УДК 015(477)+929:01(477)Петров С. Й.

Ірина Лиханова,

наук, співробітник НБУВ, канд. іст. наук

ВНЕСОК С. Й. ПЕТРОВА У СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО БІБЛІОГРАФІЧНОГО РЕПЕРТУАРУ

У статті розглянуто основні напрями наукової діяльності відомого українського книгознавця С. И. Петрова (1917-1974 pp.), охарактеризовано його фундаментальні праці 50-70-х років XX ст., які заклали основи бібліографічного репертуару української книги XV - початку XX ст.

Ключові слова: українська книга, український бібліографічний репертуар, ретроспективна національна бібліографія, українське книгознавство.

У 2009 р. виповнилося 35 років зі смерті відомого українського книгознавця Степана Йосиповича Петрова, який багато років своєї діяльності присвятив Національній Бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

С. Й. Петров народився у травні 1917 р. у селі Явкіно на Смоленгцині. Після закінчення у 1941 р. Могильовського педагогічного інституту пішов на фронт. Війну закінчив у званні гвардії майора, нагороджений орденами «Красной звезды», «Отечественной войны» II ступеня, медалями.

Наукова діяльність С. Й. Петрова розпочалася у Державній публічній бібліотеці УРСР (ДПБ УРСР, нині Національна Бібліотека України імені В. І. Вернадського) із зарахуванням його у 1948 р. до аспірантури на відділення «книгознавство» одразу на другій рік навчання, оскільки він уже розпочав роботу над дисертацією на тему «Книговидавнича та книготорговельна діяльність М. І. Новикова». Науковим керівником було затверджено С. І. Маслова, який очолював напрям книгознавства, мав міцну власну наукову школу та значний досвід наукового керівника.

Аспірантура Державної публічної бібліотеки з питань бібліотекознавства, методики й організації бібліографічної роботи та книгознавства була створена за рішенням Президії АН УРСР від 7 травня 1948 р. З метою забезбечення високого рівня підготовки спеціалістів- науковців до співпраці було запрошено провідних вчених - члена- кореспондента АН УРСР, доктора філологічних наук С. І. Маслова, доктора педагогічних наук Є. І. Шамуріна, професора Б. С. Боднарського, завкафедри бібліографії Московського державного бібліотечного інституту ім. В. І. Молотова професора А. Д. Ейхенгольца та ін.

У грудні 1949 р. відбулася ювілейна конференція, присвячена 30-річчю Бібліотеки. У роботі конференції взяли участь і виступили з доповідями провідні фахівці ДПБ, зокрема з доповіддю «М. І. Новиков та його видання у фондах ДПБ» аспірант С. Й. Петров

Навчання в аспірантурі під керівництвом С. І. Маслова, спілкування з відомим книгознацем членом-кореспондентом АН УРСР П. М. Поповим, якого С. Петров, як і С. І. Маслова, теж вважав своїм учителем, мали великий вплив на формування С. Петрова як науковця, фахівця- книгознавця.

У1951 p. С. Петров успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Книговидавнича і книготорговельна діяльність М. І. Новикова». Один з офіційних опопонентів літературознавець академік О. І. Білецький високо оцінив дослідження С. Й. Петрова. У роботі зроблено всебічний аналіз книготоргової та видавничої діяльності М. І. Новикова, яка мала значний вплив на розвиток російської суспільної думки, науки, літератури. Петров детально розглянув усі відомі в той час видання Новикова, гцо знаходилися у книгосховищах провідних бібліотек Москви, Ленінграда, Києва, виправив чимало неточностей існуючих описів. Завдяки такій копіткій праці була значно доповнена бібліографія книг, виданих М. І. Новиковим, - до 1047 назв замість 944 назв, зафіксованих у роботі В. П. Семенникова «Книгоиздательская деятельность Н. И. Новикова и Типографической компании» (П., 1921)2.

Новий етап у науково-професійній діяльності розпочався, коли С. Петров обійняв посаду завідуючого відділу рідкісної і цінної книги. Під керівництвом С. Петрова у відділі активізуються книгознавчі дослідження, видаються фундаментальні каталоги «Книги гражданской печати XVIII века: Каталог книг гражданской печати, хранящихся в ГПБ АН УРСР» (1956), «Славянские книги кирилловской печати XV-XVIII вв.: Описание книг; хранящихся в ГПБ АН УРСР» (1959), «Книги первой четверти XIX века: Каталог книг, хранящихся в ГПБ АН УССР» (1961), які розкривали фонд Бібліотеки й представляли важливі матеріали з історії книгодрукування в Україні та Росії XV - початку XIX ст.3

У каталозі «Книги гражданской печати XVIII в.» представлені видання з усіх галузей знань, що були надруковані з часу введення в Росії гражданського шрифту, тобто з 1708 по 1800 рік. Каталог містить 2745 бібліографічних записів, зокрема, включає описи близько двадцяти видань, не зареєстрованих у найповніших покажчиках книг XVIII ст. Це видання має у своєму складі допоміжні покажчики: алфавітний покажчик перекладачів, покажчик міст та друкарень, систематичний4.

У каталозі «Славянские книги кирилловской печати XV-XVIII вв.» містяться дашгі про 1291 видання, що становить понад 35 % усієї книжкової продукції XV-XVIII ст., надрукованої кирилицею. Включено 126 назв видань, раніше не врахованих у попередніх бібліографіях слов'янських стародруків. Значне місце серед описаних раритетів посідають пам'ятки української літератури XVI-XVIII ст.

Наявність великого дублетного фонду дозволила укладачам виявити цілий ряд варіантів окремих видань, багато з яких теж були невідомі у бібліографії. Загальна кількість слов'янських видань XV-XVIII ст., що зберігалися у Бібліотеці, становила більше 8 тис. томів.

У бібліографічному описі укладачі, по можливості, намагалися дотримуватися повноти та точності, відмічали особливості того чи іншого видання, існуючі варіанти, ступінь збереженості, вказували, в яких бібліографічних джерелах описано дане видання. Вперше описані видання позначені зірочкою після порядкового номера, під яким вони значаться у каталозі.

Для зручності користування й повнішого розкриття змісту видання подано допоміжні покажчики: міст, друкарень та їх видань, покажчик назв книг, покажчик імен5.

Вихід цього видання був схвально зустрінутий науковою громадськістю. Зокрема,