюхіним.

Сучасні дослідники відзначають, що ускладнення соціально- економічного й політичного життя, зміна динаміки процесів у різноманітних сферах діяльності людини призвели до розвитку інформаційної індустрії, пов'язаної з вдосконаленням технологій виробництва нових знань. Поряд із цим актуалізується питання вдосконалення методик розширення доступу всіх категорій користувачів до наявних інформаційних ресурсів.

Особливе місце в процесах інформатизації суспільства належить глобальній комп'ютерній мережі Інтернет - зручному, доступному джерелу інформації, який принципово змінив систему нагромадження, зберігання, поширення інформаційних ресурсів. «Інтернет перетворився на публічний ресурс глобального масштабу, і керування його використанням повинне стати одним з основних питань порядку денного інформаційного суспільства» [10].

Про роль інтернет-інформації в сучасному суспільстві, її вплив на суспільне, культурне, політичне й економічне життя свідчить опитування 71 лауреата Нобелівської премії (близько третини сучасних лауреатів), проведене у 2001 р. дослідницькою компанією

Princeton Survey Research Assotiates за замовленням Qsco Systems. 89 % з них постійно користуються послугами мережі Інтернет і вважають, що інформаційно-комунікаційні технології значним чином трансформували їхній спосіб життя. 92 % опитаних відзначили Інтернет як унікальний засіб підвищення освітнього рівня й рушій нових технологій, 83 % - як засіб підвищення продуктивності праці та економічного зростання [12].

Популярність Інтернету поступово зростає і в Україні. Якщо у 2000 р. його послугами користувалось орієнтовно 180-190 тис. громадян, у 2005 р. - понад 1 млн, то у 2006 р. ця кількість вже перевищила 4,5 млн осіб [6].

Процеси інформатизації діяльності людини, створення глобальної інформаційної мережі Інтернет істотно вплинули на діяльність бібліотек, яким в інформаційному суспільстві приділяється особлива роль. «Повсякчас стикаючись з актуалізацією інформаційних процесів, суспільство дедалі більше усвідомлює необхідність існування соціальних інформаційних центрів для концентрування, структурування і підготовки до використання інформації» [5]. З місця зберігання книжкової продукції бібліотеки трансформуються в сучасні науково-інформаційні центри й посідають одне з найважливіших місць у його соціокомунікативній діяльності. Вони спрямовують свої зусилля на структурування, використання й надання інтегрованих знань, створення інформаційних послуг і продуктів, що є результатом аналізу та впорядкування інформації.

За наявності Інтернету, глобальних комп'ютерних мереж, коли читач має можливість отримувати інформацію з будь-яких куточків світу, бібліотека стає необхідною для аналітичної обробки інформації. Маючи у своєму розпорядженні комунікаційні канали, автоматизовані інформаційно-бібліотечні системи, гармонійно поєднуючи традиційні й сучасні електронні ресурси, бібліотеки отримують можливість збагачувати асортимент інформаційних продуктів у системі сучасних соціальних комунікацій, у т. ч. науково-аналітичними матеріалами [7].

Можливості використання Інтернету у вітчизняних бібліотеках здебільшого поки що розглядаються в межах традиційно сформованої бібліотечно-бібліографічної практики, а саме в таких її напрямах, як одержання бібліографічної, повнотекстової чи довідкової інформації. При цьому Інтернет дає можливість виконувати цю роботу більш якісно.

Разом з тим, в інформаційній галузі розвиваються можливості для розширення діяльності сучасних бібліотек. По-перше, у суспільстві зростає попит на інформацію, орієнтовану на вирішення конкретних завдань, на тематичний відбір інформації з різних джерел з подальшим її аналізом і аналітичною обробкою. По-друге, Інтернет як децентралізований віртуальний простір дає змогу впроваджувати нові форми організації праці, відбувається стрімкий процес диверсифікації інформаційних продуктів і послуг, бібліотеки ініціюють нові види інформації - створюють у мережі веб-сайти, веб-портали.

При цьому бібліотеки розвивають нові виробничі функції, які їм раніше не були притаманні. Важливим етапом в їх роботі стає створення спеціальних підрозділів з виробництва власних інформаційно-аналітичних продуктів за технологією «інформація на базі інформації» [5]. Такий підрозділ - СІАЗ (Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної