Враховуючи сучасні запити на створювані бібліотеками інформаційно-аналітичні продукти та еволюцію потреб на них у зв'язку з розвитком суспільних інститутів, СІАЗ здійснює оперативну підготовку матеріалів на базі Інтернет і друкованих ЗМІ за визначеною тематикою, спеціальних аналітичних матеріалів на базі використання систематично й різнобічно поновлюваних фондів монографічної та довідкової літератури, готує довідково-інформаційні, оглядові матеріали [8]. Інформаційно-аналітична продукція СІАЗу характеризується багатоаспектною джерельною базою, оперативністю задоволення запитів замовників, надійністю використаних джерел, а отже - високою якістю використаної інформації.

У процесі підготовки інформаційно-аналітичних продуктів, особливо вузькопрофільних, важливим джерелом у роботі СІАЗу залишається інформація на паперових носіях. Вона і сьогодні цінується як більш точна, логічно структурована і, що дуже важливо, виготовлена відповідно до багатовікових традицій фіксації інформації, об'єднана попередніми напрацюваннями у сфері накопичення інформації відповідною внутрішньою логікою.

Разом з тим джерельна база Інтернету дала можливість прискорити обробку і використання великих обсягів оперативних матеріалів; розширити географію використання джерел інформації і їх кількість; за рахунок розширення й урізноманітнення джерельної бази підвищити якість бібліотечної інформаційно-аналітичної продукції (БІАП).

Значну допомогу в збереженні необхідного рівня оперативності БІАП надає робота з інформацією офіційних сайтів центральних та регіональних органів державної влади. Зокрема, це сайти Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, обласних держадміністрацій та ін. На сторінках цих інтернет-ресурсів розміщуються поточні новини, аналітичні матеріали, нормативно- правова база.

Важливою складовою в цій роботі є такий сегмент Інтернету, як електронні бібліотеки, неформальною датою народження яких вважається 1971 р. - рік утілення в життя Проекту Гутенберга (Project Gutenberg), та повнотекстові бази даних. З точки зору професійної інформаційної діяльності вони є однією з головних складових сукупного потенціалу мережі як впорядковані колекції різноманітних електронних документів, оснащені засобами навігації й пошуку. В електронних бібліотеках представлена значна кількість інформації. Зокрема, у бібліотеці конгресу США за останні 12 років оцифровано 10 % фондів (11 млн документів). У Національній бібліотеці Франції тільки в 2006 р. переведено в цифровий формат і розміщено на веб-сайті 80 тис. текстових документів [11].

У процесі використання цього сегмента Інтернету для підготовки БІАП слід враховувати, що електронні бібліотеки можна розділити на дві основні категорії: безкоштовні (відкриті) електронні колекції текстів і комерційні повнотекстові бази даних. Безкоштовні електронні бібліотеки формуються, як правило, окремими ентузіастами або співтовариствами. Наявним є також такий їх різновид, що підтримується організаторами з метою отримання стійкого прибутку від розміщеної на сайті реклами.

Комплектування відкритих електронних бібліотек відбувається одним з таких шляхів:

тексти копіюються з інших сайтів;

скануються;

тексти надходять безпосередньо з видавництва або від авторів.

Для безкоштовних електронних бібліотек характерною може

бути невисока якість організації, невисока ефективність системи навігації й пошуку, граматичні помилки в текстах і т. п. Однак недоліки часто компенсуються великими обсягами й безкоштовними умовами користування.

З усього переліку представлених у мережі комерційних інформаційних продуктів для професійної інформаційної діяльності найбільший інтерес представляють повнотекстові бази даних. Одержання доступу до них для традиційних бібліотек значною мірою змінює підходи до інформаційної роботи в цілому.

Значне місце в джерельній базі, яку використовує в роботі СІАЗ (журнал «Україна: події, факти, коментарі», бюлетень «Резонанс», інформаційно-аналітичні випуски «Шляхи реформування української науки», «Прогнози», «Конфлікти в суспільному вимірі», «Безпека підприємництва», «Експертно-аналітичний висновок моніторингу ЗМІ з питань зайнятості населення та ринку праці» та ін.), належить українському сегменту Інтернету, наповненість якого можна охарактеризувати так:

інформація про діяльність різних суб'єктів господарювання - 37 %;

інформаційно-довідкові ресурси - 16,6 %;

інформація та науково-технічні журнали - 6 %;

інформація науково-дослідних та навчальних організацій - 4,4 %;

інформація про діяльність органів державної влади - 1,3 % [7].

Серед них за своєю оперативністю вирізняються інтернет-ЗМІ.

На будь-які події інтернет-видання реагують іноді навіть швидше, ніж інформаційні агентства (ІА), що пояснюється особливостями функціонування одиниці інформації в Мережі. Зокрема, ІА спочатку розміщує новину в закритій стрічці, після чого передплатники агентства вирішують, чи ставити її у свої новини. Тільки після цього запускається процес вторинної ретрансляції матеріалу. Через інтернет-ЗМІ інформація швидше надходить до масової аудиторії не тільки певного ЗМІ, але й пошукових систем, де його новини ретранслюються - МЕТА, ЯМєх та ін. Через служби моніторингу друкованих засобів масової інформації вона потрапляє на їхні шпальти, оскільки новина вже стала частиною інформаційного простору, звичайно, якщо вона містить реальний інформаційний привід [13].

Ще одна важлива риса мережевих видань - їхня інтерактивність. Зворотній зв'язок з читачем проявляється в можливості негайно відгукнутися на будь-яку публікацію, розмістити статтю з резонансної проблеми, що перетворює інтернет-ЗМІ на цінне джерело дослідження, зокрема, інструментів піару, громадської думки, рівня громадської активності певних категорій населення.

Використовуючи інтернет-ЗМІ в аналітичні роботи, слід враховувати, що вони, як і друковані, бувають різних категорій. Є такі, що вміщують лише замовлену інформацію або відображають інтереси засновника. Є визнані лідери на ринку інтернет-ЗМІ - видання із серйозною репутацією, яким можна довіряти [ForUm (www.for-ua.com), MIGnews.com.ua (www.mignews.com.ua), proUA.com (http://proua.com), Корреспондент.net (www.korrespondent.net),

Версии (www.versii.com.ua)]. Є сайти, які часто розміщують скандальні матеріали, але посилаються на анонімні джерела отримання інформації. При цьому вони можуть виступати як «посередники», що нав'язують певні ідеї суспільній свідомості. Роль співробітника інформаційної служби при підготовці інформаційно-аналітичного продукту полягає в тому, щоб у цьому потоці даних знайти надійну й точну інформацію і за