Portal та DissOnline Tutor). За ними координує діяльність та консультує установи, бібліотеки, видавців і авторів з метою збереження наукових праць, збереження та надання доступу користувачам до електронних копій німецькомовних дисертацій, формат та можливості якого також використовуються у мережі університетських видань «Інтернет-портал університетських публікацій». 2005 р. колекцію цифрових дисертацій цієї бібліотеки було визнано найбільшою в Європі, на той час вона містила понад 31 000 документів, її технічні стандарти стали зразком для використання у сфері стандартизації. Дисертації та інші результати наукової діяльності, зокрема документація проектів Німецького дослідного товариства, доступні через електронний каталог чи такі сервіси пошуку електронних видань Німецької національної бібліотеки, як MeIND і OASIS. На сьогодні понад 85 німецьких бібліотек вищих навчальних закладів надсилають дисертації для їх онлайнової репрезентації до Німецької національної бібліотеки.
«Кораї» - спільний проект з довгострокового архівування цифрової інформації, до частини якого входить створення цифрових документів та розвиток довгострокових ресурсів для інформаційного забезпечення суспільства. У процесі технологічного розвитку виникла велика кількість нових цифрових форматів файлів, що виявились залежними від конкретного обладнання та операційних систем, які постійно розвиваються; отже, дані, записані за допомогою застарілого програмного забезпечення, часто недоступні. Цей проект присвячений вирішенню проблеми створення та експлуатації довгострокових архівів цифрових даних, а також збереження цифрових документів з подальшим їх використанням у майбутньому навіть у разі змін та новацій технологій. Він здійснювався в тісному співробітництві багатьма організаціями, зокрема Німецькою національною бібліотекою, Державною та університетською бібліотекою Нижньої Саксонії у м. Геттінгені, Товариством наукового оброблення даних м. Геттінгена та фірмою IBM Deutschland GmbH.
Проект «Nestor» виконувався до 2009 p. з метою забезпечення довгострокової цифрової бази знань у Німеччині у співпраці з такими партнерами: Баварською державною бібліотекою (Bayerische Staatsbibliothek Munchen), Комп'ютерним та медіа-сервісом Бібліотеки Університету Гумбольдта в м. Берлін (Computer- und Medienservice / Universitatsbibliothek der Humboldt-Universitat zu Berlin), Університетом Хаген (Fernuniversitat Hagen), Генеральним директоратом Баварського державного архіву (Generaldirektion der Staatlichen Archive Bayerns), Інститутом музейних досліджень (Institut fur Museumsforschung), Державною бібліотекою Нижньої Саксонії та Геттінгенського університету (Niedersachsische Staats- und Universitatsbibliothek Gottingen), Федеральним архівом (Bundesarchiv), а також закордонними та міжнародними організаціями. За цим проектом було розроблено: питання про розподіл завдань між бібліотеками, архівами та музеями; рекомендації щодо процедур сертифікації цифрових архівів, критерії роботи захищених цифрових колекцій документів; принципи довгострокового збереження цифрових ресурсів; створено центр довгострокового збереження та надання постійного доступу до цифрових ресурсів у галузі музейної справи тощо. Проект проводився в рамках програми Федерального міністерства з освіти і науки Німеччини «Відомчі мережі - нові послуги, стандартизації, метадані», а з липня 2009 р. - об'єднанням цих установ самостійно.
Серед інших важливих для розвитку цієї галузі проектів необхідно назвати «Теї» (The European Library), метою якого було створення загальноєвропейських інформаційних служб збереження цифрових колекцій, у ньому брали участь національні бібліотеки Європи, і виконувався він за програмою 1ST (Information Society Technologies) і частково фінансувався ЄС; «Теї-те-тог» (The European Library: Modular Extension for Mediating Online Resources), де над питаннями збереження європейської культурної спадщини у цифровій формі спільно працювали європейські національні бібліотеки, музеї та архіви, з метою інтеграції національних інформаційних послуг бібліотек та інших установ країн- членів ЄС у загальноєвропейській бібліотечній службі (Bibliotheksservice The European Library); «Nedlib» (Networked European Deposit Library) - європейський проект створення інфраструктури довгострокового архівування надання і довгострокового доступу до електронних публікацій, іншим його напрямом є оцінка міграції і емуляції процедур та розроблення технічних стандартів для метаданих; «Michael+» - продовження проекту ЄС, завданням якого було розроблення технічної платформи, моделі даних і маркетингового плану у європейському просторі з розроблення і створення цифрового доступу до ку льтурної спадщини в бібліотеах, архівах і музеях Європи, бази даних яких можуть бути вбудовані у будь-які веб- інтерфейси і представлені як локально, так і на національному чи європейському рівні (проводився 33 установами 14 європейських країн); проекти зі стандартизації: «Сприяння переведенню німецьких бібліотек з німецького формату обміну даних МАВ у MARC 21», що мав на меті перехід на міжнародні формати і коди (21 MARC, AACR2) всіх німецьких бібліотек і, зокрема Німецької національної бібліотеки, та EPICUR (Enhancement of Persistent Identifier Services - Comprehensive Method for unequivocal Resource Identification) - метою якого є технічний розвиток існуючих служб забезпечення цифрових ідентифікаторів об'єктів (DOI) і URN у Німеччині (фінансувався Федеральним міністерством освіти і науки за програмою «Інновації та робочі місця в інформаційному суспільстві XXI ст.», з метою прискорення використання та поширення передових інформаційних і комунікаційних технологій); європейський проект зі створення пошукової системи «Renardus», спрямований на тематичний підбір веб-документів для національних та спеціальних бібліотек, науково- дослідних інститутів тощо; інтернет-портал наукової інформації DDC- vascoda, DDC-Deutsch (Dewey-Dezimalklassifikation Deutsch) та ін.
До проектів, над якими нині працюють фахівці Німецької національної бібліотеки, належать такі:
«Alexandria» - проект, названий на честь знаменитої Олександрійської бібліотеки. Основною його метою є розроблення особливих технічних можливостей, які мають допомогати користувачам у пошуці інформації, що зробить використання цієї платформи простим та інтуїтивно зрозумілим. Створення такої платформи полягає в пов'язуванні семантичних технологій з соціальними функціями пошуку і об'єднання інтелектуального змісту та можливостей технічних автоматичних систем, що вимагає