її допомогою об'єктивно висвітлити найважливіші події і процеси в житті українського суспільства. За словами екс-президента відділу новин компанії Сі-Бі-Ес Е. Клаубера, «у демократичному суспільстві важливо, щоб люди не тільки знали, але й розуміли» [14].
Під час аналізу мережевої інформації необхідно брати до уваги й те, що всі інтернет-ЗМІ чимало дослідників розподіляє на дві зовні схожі, але відмінні за бізнес-схемами категорії: сателітні та автономні [15]. Кожна з категорій має свої характеристики, які впливають на якість інформації цих видань. Сателітні є додатковою формою відображення інформації традиційних ЗМІ, телеканалів, радіостанцій. У цьому випадку створення свого сайту в мережі може бути способом розширення аудиторії. Автономні - це ЗМІ, створені саме як ЗМІ, що працюють винятково в Інтер- неті. Для декого з авторів цих видань існують певні причини для вибору Інтернету як виняткового медіа-середовища - розмиті правила існування, що дають змогу вільно поводитися з інформацією на сайті, яку можна в будь-який час знищити, а отже - максимальна незалежність, можливість за допомогою «жовтої» інформації максимально підвищити рейтинг і швидко зробити прибуток на інтернет-рекламі.
Використовує у своїй роботі СІАЗ і регіональні мережеві видання (для підготовки бюлетеня «Регіони сьогодні», тематичних та аналітичних оглядів). В інформаційному полі українських регіонів Інтернет відіграє не таку велику роль, як у центрі, проте кількість користувачів мережі там поступово зростає. Отже, збільшуються їхні потреби в інтернет-послугах, що мають чітку територіальну прив'язку до місцевості, де вони мешкають. Це приводить до поступового формування ринків регіональних інтернет- ЗМІ. Чимало регіональних інтернет-видань віддають усю площу сайтів місцевій інформації, навіть якщо ця інформація оновлюється досить нерегулярно. На багатьох із них стрічка із загальноукраїнськими новинами є лише доповненням до неї і несе ще одне навантаження - підвищує рівень оперативності сайту в очах користувачів.
Кожен з більш-менш сформованого до сьогодні регіонального сегменту українського Інтернету має власну організаційну структуру, що виявляється в наявності в окремих регіонах власних регіональних порталів, інформаційних агентств, регіональних банерних мереж, що поєднують місцеві сайти. Це свідчить про досить високий рівень цього сегменту Інтернету, сукупність регіональних інтернет-проектів якого формує віртуальний інформаційний простір кожного регіону і дає можливість аналітику побачити події та процеси очима місцевої влади, місцевих журналістів, а не в сухому переказі центральних ЗМІ.
Стосовно сателітних і автономних інтернет-ЗМІ, про які йшлося вище, то перші в регіонах, як правило, представляють слабо фінансовані веб-відділення газет та телерадіокомпаній і не відіграють значної ролі в інформаційному середовищі. За винятком окремих із них, зокрема сайтів ТРК Вежа (http://vezha.org) (Івано-Франківська обл.), ТРК ЛОТ (http://www.lot.lg.ua) (Луганська обл.), Кременчуцький Телеграф(http://www.telegraf.in.ua) (Полтавська обл.), вінницької газети «Місто» (http://misto.vinnica.ua), Запорізької регіональної радіокомпанії «Великий луг» (http://www.vlug.zp.ua) та ін.
Щодо автономних, то термін існування їх у регіонах невеликий - більшість не здатні за короткий термін самоокупитися. У результаті конкурентної боротьби в кожному регіоні виживає декілька успішних ЗМІ. Але навіть вони працюють у досить суворих фінансових межах, що змушує їх робити ставку не на якість матеріалів, а на популярність. Це підвищує рейтинг видання, але звужує аудиторію, яка представлена лише однією категорією населення - молоддю.
Підсумовуючи сказане, треба відзначити, що за допомогою сучасних інформаційних технологій українські бібліотеки намагаються поєднувати традиційні і нові електронні ресурси, стають важливим суб'єктом світового інформаційного простору. У зв'язку з цим вони виконують дві основні функції: забезпечують інформаційну взаємодію між різними суб'єктами інформаційного простору та оберігають користувачів від масиву зайвої інформації, сприяючи ефективному використанню накопичених знань. Завдяки інформаційному інтернет-середовищу, проекти якого відкриті для вільного доступу, бібліотеки отримали можливість надавати свої матеріали одночасно тисячам дослідників у різних країнах світу. Разом з тим - розширили свої можливості у сфері якісного комплектування новими ресурсами.
Ефективне використання сучасними бібліотечними установами традиційних носіїв інформації в поєднанні з інтернет-ресурсами дає змогу повніше задовольняти інформаційні запити суспільства, використовувати актуальну інформацію в режимі онлайн, що підвищує її цінність для замовника.
Список використаних джерел
Библиотечно-информационное обеспечение в области социальных и гуманитарных наук на пороге XXI века [Текст]: материалы науч. конф., Москва 26 мая 1998 г. / РАН. ИНИОН. - М., 1999. - 180 с.
Волкова, К. Ю. Обзор современных направлений создания электронных библиотек [Текст] / К. Ю. Волкова // Электронные ресурсы и электронные библиотеки: ежегод. межвед. сб. науч. тр. - М. : ГПНТБ России, 2006. - С.16.
Галимова, Е. Я. Библиотечный сервис [Текст]: учеб.-метод. пос. - М. : ЛИБЕРЕЯ-БИБИНФОРМ, 2006. - 144 с.
Гончаров, М. В., Шрайберг, Я. Л. Введение в Интернет: В 9 ч. [Текст] / М. В. Гончаров, Я. Л. Штрайберг. - М. : ГПНТБ России, 2001 / Ч. 6: Интернет для средства массовой информации.
М. : ГПНТБ России, 2001. - 44 с.
Горовий, В. М. Оновлення бібліотек як фактор підвищення е фективності інформаційних ресурсів [Текст] / В. М. Горовий // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Вип. 21 / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. АБУ. - К., 2008. - 324 с.
Горовий, В. М. Особливості розвитку соціальних інформаційних баз сучасного українського суспільства [Текст] / В. Горовий. - К. : НБУВ, 2006. - 300 с.
Губерський, Л. В., Макаренко Є. А. та ін. Інформаційна політика України:
