Американський фахівець зі стратегічної розвідки генерал В. Плет процес творчого мислення уявляє як послідовність чотирьох стадій, що змістовно відрізняються одна від одної.

Перша стадія - накопичення відомостей і знань - охоплює такі етапи інформаційної роботи:

загальне ознайомлення з проблемою;

визначення понять, що використовуються;

збір фактів.

Друга стадія - осмислення накопиченого матеріалу - включає містить такий етап інформаційної роботи як тлумачення фактів.

Третя стадія - побудова ментальних конструкцій та формування висновків містить етап побудови гіпотези.

Четверта стадія - перевірка висновків - містить сам етап роботи над висновками, а також їх викладення [6].

Підхід фахівців до процедури підготовки різноманітних документів, як до процесу творчого мислення, відображає змістовно-аналітичний аспект інформаційної діяльності.

Сьогодні вже ніхто не сумнівається в тому, що основний вектор розвитку сучасної світової цивілізації лежить в інформаційній сфері. Інформаційна революція, яка розпочалася наприкінці XX ст. на початку XXI ст. зумовлює формування нового типу суспільства - інформаційного. Інформаційна індустрія - це нова галузь, яка пов'язана з вироб- ництвом технічних засобів, методів, технологій для виробництва нових знань і спрямовує рух людства до інформаційного суспільства.

Основою інформаційної індустрії є перетворення інформації, переробка інформаційних ресурсів і забезпечення умов доступу споживачів до необхідної їм інформації. Виробництво інформаційного, а не матеріального продукту стає рушійною силою розвитку суспільства, а останній, у свою чергу, стає дедалі більш інформаційномістким.

Таким чином, процес становлення і розвитку інформаційного суспільства має об'єктивний характер. Водночас розвиток інформаційного суспільства можливий на основі комплексного підходу, який охоплює стратегічне бачення інформатизації суспільства, чіткі пріоритети цієї інформатизації, координується з існуючими соціально-економічними, політичними та культурними умовами держави й міжнародною практикою та пов'язується з розвитком економіки й країни в цілому.

Основними функціями інформаційного забезпечення є: інформативна, організаційна, управлінська, комунікативна.

Цей перелік не вичерпує всіх можливостей інформаційного забезпечення. Однак результативність інформаційного забезпечення насамперед залежить від інформаційного процесу.

Сам інформаційний процес можна поділити на дві складові: інформаційну і аналітичну. До процесу інформаційної роботи належить послідовна сукупність операцій (відбір, накопичення, зберігання, обробка, видача інформації), що дає змогу швидко знайти в повному обсязі потрібні матеріали. Відбір і обробка матеріалів за темою дослідження - це підготовчий етап процесу аналітичної роботи, під час якої здійснюється пошук інформації, перевірка її якісних характеристик, а також її обробка з метою створення умов для правильної оцінки досліджувальних фактів, подій і явищ.

Таким чином основні етапи інформаційного процесу:

збір якомога більшої кількості інформації з даної проблеми;

фільтрація суб'єктивних факторів і другорядної інформації;

додатковий збір інформації з історії виникнення проблеми та її розвитку, аналогах і варіантах її подолання чи вирішення;

аналіз варіантів вирішення проблеми та їх можливе взаємовиклю- чення або поєднання;

прогноз подальшого розвитку ситуації за різних умов;

розробка переліку стратегій реалізації рішення, визначення сукупності дій, необхідних для досягнення поставленої мети;

оцінка ступеня ризику при несприятливому розвитку подій.

Зазначимо, що ця схема лише в загальних рисах характеризує інформаційні процеси, їх технологічні аспекти, і не є універсальною. Залежно від конкретних завдань ця схема може набувати найрізноманітніших елементів, форм тощо.

Інформаційні процеси пов'язані з множиною новітніх категорій: інформація, інформатизація, інформативність, інформологія, інформаційний соціум, віртуалізація, економіка знань, глобалізація тощо.

На думку багатьох дослідників, процес інформатизації повинен містити в собі три діалектично взаємозалежних процеси:

медіатизацію - процес удосконалювання засобів збору, збереження і поширення інформації;

комп'ютерізацію - процес удосконалювання засобів пошуку й обробки інформації;

інтелектуалізацію - процес розвитку здібностей людей до сприйняття і породження інформації (знання), тобто процес підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, включаючи використання засобів штучного інтелекту.

Однак саме інформація відіграє наразі одну з провідних ролей. Від її запасів та впорядкованості залежить спосіб розв'язання тієї чи іншої проблеми. Сьогодні керівники часто відчувають брак інформації у зв'язку з тим, що не будь-яка інформація корисна, представлена в необхідному вигляді і відповідає поставленим цілям управління.

Фахівець з аналітичної роботи - британський професор Р. Джонс - зазначив, що критерій інформаційної роботи не зводиться до того, щоб отримані висновки підтверджувалися на практиці. Інформація повинна переконати державні та дослідницькі органи вжити відповідні заходи.

На думку канд. техн. наук, проф. кафедри мультимедійних технологій КНУКіМ О. Матвієнка, система інформаційного забезпечення управління ефективно функціонує за умови спеціальної підготовки фахівців широкого профілю, добре обізнаних із відповідною тематикою і завданнями, що стоять перед організацією, та чіткого визначення методів, форм і видів інформаційного обслуговування для забезпечення його оперативності та компактності [5].

Академік І. Павлов до провідних якостей особи вченого-дослідника відносив:

наукову послідовність;

міцність пізнання азів науки і прагнення від них до вершин людських знань;

стриманість, терпіння;

готовність і уміння робити чорнову роботу;

уміння накопичувати факти;

наукову скромність;

готовність віддати науці все життя.

Академік К. Скрябін відзначав особливу значущість у науковій творчості любові до науки, вибраної спеціальності.

Водночас державний радник юстиції РФ Б. Шенкман вважає, що духовна праця є виявом людської спільності, вона має розглядатися як загальна форма діяльності. Будь-яке відкриття є «безпосереднім результатом загальної праці і разом з тим передумова загальної праці» [7].

Таким чином, можна стверджувати, що в сучасному інформаційному середовищі сприйняття інформаційної роботи як процесу творчого мислення надає можливість фахівцям створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрями розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій у будь-яких