УДК 028.5

Любов СТЕПЧЕНКО,

мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

СПЕЦИФІКА МОЛОДІЖНОЇ ЧИТАЦЬКОЇ АУДИТОРІЇ СУЧАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ

У статті розглянуто сучасні соціально-економічні і соціокультурні умови життя української молоді та їх вплив на відношення до читання, до бібліо - теки. Розглянуто роль і функції юнацьких бібліотек як соціальних інститутів. Проаналізовано читацькі інтереси юнацтва. Стверджується, що під впливом потреб суспільства змінюються роль і функції бібліотек , зокрема юнацьких.

Ключові слова: юнацьке читання, ціннісні орієнтації, молодіжні проблеми, юнацькі бібліотеки, інформаційне суспільство, молодіжне середовище, бібліотечне обслуговування, інтелектуальний потенціал, соціальний інститут.

Сучасна економічна, соціально-політична, духовна ситуація в Україні віддзеркалює ті події, які зумовлені незавершеністю економічних реформ, тривалою кризою в суспільних відносинах, нівелюванням колишніх ідеалів тощо. Спад виробництва, помітне зниження життєвого рівня основних верств населення, зростання безробіття в усіх його проявах, різке розшарування населення за рівнем прибутків, невпевненість у завтрашньому дні, втрата стійкої перспективи, проникнення криміналу у всі сфери життя , численні факти корупції - усі ці негативні суспільні реалії найболючіше позначаються на молоді. Саме в її середовищі най- гостріше проявляється духовна анемія - втрата ціннісних орієнтацій або їх істотна деформація.

Проблеми формування ціннісних орієнтацій та культурних потреб, ствердження духовних і моральних засад у молодіжному середовищі сьогодні надзвичайно актуальні для українського суспільства. Духовне відродження та участь молоді в розбудові незалежної держави неможливі без формування в кожної молодої людини національного менталітету, патріотизму. Тому формування духовності стає першочерговим завданням українського суспільства.

У зв'язку з цим необхідно зрозуміти сучасне соціальне й економічне становище молоді, а також сучасну ситуацію в тих сферах її індивідуального і суспільного життя, які тісно пов'язані з читанням: книговидання, освіта тощо. Дослідники молодіжних проблем визнають його нестабільним, таким, що не забезпечує необхідних можливостей життєвого самовизначення молоді в усіх сферах життєдіяльності.

Нинішня ситуація не сприяє й інтелектуальному розвитку молоді: алкоголізація населення, велика кількість дітей, які ростуть без батьків, екологічно несприятливе середовище, неякісне й нераціональне харчування, а також жорстокість у стосунках між людьми заважають проявлятися й розвиватися природним позитивним задаткам. Втрати інтелектуального потенціалу спостерігаються й пізніше. В умовах альтернативного навчання за межами престижних шкіл, гімназій, ліцеїв залишається значна частка дітей з малозабезпечених сімей, чиї немалі здібності не отримують належного розвитку. Значні втрати інтелектуального потенціалу спостерігаються і в системі вищої освіти за рахунок падіння престижу освіти серед молоді, що, у свою чергу, пов'язано з тим, що її інтелектуальний потенціал не затребуваний соціальною практикою. Головні ж втрати інтелектуального потенціалу відбуваються через низьку суспільну оцінку професій розумової праці , падіння престижу науки. Спостерігається відтік спеціалістів не лише зовнішній - за кордон, але й внутрішній - із фундаментальної й прикладної науки в комерцію, підприємництво. Характерна й надзвичайно низька оцінка молоддю сенсу й життєвої цінності науки.

Дослідники, що вивчають проблеми молоді, констатують також зміни у сфері ціннісних орієнтацій юнацтва. На перше місце виходять такі цінності, як сім'я, здоров'я, житло, матеріальне забезпечення. Водночас цінності, що становлять цілі людського життя: пізнання, освіта , праця, творчість - різко зменшили своє значення для більшості молодих людей. Таким чином дослідники наголошують, що відбувається спрощення, примітивізація цінностей, вихолощення з них духовного змісту.

Також соціологи відзначають зростання релігійності та псевдоре- лігійності, сектантства («Біле братство») серед молоді, називаючи причинами цього явища крах комуністичної ідеології, особливу витонченість молодої натури, незахищеність її перед світом. За твердженням дослідників, політика не входить у структуру цінностей молоді. У цілому молодь є політично пасивною. Слід також враховувати, що інфраструктура молодіжної культури виявилася багато в чому зруйнованою (система кінотеатрів для юнацтва, передачі для молоді на телебаченні і радіо), тобто помітно зменшилася кількість джерел, через які забезпечувалися передача та збагачення молодого покоління культурними цінностями. Як зазначають дослідники, бібліотеки, книжкові магазини з великими просвітницькими традиціями хоч і залишилися в цілому доступними для юнацтва, але триває скорочення їх чисельності за рахунок передачі приміщень комерційним структурам (наприклад, книжковий магазин «Сяйво» м. Київ). Таким чином, відбувається активне відчуження широких мас, а особливо молоді, від цінностей вітчизняної та світової культури.

Дослідники проблеми зазначають також, що виникла певна грань між елітною і масовою культурою, орієнтованою не на розвиток особистості, а на розваги. Водночас слід мати на увазі, що молодь не є однорідною групою. Соціальні характеристики, стиль життя кожної з підгруп молоді достатньо специфічні. Найтяжче становище в молоді системи профтехосвіти, що визначається як низьким статусом професійної освіти, так і соціальними особливостями контингенту, що поповнюється з малозабезпечених сімей та сиротами. Складні умови життя відбиваються й на духовному рівні учнів ПТУ, він значно нижчий, ніж у школярів, студентів.

Старшокласники, учні середніх навчальних закладів, студентство, незважаючи на також нелегкі умови життя, перебувають усе -таки в кращому становищі. Вони відчули на собі деякі демократичні свободи: обмін учнями, стажування, можливість навчання за кордоном тощо. Це багато в чому компенсує ті труднощі, з якими доводиться стикатися. У цілому дослідники юнацьких проблем приходять до висновку, що життя молоді стало більш вільним, але важчим.

Очевидно, що всупереч існуючій думці про споживацьке ставлення молоді до життя, насправді в нашому суспільстві сьогодні склалося споживацьке, нецивілізоване ставлення до самої молоді. Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок,