Проблемами читання молодого покоління цікавляться багато науковців. Проведені ними дослідження за останні роки дають змогу охарактеризувати деякі сторони ситуації в юнацькому читанні. У центрі уваги вчених перебувають такі аспекти проблеми, як характер попиту, мотив звернення (до читання, книги, бібліотеки), джерела інформації (про конкретну книгу, тему, літературу взагалі), шляхи отримання книги. Як правило, такі проблеми розглядаються на фоні звернення до художньої літератури.

Під час вивчення юнацького читання склався певний понятійний апарат, система термінів і визначень, за допомогою яких можна більш глибоко проаналізувати це явище. Описання юнацького читання здійснюється за допомогою таких термінів, як «ділове читання», (нормативне, обов'язкове), «вільне читання», «реальне читання», «бажане читання», «бібліотечне читання», «позабібліотечне читання», «дозвіллєве читання» [7].

Вагоме місце в дослідженнях останніх років приділяється характеристикам читання як поведінки користувача в бібліотеці: взаємостосункам читача й бібліотекаря; визначенню ступеня свободи доступу користувача до інформації; виявлення ступеня його задоволення бібліотечним обслуговуванням; ступенем включення користувача в бібліотечне життя; впливу діяльності бібліотеки на рівень бібліотечно-бібліографічної грамотності, культури читання користувачів.

Аналіз матеріалів проведених досліджень дає змогу зробити висновок насамперед про складність і неоднозначність юнацького читання як явища і про недостатність, фрагментарність наших знань про нього. Сьогодні вчені звертають увагу на те, що істотно змінився контингент юнацької бібліотеки. Так, 10 % читачів юнацької бібліотеки сьогодні становлять учні нетрадиційних навчальних закладів (гімназій, ліцеїв, комерційних вузів), у тому числі й приватних.

Активно відбувається диференціація юнацтва залежно від читацьких інтересів та інтенсивності читання. Одна частина молоді стала читати більше й серйозніше, інша - менше й поверхневіше. Помітно змінилися часові затрати на читання. Одні з дослідників вбачають у цьому однозначний спад зацікавленості у читанні, інші бачать складнішу тенденцію - звуження сфери читання як дозвілля й розширення читання ділового. Безумовно, ці явища відображають ті процеси, що відбуваються в економічних і соціальних сферах суспільства, насамперед у сфері освіти й інтелектуальної діяльності, пов'язані зі зміною їх престижу.

У цілому юнацьке читання набуває дедалі різноманітнішого й особи- стісного характеру, що відповідає змінам у сучасній суспільній ситуації. Розглядаючи соціодинаміку читацьких інтересів, учені зробили висновки про їх розширення і зміни пріоритетів. Долаючи відчуття інформаційної деривації, молодь звертається не лише до літератури художньої, а й до літератури духовного, релігійного змісту, філософських творів. Виник журнальний і газетний «бум», який через деякий час став спадати через різке подорожчання підписки, а також через розчарування всіх, особливо молоді, у політичному житті. Як би там не було, свобода друку, що відкрила багатющий пласт невідомої молоді літератури, створила передумови для розвитку творчого підходу до читання.

У публікаціях останніх років підкреслюються значні розбіжності між реальним і бажаним читанням. Причиною цього автори вважають складнощі у «добуванні» книги, у невідповідності фондів юнацьких бібліотек реальним потребам сучасних користувачів. Важливим аспектом сучасних дослідників молоді як користувачів бібліотеки є вивчення їхнього ставлення до неї. Більшість авторів приходять до висновку, що престиж бібліотеки як соціального інституту серед молоді залишається досить високим.

Як показує аналіз досліджень, основний мотив звернення до бібліотек - задоволення освітніх і професійних потреб. Прагматичне читання домінує в загальній структурі читання. Пояснюється це змінами в навчальних програмах, появою інноваційних закладів освіти, прагненням молоді до самоосвіти, розширенням світогляду. Дослідження підтверджують, що роль читання зростає у всіх сферах життя підростаючого покоління.

60 % молоді вказують як основну причину відвідування бібліотеки

навчання, 12 % мають особистий інтерес до конкретного нового видання, 15 % - віддають перевагу вільному читанню, 11 % - займаються науково-дослідною роботою. Більшість користувачів юнацького віку мають бажання користуватися інформацією на нетрадиційних носіях.

Яким же книгам і авторам надає перевагу молодий читач? Вирізняються два блоки: література для обов'язкового читання та література, яка читається на дозвіллі. Слід зазначити, що в другому блоці переважає література далекого зарубіжжя, на другому місці російська, а потім

українська. Приємно зазначити, що останнім часом рейтинг української книги зростає, молодь називає серед улюблених твори П. Наніїва «Тричі продана», З. Тулуб «Змієлови», П. Загребельного «Диво», «Роксолана», Л. Костенко «Маруся Чурай», В. Малика «Таємний посол», О. Гончара «Собор» та ін. На жаль, дослідження виявило, що молодь мало знайома із сучасними молодими авторами. Серед нових імен називаються Ю. Винничук, Р. Іванченко, Ю. Андрухович, А. Курков. Така ситуація наводить на роздуми про незадовільний стан справ з виданням української книги та укомплектованості фондів наших бібліотек українською літературою.

Разом з тим бібліотека вже не розглядається як єдине джерело необхідної інформації. Сьогодні читач орієнтується, як правило, на декілька джерел і користується ними одночасно. Утім дослідження показують, що реалізація інформаційної функції бібліотеки, яка разом з комунікаційною високо цінується молоддю, досить ускладнена. Це породжує такі явища, як незадоволеність читачів фондами бібліотеки, високий рівень відмов, зростання одноразових відвідувань. Найчастіше користувач не знаходить там розуміння своїх інтересів, запитів, урахування соціально-вікових особливостей.

Враховуючи це, бібліотекам, що обслуговують юнацтво, необхідно прогнозувати та попереджати читацькі запити на перспективу, уже сьогодні розпочати роботу