Важко виділити в самостійну галузь медицини книги, присвячені спеціально нервовим та психічним захворюванням. їм зазвичай відводилися розділи в енциклопедичних виданнях. Цих питань торкалися у своїх публікаціях професор М. Скіадан «Слово о причинах и действиях страстей душевных» (М., 1794) та лікар Доппет «Врач философ» (М., 1792).

Доволі багато книг присвячено різним лііувальним засобам. Тогочасний арсенал фармацевтичних засобів був досить потужним - від рослинних до хімічних речовин. Набували популярності неперевірені або навіть шарлатанські засоби у вигляді еліксирів, крапель, порошків. Велика кількість таких ліків потребувала літератури рекламного характеру, водночас викликала необхідність у посібниках, які б орієнтували на дійсно дієві.

Велика увага приділялася лікувальним властивостям трав, що, в свою чергу, підвищувало інтерес до ботаніки. Першу працю на цю тему «Слово о свойствах и пользе растений» написав П. Д. Веніамінов (М., 1767). Цікавими для дослідження є «Первоначальные основания ботаники» Н. М. Максимовича-Амбодика (СПб, 1796), «Рассуждения о растениях Крымской степи полковым лекарем усмотренных» М. Я. Трохимовського (СПб, 1772), а також низка праць, присвячених лікувальним властивостям окремих рослин.

Важливо виокремити невелику групу книг, які стосувалися медичної освіти. Сюди можна віднести брошуру Г. Кау-Бургава «Медицинской канцелярии поступки» (СПб, 1751) та «Рассуждение о врачебной науке, которую называют докторством» Г. Н. Теплова (СПб, 1774).

Особливої популярності у той час набувають різні «лечебники». Вони адресувалися людям, які не мали медичної освіти. Такі видання сприяли процвітанню знахарства, шарлатанства. Первістком такої літератури був «Домашний лечебник или простой способ лечения» X. Пекена (СПб, 1765), зшдом вийшли «Лечебники» В. Бухана (М., 1790-1792), I. Роста (М., 1793), М. Чутюва (М., 1789-1790) таін. Вони вирізнялися змістом, обсягом та характером надання порад. Наприклад «Новый домашний лечебник» X. Пекена (СПб, 1765) відповідає тогочасним змінам у медицині, а ось «Сельский лечебник» М. Чутюва (М. ,1789- 1790) містить ненаукові, навіть для того часу речі.

У медичній літературі XVIII ст. важко провести межу між книгами науковими та науково-популярними. Навіть про таку суто професійну книгу, як «Основы врачебныя патологии» І. Гаубія (СПб, 1792), писали: «Не для одних только врачей нужна, но она также общеполезна для всякого звания любителей...» [4, с. 96].

Ми обмежилися розглядом лише медичних книг. Хоча, як видно, у той час друкувалося багато статей, присвячених медичній справі. Досить часто питання медицини порушувалися і у загальній літературі. Спадщина з цієї тематики становить понад 1500 статей і заміток.

Аналіз видань з медицини XVIII ст. засвідчує, що друком виждали праці, присвячені актуальним для того часу проблемам медицини, практичним засобам та методам лікування хвороб. Вони вирізнялися доступністю, популярністю викладу матеріалу та практичною спрямованістю. Незважаючи на те, що медичні книги здебільшого писалися і видавалися з метою задоволення місцевих потреб, окремі з них набули поширення і в країнах Європи. Тогочасні книги з медицини не тільки сприяли боротьбі з різними хворобами, а й відбивали рівень розвитку науки у цей період. Лікарі та громадскість часто вказували на нестачу вітчизняної медичної літератури, а тому кожна нова книга була визначною подією, у житті суспільства її часто згадували, на неї робилися посилання.

Активно долучалися до розвитку медичної науки і укаїнські вчені. Чимало наших земляків, зокрема Нестор Максимович-Амбодик, Хома Тихорський, Олександр Шумлянський, Касьян Ягельський, Іван Полетика, Йосип Каменецький та ін., успішно захистили дисертації на звання доктора медицини в російських навчальних закладах та кращих європейських університетах, з їхнього середовища вийшли видатні лікарі - практики, талановиті вчені, педагоги, які впливали на розвиток медичної освіти й науки. Створені ними оригінальні праці, підручники, посібники, здійснені ними переклади російською мовою кращих іноземних медичних видань сприяли якісному поліпшенню викладання теоретичних і клінічних дисциплін. Багато лікарів і вчених зробили вагомий внесок у збереження здоров'я своїх співгромадян, у збагачення вітчизняної науки і культури. Деякі їх дослідження та наукові відкриття й досі не втратили свого значення.

Список використаної літератури

Анастасевич, В. Г. Росписи российским книгам для чтения из библиотеки

Плавилыцикова / В. Г. Анастасевич. - СПб : Тип. В. Плавилыцикова, 1820. - Ч. 1.-658 с.

Анастасевич, В. Г. Роспись российским книгам для чтения из библиотеки А. Смирдина / В. Г. Анастасевич. - СПб : Типография А. Смирдина, 1828-1832. - 118с.

Грандо, О. А. Становлення медичної науки в Україні // Медичний Всесвіт. - 2003,-№2.-С. 12-13.

Громбах, С. М. Русская медицинская литература XVIII века / С. М. Тромбах.

М. : Издательство Академии медицинских наук СССР, 1953. - 281 с.

Запаско, Я. П. Пам'ятки книжкового мистецтва : каталог стародруків, виданих на Україні (1765-1800) І Я. П. Запаско, Я. Д. Ісаєвич. - Львів : Вища школа, 1984. - Кн. 2. - Ч. 2. - 127 с.

Історія української культури / В. С. Александрович, В. И. Борисенко, Т. М. Виврот. - К. : Наукова думка, 2003. - T. 3. - 1245 с.

Мультановский, М. П. Библиография в научной и практической медицине / М. П. Мультановский. - М. : Медгиз, 1947. - 104 с.

Петров, С. И. Книги гражданського друку, видані на Україні XVIH - перша половина XIX століття: каталог (1765-1860) / С. И. Петров. - X., 1971. - 294 с.

Петров, С. О. Книги гражданской печати XVIH века / С. О. Петров.