За цих умов молоді люди не завжди здатні розпізнати і належно оцінити позитивні тенденції в суспільному та духовному житті, нові можливості для самореалізації, розширення рамок суспільної та особистіс- ної свободи тощо. Усе це потребує значного посилення уваги до виховної роботи навчальних закладів усіх рівнів, клубів, бібліотек. Сьогодні вони покликані виконувати акумулятивну функцію щодо вивчення, удосконалення, розвитку та збереження культури молодіжного середовища, покликані стати інформаційними осередками з усіх специфічних молодіжних проблем. Вони мають спрямовувати свої зусилля на формування у молоді стійкості щодо соціальних та життєвих негараздів, здатності не пасувати перед труднощами та давати їм реальну оцінку.

Водночас вони повинні сприяти підвищенню ролі національної культури, переоцінці духовних цінностей, зростанню національної самосвідомості, яка пробуджує зацікавленість до національної культури, традицій, звичаїв, історії свого народу. Завдання сучасного виховання молоді полягає в тому, щоб формувати в неї усвідомлення необхідності долати труднощі, своєю культурою облагороджувати суспільство, сприяти утворенню нормального соціального, морального, психологічного клімату [11].

Гострота проблеми взаємодії молоді з бібліотекою зумовлена сьогодні двома моментами: складним становищем молодого покоління в сучасному суспільстві і назрілою необхідністю змін у сфері бібліотечного обслуговування населення в цілому, а молоді - зокрема. Визнаючи молодь важливим фактором формування суспільства, більшість учених підкреслює її особливу соціальну вразливість. Становище молоді розглядається в усьому світі як одна з найважливіших гуманітарних проблем.

Це стосується й українських молодих людей, які не тільки переживають загальновікові проблеми, а й повною мірою відчувають на собі результати негативних глобальних змін, що відбуваються в нашому суспільстві. Молоде покоління виступає сьогодні в ролі апробаційного матеріалу для нових моделей соціальних відносин, типів культури, форми економічних зв'язків, міжособистісних відносин, та водночас соціальна захищеність молоді на сьогодні дуже низька.

Мережа обласних юнацьких бібліотек залишається попри всі негативні процеси, характерні для бібліотечної сфери в останнє десятиріччя помітним позитивним явищем у бібліотечному світі України. Такі універсальні бібліотечні заклади створені у всіх обласних центрах і виконують роль інформаційних та комунікативних центрів для юнацтва та молоді віком від 14 до 20 років. Саме юнацькі бібліотеки як найважливіші, унікальні соціальні інститути, що працюють з молодим поколінням, повинні бути предметом усебічної підтримки і турботи всіх владних структур, усього суспільства, тому що нинішні юнаки і дівчата - це майбутнє демократичної України.

Перед юнацькими бібліотеками завдання стоять складніші і глибші, ніж залучення молодого читача, створення інформаційного поля для наукової роботи і відпочинку. Бібліотека для юнацтва - це насамперед центр просвітництва і культури, де кожній молодій людині, незалежно від соціальних та інших умов, допоможуть знайти свій шлях, визначити орієнтири життя.

Безумовно, юнацькі бібліотеки та їх структури як просвітницькі установи не можуть напряму впливати на молодіжне соціальне середовище - боротися з пияцтвом і розповсюдженням наркотиків, лікувати і надавати пряму психологічну допомогу. Але через книгу, через спеціальні акції, уміло організовані заходи дозвілля, нарешті через активний зв'язок зі школами та цільовими організаціями й установами, що займаються підлітковими проблемами, бібліотеки вносять свій посильний внесок у реалізацію програми щодо покращення становища дітей та юнацтва.

Охарактеризувати читацькі інтереси сучасної молоді неможливо без розуміння того, що сьогодні цей процес відбувається в нових умовах - в умовах інформатизації суспільства. Відомо, що «інформаційне суспільство - це стан конкретної країни, а в перспективі і всієї цивілізації, коли за допомогою нових засобів інформації суспільство оволодіває процесами виробництва і використання інформації, максимально задовольняє свої потреби й реалізує не тільки вільний доступ людини до інформації як до загальнолюдського надбання, але й його право брати участь у виробленні всіх соціально значущих рішень» [12].

На наших очах змінюється спосіб отримання знань. Інформаційна революція породжує нові засоби, що допомагають отримати нові знання, ми стали свідками народження нової - некнижкової - цивілізації. Звичайно, до цього процесу найбільш інтенсивно залучена саме молодь. Це пояснюється її чутливістю до новизни, а також більш високим рівнем технічної грамотності, комп'ютеризованості порівняно з іншими групами читацької публіки. Таким чином, формується нове покоління - теле- комп'ютерне, на відміну від дорослого - літературнодомінантного.

Думки вчених, які вивчають проблему існування книги в умовах інформаційної революції, розділилися. Одні вважають, що книга, як джерело знань, існуватиме і в умовах інтенсивного розвитку відео і телематики, як вона уціліла в епоху становлення. Користуючись терміном М. Маклюена, відео, так само як і телебачення, можна охарактеризувати як «холодний засіб масової комунікації, що не потребує особливих зусиль від користувача на відміну від друкованого слова» [9]. Тому дослідники цієї школи роблять висновок, що книга користуватиметься більшою популярністю у вищих у соціокультурному відношенні прошарків суспільства. Деякі вчені, наприклад Х. Штейнберг, вважають, що електронні засоби стають стимулом до читання.

Інша думка заключається у визнанні концепції «безпаперового суспільства», тобто повного витіснення друкованих видань, у тому числі книг. На думку вчених, уже в найближчому майбутньому домінуючий обсяг наукової літератури існуватиме виключно в електронному вигляді. Вони обґрунтовують свою точку зору з цього питання не тільки тим, що матеріальні носії книги