рецензучи каталог «Славянские книги кирилловской печати XV- XVIII вв.» Я. Д. Ісаєвич зазначив, що незважаючи на певні недоліки «опис кирилівських стародруків Державної публічної бібліотеки УРСР має велике наукове значення і далеко виходить за межі часткового бібліотечного каталога. ... Тому необхідно, щоб і інші бібліотеки, що мають кирилівські стародруки, пішли за прикладом ДПБ УРСР. Назріло також питання про видання докладного зведеного каталога всіх відомих до цього часу стародруків, виданих на Україні з вказівками про місце зберігання усіх їх примірників і з повною бібліографією літератури про стародруки. Таке видання, очевидно, повинно охоплювати більш-менш такий же період часу, як і розглянута публікація Державної Публічної бібліотеки УРСР, тобто до кінця XVIII ст.» 6.
Каталог «Книги первой четверти XIX века» включає описи 2824 книг, які зберігаються у Бібліотеці. Додано ретельно розроблений науково-допоміжний апарат: іменний покажчик видавців та перекладачів, покажчик міст і друкарень, предметно-ситсематичний покажчик, список бібліографічних посібників, що згадуються в каталозі.
Каталоги «Книги гражданской печати XVIII века» та «Славянские книги кирилловской печати XV-XVIII вв.» були представлені в експозиції бібліографічних покажчиків Бібліотеки на Виставці передового досвіду УРСР, яка відкрилася в липні 1958 р. Академія наук УРСР представляла 25 установ, відібраних для участі в показі своїх науково-дослідних робіт, серед них була і ДПБ1.
Означені видання одержали позитивну оцінку провідних вітчизняних та зарубіжних учених-книгознавців, зокрема С. І. Маслова, П. Н. Беркова, П. М. Попова, румунського дослідника Даміана П. Богдана та ін. Рецензії на каталоги С. И. Петрова були надруковані в Болгарії, Румунії, Югославії та інших країнах. Листи книгознавців до С. Й. Петрова зберігаються в родині Петрових8.
У 60-ті роки XX ст. С. Й. Петров стає визнаним фахівцем у галузі історії книги, впроваджені ним у практику діяльності бібліотек наукові методи описування українських стародруків згодом були визнані у світовій бібліотечній справі9.
С. Й. Петров брав участь і у створенні загальносоюзних довідників та покажчиків. Протягом 1957-1959 pp. він готував для «Информационного указателя важнейших библиографических списков и картотек, составленных библиотеками Советского Союза», що укладався Державною бібліотекою ім. В. І. Леніна (ДБЛ), відомості про картотеки і списки відділу рідкісної та цінної книги. Ці данні опрацьовувалися відділом бібліографії і надсилалися до ДБЛ.
С. Й. Петров вдало поєднував наукову й педагогічну діяльність. У 50-ті роки викладав історію видавничої справи та історію журналістики у Київському державному університеті, потім - у Київському філіалі Львівського поліграфічного інституту. Читав курси історії книги та бібліотечної справи в Київському консультпункті Харківського інституту культури, де працював завідувачем кафедри бібліографії, був першим деканом бібліотечного факультету.
У 60-ті та на початіу 70-х pp. С. Й. Петров продовжував копітку роботу, спрямовану на створення репертуару книг, виданих в Україні. У 1971 р. вийшов каталог «Книги гражданського друку, видані на Україні, XVIII - перша половина XIX ст.». Каталог С. Й. Петрова був однією з перших спроб створення зведеного репертуару книжкової продукції в Україні за дореволюційні роки. Він містить відомості про книги з різних галузей знань від початку впровадження гражданського книгодрукування до 1861 р. і включає бібліографічний опис майже 2 тис. книг українською та російською мовами, виданих на території України (у межах адміністративного поділу УРСР), надрукованих гражданським шрифтом. У каталог увійшли видання, які мають п'ять і більше сторінок.
Розташування матеріалів у каталозі алфавітне, переважна більшість книг опрацьована de visu. Анотації розкривають зміст більшої частини книг, особливості окремих видань, а подекуди включають й оцінку видань. У примітках подаються посилання на джерела, звідки взято опис тих чи інших видань. Додано допоміжні покажчики - іменний, систематичний, хронологічний, міст і друкарень та бібліографічних покажчиків, які були використані під час складання каталогу.
Майже всі представлені у каталозі видання є бібліографічною рідкістю. Основна частина книг, включених до каталогу, переглянута de visu. Особливості окремих видань відзначені в анотаціях. Описи книг, які укладачу не вдалося розшукати у бібліотеках, подано з посиланням на бібліографічні або архівні джерела. Каталог має певні прогалини, зокрема у відображенні видавничої продукції губернських та приватних друкарень. Самостійне наукове значення має вступна стаття «З історії виникнення і розвитку гражданського книгодрукуквання на Україні», в якій зібрано і узагальнено фактичний матеріал, що характеризує особливості книгодрукуквання в Україні. Цікавими є й додатки до каталогу. Вони вводятьу науковий обіг виявлені в архівах матеріали10.
Значним є вклад С. И. Петрова й у розробку теоретичних проблем книгознавства, зокрема історії книгодрукування. Серед його праць слід відзначити статті «Початковий період книгодрукуквання в Москві та на Україні» (1954), «Початок гражданського книгодрукуквання на Україні» та «Другування на Україні в першій половині XIX ст.», в яких простежується розвиток гражданського к н и год р\ ку ва н н я в Україні від часу появи першої гражданської друкарні 1764 р. в Слизаветграді і до середини XIX ст., висвітлюється розвиток видавничої справи в Києві, Харкові, Одесі, Житомирі, Кам'янці-Подольскому, Львові, Миколаєві, Полтаві, Херсоні, Чернігові, Чернівцях та інших культурних центрах України11.
У 1965 р. у вітчизняному книгознавстві відбулася значна подія: за ініціативи Державної публічної бібліотеки АН УРСР, Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, Інституту мовознавства АН УРСР було видано колективну монографію за редакцією члена-кореспондента АН УРСР П. М. Попова