у друкованому вигляді - монографії, дисертації, онлайнові презентації періодичних видань тощо, потім - конкретні веб- публікації, такі як форум і блоги; третім кроком стане архівування всієї тієї інформації, яка не обов'язково призначена для широкого доступу. Отже, невдовзі навіть приватні фото, тексти та звукозаписи також будуть зберігатися в Німецькій національній бібліотеці3. Пошук інформації у всесвітній мережі, розміщеної на інтернет-сторінках, що містять слово «Німеччина» або закінчуються «.de», виконуватиме спеціальна пошукова система. Виконання цієї роботи щорічно фінансується в середньому у розмірі 2-3 млн євро.
Правовою основою для діяльності бібліотеки з цього напряму є два закони: вже згаданий Закон про Німецьку національну бібліотеку та Закон про авторське право та суміжні права Німеччини. Але залишається багато питань, які потібно ще вирішувати - у випадку нез'ясованості авторства частин інтерактивних, нефізичних публікацій, таких, як веб-лаги, сайти і форуми. З наданням бібліотеці права на збирання, копіювання, оброблення, збереження електронних книг та інших видань на цифрових носіях, захищених від копіювання, виникли суперечності з європейською Директивою про авторське право, згідно з якою порушення захисту від копіювання або копіювання цифрових даних, таких, як музика, відео, електронні книги та програмне забезпечення, вважається незаконним. Тому бібліотекою було підписано угоди про доставку, архівне збереження та реєстрацію з Німецькою федерацією фонографічної індустрії та Німецькою асоціацією книговидавців, за якими ці продукти спеціально надсилаються до її фонду; до бібліотеки надходять практично всі мережеві публікації цих видавництв.
2008 р. «Положення про обов'язкове депонування видань засобів масової інформації у Німецькій національній бібліотеці» зазнало змін та доповнень, за якими до колекції бібліотеки мають входити також видання та інформація з мережевих ресурсів. Було встановлено лише деякі обмеження щодо надходження інформації суто приватного, комерційного, діловодчого значення або призначеної для внутрішнього обігу; інші обмеження стосуються музики, що використовується як фон фільмів, цифрового радіомовлення, звукових радіофайлів, ігр, демонстраційних та попередніх версій. Мета нинішнього, першого, етапу розвитку мережі - створення колекцій публікацій з кореляцією на друковані видання (з дотриманням прав інтелектуальної власності), з'ясування технічних можливостей їх архівного зберігання.
На сьогодні вже проведено величезну роботу зі створення колекцій електронних документів та баз даних. Так, за останнє десятиліття однією з головних сфер діяльності бібліотеки став процес поцифрування старих (з 1913 р.) видань, що завдяки цьому стають доступними у мережі Інтернет. Ця робота проводиться й іншими німецькими бібліотеками, архівами та установами, що уповноважені проводити поцифрування та мають представляти цю інформацію у мережі.
Так, Німецький ексіл-архів 1933-1945 pp. (м. Франкфурт-на-Майні), що входить до структури Німецької національної бібліотеки, здійснив проект «Exilpresse Digital. Deutsche Exilzeitschriften 1933-1945», за яким було поцифровано, індексовано та надано доступ у формі повнотекстових документів користувачам мережі Інтернет до ЗО обраних німецьких емігрантських журналів і газет за період 1933-1945 pp. (політико-культурні та літературні, наукові журнали, періодичні видання усіх основних політичних партій за кордоном, зокрема ідеологічні періодичні видання). Наступний етап діяльності полягав у наданні користувачам можливості доступу до німецької преси у еміграції за період 1940-1945 pp. Ще один проект Архіву «Єврейська періодика в Німеччині» виконувався спільно з Німецьким науково-дослідним товариством (DfG) та був завершений 2006 p.; його мета полягала в поцифровуванні, індексації, а також презентації в мережі Інтернет понад 20 найважливіших єврейських періодичних видань, заснованих незадовго до або відразу після приходу до влади 1933 р. націонал-соціалістичної партії Німеччини. Вони були органами новоствореного фонду самодопомоги єврейської громади і подавали відомості про переслідування з боку націонал-соціалістичної влади; через історичні причини доступ до цих важливих історичних джерел став можливим лише в обмеженій формі.
З метою довгострокового збереження спільно із фірмами у галузі музичної індустрії також проводиться робота зі створення інтерфейсів до веб-сторінок тощо, де представлено музичні записи. Для того, щоб ці музичні файли могли бути постійно доступні в мережі, проводиться емуляція та конвертування застарілих форматів музичних файлів. Цей процес проводиться з 2004 р. під наглядом і за підтримки Федерального міністерства освіти та досліджень Німеччини у форматі LMER (довгострокове архівування метаданих для електронних ресурсів).
Німецька національна бібліотека проводить величезну роботу зі створення «Німецької національної бібліографії» (Deutsche National Bibliographic, DNB), призначенням якої є облік і реєстрація всіх документів, що були опубліковані на території Німеччини - ретроспективний та поточний облік національної друкованої продукції та інформування про неї. У франкфуртському відділі бібліотеки з метою автоматизованого оброблення бібліографічної інформації раніше був створений власний національний комунікативний формат МАВ, а в лейпцизькому - DB-EC, а також національні стандарти бібліографічного опису. Ще до об'єднання бібліотеки фахівцями почали вивчатись питання про сумісність обох форматів, про передання й обмін бібліографічними відомостями у формі, яка може бути оброблена за допомогою електронних машин. Стандарти колишньої НДР (Technische Normen, Gutevor-schriften und Liefer- bedingungen, TGL) були замінені стандартами ФРН (Deutsche Industrie Normen, DIN), оскільки їх розходження виявилися несуттєвими. Також проводиться робота з найбільшою бібліографічною базою даних в Німеччині «Bibliodata», котра містить бібліографічні дані про книги, наукові праці, карти, матеріали конференцій, доповіді, періодичні видання тощо і поновлюється щотижня.
З 1998 р. бібліотекою здійснюється архівування електронних примірників дисертацій (у форматі метаданих XmetaDiss), з 2001 р. вона стала виконувати два проекти з загальною назвою DissOnline (DissOnline