УДК 023 : 316. 776. 3

Вікторія БОНДАРЕНКО,

редактор І кат.

Трансформація послуг та ресурсів бібліотеки в контексті підвищення ефективності її комунікативної функції

У статті проаналізовані процеси якісного перетворення зростаючих обсягів інформації, що обумовлено інформатизацією українського суспільства, інтеграцією У світову спільноту, сучасними потребами інформаційного ринку України. Розглянуто реакцію сучасних бібліотек на процеси інформатизації, їх діяльність щодо створення і удосконалення як нових видів інформаційно-аналітичної продукції, так і нових форм бібліотечного обслуговування.

З кожним днем процеси інтенсифікації науково-технічного прогресу стають більш помітними у суспільстві. Нові реалії вимагають нових рішень, зокрема, щодо засобів та методів обслуговування бібліотеками користувачів. Стрімкий розвиток електронних інформаційних технологій спричинив зростання потреби споживачів у розширенні можливостей оперативного отримання інформації. У цьому контексті актуальною стає діяльність бібліотек щодо вдосконалення дистантного інформаційно-аналітичного забезпечення користувачів.

Досвід сучасного бібліотечного обслуговування свідчить про об'єктивну необхідність трансформації бібліотечних закладів в інформаційні центри, сполучені засобами сучасного зв'язку і пошуковими системами з потужним інформаційним ресурсом.

Останнім часом інформація дедалі частіше визначається як основний ресурс майбутнього, який може ефективно використовуватися лише тими членами суспільства, які володіють необхідними знаннями і добре підготовлені до навігації в інформаційному просторі. Сьогодні зростання обсягів інформації обумовлює процес якісного її перетворення. А розвиток обчислювальної техніки, всесвітня мережа Інтернет привели до глобальних змін у процесах створення, розповсюдження та обміну інформації.

Варто зазначити, що глобальна інформатизація, спричинивши переоцінку важливості інформації в системі стратегічних ресурсів, які відображають рівень соціально-економічного розвитку країн, сприяла тому, що бібліотеки ввійшли в число найбільш вагомих, з точки зору задоволення соціальних потреб суспільства, інститутів формування і розповсюдження інформаційних ресурсів.

Сучасні бібліотеки реагують на процес інформатизації, використовуючи у своїй роботі нові джерела інформації, створюючи і вдосконалюючи як нові види інформаційно-аналітичної продукції, так і нові форми бібліотечного обслуговування.

Бібліотека нового типу - це бібліотека, де читач знаходить, безумовно, інформацію в фондах даного сховища, але, крім того, має змогу миттєво отримати будь-яку інформацію, що зберігається в будь-якій іншій бібліотеці. Таку можливість надає бібліотекам Інтернет. При цьому набуває додаткового значення міжбібліотечна кооперація. Показовим у цьому контексті є приклад бібліотеки Київського національного університету імені Т. Шевченка, де відкрито перший віртуальний науковий читальний зал Російської державної бібліотеки. В електронній бібліотеці в повному обсязі представлено усі дисертації колишнього СРСР, а також Росії за останні 10 років. На сьогодні це - 87 тис. наукових дисертацій, кількість яких щорічно зростає ще на 30 тис. Програма створення віртуальних читальних залів Російської державної бібліотеки стартувала у 2004 р., і сьогодні в країнах колишнього СРСР уже відкрито понад 120 тис. подібних читалень. Доступ до дисертацій для читачів безкоштовний, вони автоматично стають абонентами Російської державної бібліотеки.

Електронні технології, які використовують бібліотеки при створенні своїх веб-сайтів, істотно розширюють бібліотечний сервіс, поєднуючи пошук внутрішніми ресурсами бібліотек з відсиланням користувача до інформації, яка міститься безпосередньо в Інтернеті на сайтах інших бібліотек, громадських організацій, урядових структур, науково-дослідних інститутів тощо.

Сьогодні бібліотеки широко використовують основні режими Інтернету, до яких належать такі базові програмні засоби:

електронна пошта (використовується бібліотеками для відсилання і отримання кореспонденції, доставки електронних видань в операціях МБА, в електронних конференціях);

віддалений доступ, який дає змогу місцевому комп'ютеру підключатися до віддаленого комп'ютера, також підключеного до Інтернету як термінал (бібліотеки користуються ним для підключення до чужих каталогів, баз даних, університетських інформаційних і громадських мереж);

передача файлів, або FTP (використовується бібліотеками для електронної доставки документів, анонімного розповсюдження інформації і передачі каталогізаційних записів) [1].

По суті, сучасна бібліотека починає функціонувати одночасно як зовнішня і внутрішня електронна бібліотека. При цьому зростає роль тих її підрозділів, що займаються продукуванням і розповсюдженням в електронному вигляді інформаційно-аналітичних матеріалів, створених на базі фондів бібліотеки з використанням новітніх технологій. Слід звернути увагу на те, що в процесі глобальної інформатизації та розвитку інформаційно-комунікаційних систем великі масиви інформації потребують якісної обробки. Аналіз інформації, зіставлення різних точок зору, висвітлення неординарних поглядів дає можливість споживачам інформації оволодіти нею у значно коротші терміни. Зацікавленість користувачів у здійсненні цих функцій спонукає бібліотеки створювати інформаційно-аналітичні структури, які покликані, аналізуючи потреби користувача, виробляти якісний синтезований інформаційний продукт.

Таким підрозділом є, зокрема, Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів держаної влади (СІАЗ) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, яка тісно співпрацює з державними структурами та громадськими організаціями в плані задоволення їх потреб у необхідній інформації.

Служба здійснює аналіз політичних, соціально-економічних процесів сьогодення Української держави, аналізує ставлення до суспільного життя в Україні державних структур, громадської думки країн СНД та далекого зарубіжжя, вивчає державотворчий, закондавчий процес у зарубіжних країнах і зіставляє його з практикою законотворення в Україні, налагоджує контакти з іншими інформаційно-аналітичними структурами для обміну продукцією, на основі широкого кола різноманітних за своїм характером джерел (починаючи з наукових монографій і закінчуючи матеріалами ЗМІ) готує відповідні інформаційно-аналітичні продукти, які можна кваліфікувати як вторинний науково обґрунтований бібліотечний ресурс.

Сучасні служби продукування і розповсюдження електронної інформації, які використовують новітню інформаційну техніку і технології, сьогодні існують у бібліотеках ряду зарубіжних країн (США, Великій Британії, Нідерландах та ін.). Доставка копій матеріалів замовнику здійснюється протягом незначного проміжку часу (від кількох хвилин до кількох годин), незалежно від місцезнаходження