УДК 002(477)(09)+[655.413:37](477.83)(09) Наталія Швець,

викладач Львівського навчально-наукового інституту Закарпатського державного університету

РЕПЕРТУАР НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ГУМАНІТАРНИХ СТУДІЙ ВИДАВНИЦТВА ЛЬВІВСЬКОГО ЄЗУЇТСЬКОГО КОЛЕГІУМУ

На основі проведеного дослідження видань Львівського єзуїтського колегіуму та укладеного каталогу його видавництва, автор робить спробу дати характеристику навчальних посібників друкарні Львівського єзуїтського колегіуму для середнього рівня освіти. Стаття базується як на архівних та історіографічних джерелах, так і на книгознавчих та бібліографічних дослідженнях видань друкарні. Визначаються основні етапи розвитку видавництва, вказуються напрями педагогічної діяльності Львівського колегіуму, подається характеристика підручників.

Ключові слова: Львівський єзуїтський колегіум, друкарня, репертуар, видання, викладання, навчальна дисципліна, навчальна програма, підручник.

Тема даного дослідження лежить у площині наук освітянських та педагогічних, книгознавчих та бібліографічних. З огляду на те, що мова піде про друкарню католицького освітнього закладу та її продукцію, тематика даної розвідки тісно пов'язана з історією педагогічної думки Товариства Ісуса (далі - ТІ) та історією книгодрукування та видавничої справи в Україні та Польщі. Основу статті складає аналіз саме навчальних видань Львівського єзуїтського колегіуму, головну частину яких становить педагогічна спадщина єзуїтів.

Проблематиці єзуїтського шкільництва в контексті функціонування колегіуму, його програм, учнівського кола, викладацького складу присвячено чимало робіт вчених. Визначальними є праці кс. Станіслава Заленського «Єзуїти у Польщі» . один з розділів якої має назву «Єзуїти у Львові» 2, та його окрема розвідка, опублікована раніше (1880 p.),-«Єзуїти у Львові» 3. Ці праці значною мірою грунтуються на матеріалах рукопису ректора Львівського колегіуму Мацея Вєлевича «Історія Львівського єзуїтського колегіуму» 4. Автори, які торкаються викладацької діяльності Ордену в Україні, зокрема у Львові, - це історики Львівського університету: проф. Людвік Фінкель, Станіслав Стажинський 5 та кс. Станіслав

Беднарський6, які, у контексті занепаду та розквіту єзуїтського шкільництва, подали розгорнуту характеристику стану викладання окремих предметів у школах ТІ.

Сучасні дослідження, що висвітлюють педагогічну діяльність Товариства Ісуса, є обширними. Українсьту історіографію з цього питання представлено роботами Олександра Сушка 7, монографією Тетяни Шевченко «Єзуїтське шкільництво на українських землях ...» 8, низкою публікацій Сергія Сєрякова9, Наталі Яковенко 10, Ярослава Матвіїшина и, Вероніки Кіку 12, Василя Кметя 13, Наталії Швець 14. Видавничу сторону діяльності львівських єзуїтів у своїх працях характеризують А. В. Бобер 15, автори видання «Друкарі давньої Польщі» 16, Е. Ружицький 17, акад. Я. Ісаєвич 18, Віктор Соколов 19, кс. Людвік Гжебень 20, Станіслава Ясіньська 2\ Алодія Кавецька-Гричова 22, Наталія Швець 23. Створення ілюстративної бази шрифтів у синтезі з архівними та бібліографічними розвідками дозволило автору цієї статті укласти каталог видань друкарні Львівського єзуїтського колегіуму (далі ЛЄК) у максимально повному об'ємі. Були опрацьовані бібліографії К. Естрайхера 24, Я. Запаско та Я. Ісаєвича25, робота з історії письменництва та друку єзуїтів Польської асистенції ТІ кс. Ю. Брауна26, каталоги Р. Котулі27, И. Гвьозжік28. Цінним джерелознавчим матеріалом для виявлення видань ЛЄК стали рукописні каталоги-інвентарі XIX ст. - «Алфавітний каталог укладений Карлом Йозефом Гюттнером» 29 у 1812—18[34] pp., а саме томи 6-13 (містять алфавітний список книг «полоніки») та «Галіка», який є шостим томом «Каталогу бібліотеки Імператорської Львівського університету» у 9-ти томах30.

На підставі вшценаведених джерел було укладено каталог друкарні ЛЄК, який охоплює період від 1615 р. до 1773 р. і містить приблизно 780 описів видань. Слід зауважити, що вперше на виданнях було проставлено назву видавництва - Typographia Collegium Leopoliensis Societatis Iesu (Drukarnia Kollegium Lwowskiego SI) - тільки у 1642 p. Крім устаткування, яке було придбане у Кракові до 1615 р., львівські єзуїти декілька разів оновлювали шрифти друкарні - у 1675 р. та у 1696 р. Тоді ж ректор колегіуму Ян Бєльський виділив під друкарню спеціальне приміщення та нові деталі для друкарського верстату. У XVIII ст. друкарня запрошувала до співпраці львівських граверів А. Недбаловича, Н. Зубжицького, Я. Ляха. Протягом 1737-1757 pp. одночасно у ній працювали Іван Филипович, Я. Лабінгер, П. Я. Машицький. Збільшенню тиражування навчальної, дидактичної продукції, порівняно з об'ємом духовної літератури, сприяла постанова провінціала ТІ Томаша Дуніна 1744 p., згідно з якою львівській друкарні колегіуму надавалось право видавати підручники для єзуїтських шкіл Малої Польщі та Червоної Русі.

Загальним положенням для будь якої єзуїтської друкарні було тиражування видань для дидактичної та духовної пастирської діяльності. Остання, відповідно до головного завдання ТІ, була скерована на боротьбу з реформаторськими рухами у католицизмі. Орден Ісуса, від початку свого заснування, поруч з живим словом приділяв велику увагу друкованому. Символічним є зображення друкаря в ювілейному виданні ТІ, де над ілюстрацією стоїть гасло: «Societatis Iesu persecutionibus formatur», що трактується як: «Товариство Ісуса укріплюється переслідуванням єресей» 31.

Настановами Ордену керувались і у Львівській друкарні. Були опубліковані твори, які в першу чергу відповідали самій ідеї створення Ордену - боротьбі з єресями 32. Наступним за проповідницьким та пропагандистським скеруванням видавничої діяльності єзуїтів чи не найголовнішим був дидактичний напрям у репертуарі друкарні 33. Підтверджують цю тезу і регламентуючі документи Ордену щодо освітянської діяльності і, власне, аналіз видавничого репертуару видань єзуїтів. Якщо «Шкільний устав» (Ratio studiorum 34) чітко окреслював програмну літературу, то репертуар друкарні ЛЄК, та й інших видавництв навчальних закладів ТІ, свідчить про розширення кола навчальних дисциплін та підручників,