Метою проекту «Arrow» (Accessible registries of rights information and orphan works towards Europeana) є полегшення ідентифікації власників авторських прав друкованих праць та створення Європейського реєстру неавторизованих праць (так званих «сиріт»), розроблення моделей комплексного доступу до платного та вільного цифрового контенту.

Проект «Bernstein» спрямований на розроблення комплексного європейського цифрового середовища з історії створення та використання паперу і паперових носіїв знання; досліджуються всі існуючі на сьогодні європейські водяні знаки; створюються різноманітні бази даних, а також спеціалізований інструментарій для оброблення, аутентифікації і датування зображень та документів. Однією з головних цілей проекту є надання доступу до отриманих результатів у вигляді програмного забезпечення.

За проектом «Contentus» Німецькою національною бібліотекою створюється концепція інфраструктури установ культури, освіти та науки і розробляються технології, що дозволяють звертатися до фондів близько ЗО 000 бібліотек, музеїв та архівів Німеччини, які повинні служити не лише теперішнім, але й прийдешнім поколінням. За допомогою «Contentus» установи культури Німеччини та інших європейських країн зможуть інтегрувати свої культурні цінності і твори мистецтва у загальний культурний простір та зробити їх вільнодоступними для широкої інтернет- аудиторії. Ці нові технології дадуть змогу автоматично обробляти великі обсяги текстових, відео- та аудіоданих, а користувачам - збагатити цифровий контент власною інформацією. Результатом мають бути віртуальні бібліотеки та засоби масової інформації нового покоління. Крім того, створюється прототип програмного забезпечення відновлення пошкоджених артефактів, що можуть містити зміни яскравості і кольору, розломи, подряпини, втрачені або брудні місця, що дозволить істотно зменшити потребу в ручному втручанні в процес реставрації мистецьких творів та фотографій і їх відео-обробки . Організатори проекту - Федеральне міністерство економіки і технології, дослідження Німеччини та програми розвитку «Theseus».

«CrissCross» - проект створення багатомовного науково-довідкового ресурсу (німецькою, англійською та французькою мовою), розширеного шляхом забезпечення доступу до лексики DDC, із значно покращеним доступом до наукової інформації; крім того, дані, отримані при розробці цього проекту, можуть бути використані для побудови інших семантичних мереж. У рамках цього напряму бібліотека виконує і проект MACS (Multilingual Access to Subject Headings), мета якого - створення безпосереднього зв'язку між предметними рубриками трьох видів: Рамо (Rameau), предметних рубрик Бібліотеки Конгресу (Library of Congress Subject Headings, LCSH) та інших файлів (Subject Heading Authority Files (SWD); організатором проекту є Конференція європейських національних бібліотек, виконується він спільно зі Швейцарською національною бібліотекою.

Проект «Europeana vl.O» є наступником «EuropeanaNet», його завдання - уведення результатів попереднього проекту у дію, розроблення зручних для користувачів інтерфейсів, технічних аспектів інтеграції в інші мережі, багатомовного використання змісту тощо. У проекті бере участь близько 100 установ та організацій усіх країн-членів ЄС.

Проект «Удосконалення доступу до тексту» («Improving access to text, IMPACT») фінансується Єврокомісією, має значно поліпшити доступ до історичних текстів і зняти технічні перешкоди для масового поцифрування всієї друкованої культурної спадщини Європи (при зчитуванні старих шрифтів, колишніх варіантів правопису, складних макетів у газетах тощо) і є основою для створення низки масових програм поцифрування. Проект об'єднує 15 національних і регіональних бібліотек, науково-дослідні інститути та комерційні підприємства.

«Інтернаціоналізація німецьких стандартів: перехід до MARC 21» має на меті продовження проекту Німецького науково-дослідного товариства переведення систем на міжнародні формати і коди (21 MARC, AACR2). Групою експертів здійснюється робота зі стандартизації з метою забезпечення однакового застосування MARC 21 як єдиного формату обміну даними для всіх німецьких бібліотек і, зокрема, Німецької національної бібліотеки.

Проект «KEEP» («Keeping Emulation Environments Portable») спрямований на створення систем точного відтворення статичних та динамічних об'єктів: тексту, звуку, зображення, мультимедійних документів, веб-сайтів, баз даних, відеоігор тощо, для довгострокового доступу до культурної спадщини через гнучкі інструменти надання доступу і зберігання великих цифрових об' єкгів, а також створення онлайн- сервісів для користувачів за допомогою емуляції та платформи, яка працює на всіх видах електронних пристроїв типу ПК. Організатор проекту - Єврокомісія, здійснюється він спільно національними та провідними бібліотеками Європи.

Проект «КІМ» («Kompetenzzentrum Interoperable Metadaten») заснований з метою створення центру обміну досвідом (спільно з організаціями Австрії та Швейцарії) щодо застосування сучасних можливостей у галузі сумісності метаданих, обміну метаданими і різних форматів, а також консультування німецькомовних користувачів.

Метою проекту ЄС «Постійний доступ до звітів про науку в Європі» («PARSE.Insight») є аналіз поточного стану довгострокового архівування наукових даних. Результати проекту будуть сприяти загальноєвропейській стратегії розвитку інфраструктури для забезпечення пошуку наукової інформації, довгострокової доступності і побудови мережевої інфраструктури збереження цифрових даних наукових досліджень. Проект координує Рада з науки і технології (STFC) (Великобританія), окрім Німецької національної бібліотеки в ньому беруть участь провідні бібліотеки та організації, зокрема Товариство Макса Планка (MPG), Королівська бібліотека, Норвегія (Koninklijke Bibliotheek), Міжнародна асоціація наукових, технічних і медичних видавців (STM), Європейське космічне агентство (ЕКА), Європейська організація з ядерних досліджень (CERN) та ін.

Мета проекту «SHAMAN» («Sustaining Heritage Access through Multivalent ArchiviNg»), організатором якого є Єврокомісія, полягає у розробці прототипу для GRID-мережі на основі довгострокових архівних систем (тривалістю понад століття) тау виробленні комплексного підходу щодо цифрового архівування наступного покоління. Кінцевим результатом має бути створення інфраструктури та технологій відкритого і розширюваного цифрового середовища, яке