УДК 024

Олександр ІСАЄНКО,

в. о. наук. співроб. відділу бібліотекознавства НБУВ, канд. іст. наук

БІБЛІОТЕЧНЕ ДИСТАНЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

У статті розглядаються складові дистанційного інформаційного обслуговування користувача сучасної бібліотеки. Подано загальну характеристику основних видів бібліотечних дистанційних послуг, описано принципи та механізми їх функціонування, детально проаналізовано виконання віртуальної довідки провідними бібліотеками України.

Ключові слова: дистанційне інформаційне обслуговування, дистанційні бібліотечні послуги, електронна доставка документів, віртуальна довідка, дистанційне замовлення документів, бібліотечний веб-сайт.

Сучасний етап розвитку та поширення інформаційних технологій в Україні дає можливість розглядати веб-сайт, зокрема, як основний і надзвичайно дієвий інструмент дистанційного інформаційного обслуговування (ІО) користувачів бібліотек усіх типів і видів. Ідеться не лише про ознайомлення відвідувачів веб-сайту зі структурою, розкладом роботи, контактною інформацією та місцерозташування бібліотеки тощо. Наразі для сучасної бібліотеки є нормою ведення електронного каталогу нових надходжень і оперативне оновлення останнього на власному веб-сайті, формування та представлення тематичних списків літератури та повно- текстових документів, інформування про книжкові й мистецькі виставки та проведення культурно-масових заходів, представлення систематизованого переліку веб-посилань (лінків) з анотаціями, наведення впорядкованої довідкової соціальної чи наукової інформації тощо. Зокрема, питання організації та функціонування бібліотечних онлайнових виставок (на прикладі бібліотечно-архівної колекції Фонду Президентів України НБУВ) розглянуто в статті Г. Нежурбіди та С. Польовик [17].

Вищенаведені інформаційні сервіси веб-сайтів бібліотек є простими, і ми можемо класифікувати їх як пасивні. Проте сучасний користувач, з урахуванням значного пришвидшення життя і всіх соціально-економічних і політичних процесів, потребує створення й залучення в практику роботи веб-сайтів бібліотек активних інформаційних сервісів - замовлення літератури через Інтернет, надання довідкової інформації в дистанційному режимі, отримання вичерпної консультації в інтерактивному режимі.

Дотичним до роботи веб-сайту бібліотеки є дистанційний сервіс галузевого, тематичного, видового тощо інформування певних користувачів, категорій чи груп останніх, про нові надходження документів до бібліотеки засобами електронної пошти. Для прикладу, Н. Орлеанська пропонує використовувати специфічні сервери, при роботі з якими заздалегідь замовлену тематичну інформацію, яку регулярно підбирають фахівці, формуючи бібліографічні добірки з зазначенням відповідних електронних адрес, систематично розсилають користувачам електронною поштою [19, с. 24].

Розвиток інформатики та відповідних технологій представлення й передавання даних стимулював потребу в модернізації традиційних механізмів розподілу й поширення бібліотечно-інформаційних ресурсів та активізував експерименти з новими інформаційними технологіями для покращення й пришвидшення ІО користувачів, у тому числі в дистанційному режимі.

Надзвичайно стрімкий прогрес у галузі технологій передавання даних через комп'ютерні мережі зумовлює той факт, що генеральним напрямом розвитку бібліотечно-інформаційного сервісу стає дистанційна форма обслуговування користувачів, тобто забезпечення всіх вище- визначених етапів дистанційного обслуговування шляхом формування, доступу та використання електронних ресурсів та засобів телекомунікаційного зв'язку [2, с. 50].

Послуга з виконання віртуальної довідки та сервіс ICQ-консультант є абсолютно доступним для реалізації будь-якою сучасною бібліотекою, проте чомусь і досі не є поширеним явищем. Дані послуги мають спільне завдання - оперативно в інтерактивному або у відстроченому режимі надати якомога повну інформацію довідкового змісту на разовий дистанційний запит користувача. На нашу думку, виявляється доцільним створення у великих бібліотеках окремих підрозділів, що об'єднають технології виконання віртуальної довідки й «ICQ-консультанта», які органічно доповнюватимуть одна одну. Цілком імовірно, що з часом такі підрозділи виконуватимуть більшу частину роботи з надання довідок і консультацій порівнянно з традиційними відділами довідково- бібліографічного обслуговування та консультантами біля каталогів.

Спробуємо детальніше проаналізувати умови та механізми функціонування віртуальної довідки в провідних бібліотеках України.

Вислів «віртуальна довідка» уже глибоко вкоренився в бібліотечно- інформаційну термінологію і наразі майже не викликає бажання в багатьох фахівців писати статті, досліджуючи питання: «чи вважати "віртуальну довідку" довідкою», " віртуальна" - це те, чого не існує?» тощо.

Надання довідкової інформації в дистанційному режимі через Інтер- нет на разовий запит користувача бібліотеки прийнято спрощено називати «віртуальна довідка».

Очевидним є той факт, що впровадження й використання даного сервісу можливе лише за наявності в бібліотеки власного веб-сайту чи принаймні веб-сторінки. Вітчизняний бібліотечний веб-простір саме у XXI ст. отримав розвиток такої зручної послуги як віртуальна довідка.

На сьогодні уже кілька десятків бібліотек (точну цифру визначити важко, до того ж, уже за півроку вона може істотно збільшитися) надають послуги віртуальної довідки. Зокрема, виявлено, що 16 ОУНБ (тобто більша частина) на власних веб-сайтах пропонують і виконують таку послугу. Також даний сервіс є досить поширеним серед дитячих бібліотек. Крім того, віртуальну довідку виконують у національних, державних та публічних бібліотеках, а також у бібліотеках вищих навчальних закладів (ВНЗ). Окреме місце належить найбільшому вітчизняному корпоративному проекту «Об'єднана віртуальна довідкова служба», організаційним, технічним і науково-методичним центром якого виступає Національна бібліотека України для дітей (НБУД) [7], і до якої наприкінці 2009 р. входило більше 10 бібліотек різних видів та відомчого підпорядкування (державна, ОУНБ, бібліотека ВНЗ, міські публічні для дорослих та міські й обласні бібліотеки для дітей). Формально-змістовий аналіз даного сервісу, проведеного безпосередньо на відповідних сторінках 32 веб-сайтів бібліотек, виявив ряд питань і моментів, які потребують ґрунтовного вивчення й предметної оцінки.

Розпочнемо з місця представлення даної послуги чи знаходження відповідного гіперпосилання. На 26 веб-сайтах «віртуальна довідка» представлена на головній сторінці, що цілком логічно й природно; на головному сайті Національної парламентської бібліотеки України є посилання на