УДК 02(73):303.6:001.9 Надія СТРІШЕНЕЦЬ,

керівник Центру формування бібліотечно-інформаційних ресурсів НБУВ, канд. іст. наук

ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗНАНЬ У СИСТЕМІ БІБЛІОТЕЧНОЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ НАУКИ (ЕВОЛЮЦІЯ ПОНЯТЬ В АМЕРИКАНСЬКОМУ БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВІ)

На основі оригінальних наукових джерел розглядається зміст та обсяг поняття «організація інформації» у бібліотекознавстві США, його співвідношення з поняттям «організація знань». Наводяться визначення, відзначається вплив на його еволюцію електронного середовища.

Ключові слова: організація інформації, організація знань, бібліотекознавство США.

Разом з комплектуванням організація відібраних для бібліотеки інформаційних ресурсів (ІР) становить основу діяльності бібліотеки, адже забезпечує доступ читачів до них і є характерним процесом як для контексту традиційної, так і цифрової бібліотеки. Головною метою такої організації є впорядкування та встановлення легкого й ефективного доступу як на полицях, так і в електронному середовищі бібліотеки. Останнім часом у зв'язку з розвитком різних видів електронних документів, залученням інтернет та веб-ресурсів дедалі частіше йдеться про організацію інформації (ОІ) в бібліотеках.

Організація інформації (organization of information) [1, с. 215] - відносно нове поняття для американського бібліотекознавства й маловідоме для українського. Одне з багатьох, які прийшли до бібліотечної справи разом з комп'ютерними технологіями. Між тим організація інформації, як предмет, входить до навчальних планів підготовки бібліотекарів багатьох американських університетів, зокрема факультету бібліотекознавства та інформацієзнавства Католицького університету Америки у м. Вашингтон. В описі цього курсу, що викладався там, наприклад, протягом осіннього семестру 2009 р., сказано: «Курс вводить студентів у теорію, принципи, стандарти та методи організації інформації. <...> Наприкінці курсу студенти будуть здатні: демонструвати розуміння принципів організації інформації, стандартів, методів та важливих понять, пов'язаних з організацією інформації, включаючи каталогізацію, авторитетний контроль, контрольовані словники, предметизацію і реферування та класифікацію» [2]. Курс під назвою «Організація інформації» викладається також для студентів коледжу інформаційних студій (College of Information Studies) Мерилендського університету, що розташований у Коледж Парку поблизу Вашингтона.

Робоча група Бібліотеки Конгресу, що вивчала майбутнє бібліографічного контролю в новому електронному середовищі, у Звіті, оприлюдненому 9 січня 2008 р., відзначила серед іншого, що багато програм з підготовки бібліотечно-інформаційних фахівців змістилися від викладання каталогізації до викладання організації інформації, хоча кілька програм продовжують пропонувати обидва курси [3, p. 38]. Минулого року у відомому американському спеціалізованому видав - ництві фахової літератури Libraries Unlimited («Бібліотеки без меж») у серії текстів з бібліотеко- та інформацієзнавства вийшло друком уже третє видання монографії «Організація інформації» [4].

У бібліотеках віддавна виконувалися процеси, які можна віднести до організації інформації. Адже розстановка книг у певному порядку, створення каталогів - алфавітних, предметних, систематичних, словникових тощо, підготовка різних видів бібліографічних покажчиків були традиційними засобами ОІ. Тобто історія її така ж тривала, як писемність та поява перших книгозбірень. Утім, як окреме поняття, «організація інформації», утвердилося порівняно недавно. Так, у тлумачному словнику Американської бібліотечної асоціації (АБА), виданому у 1983 р., термін на його позначення ще відсутній [5]. Потреба виділення нового поняття в контексті бібліотекознавства виникла разом з появою нових видів видань та технологічно відмінних способів ОІ в бібліотеках, таких як бази даних, електронні каталоги, стандарти кодування бібліографічних записів (MARC, Дублінське ядро і т. ін.), різних видів контрольованих словників, що привело до значного урізноманітнення видів та способів організації інформації.

Тезаурус Американського товариства інформацієзнавства та інформаційної технології подає термін «організація інформації» у такому контексті:

«Organization of information BT information operations NT cataloging, classification, database design, domain analysis, facet analysis, index language construction, indexing, relevance ranking, vocabulary controlRT inverted filesknowledge organization systems» [6, p. 98]. Де BT - broader term [1, с. 61] - термін вищого рівня, підпорядковуючий; NT - narrower terms [1, с. 203] - підлеглі, підпорядковані терміни; RT - related terms [1, с. 253] - споріднені терміни.

Отже, його місце в системі бібліотеко - та інформацієзнавства визначено таким чином: ОІ віднесено до інформаційної діяльності (information operations), адже саме цей термін визначено як вищий у ієрархії, родовий. У свою чергу до ОІ включено, як бачимо, каталогіза- цію, класифікацію, проектування баз даних, аналіз предметної області (домену), фасетний аналіз, побудову мови предметизації, предметизацію, ранжування за ступенем релевантності, словниковий контроль. Як споріднені терміни (related ter ms) названо інвертовані файли та системи організації знань.

Саме останній термін «організація (нань» (knowledge organization або organization of knowledge) нині найчастіше вживається в інформацієзнавстві разом з організацією інформації. Так , до «Міжнародної енциклопедії інформацієзнавства та бібліотекознавства», що вийшла друком у відомому видавництві Routledge у 2003 р., взагалі включено лише термін «організація знань» (organization of knowledge), а не «організація інформації» [7]. До його змісту автор статті Джеймс Андерсон з Ратгерського університету (Нью-Джерсі) відносить: предметизацію (indexing), реферування (abstracting), каталогізацію (cataloguing), бібліографічну класифікацію (bibliographic classification), бібліографію (bibliography), управління документами (records management) та керування знанням (knowledge management) у різних контекстах [7, p. 472]. За винятком останнього решта наведених понять належать до традиційного бібліотекознавства. З них: каталогізація, класифікація, предметизація повторюються і в згаданому вище тезаурусі як складники поняття «організація інформації». До речі, серед курсів, які викладав сам Д. Андерсен, були й організація інформації, і каталогізація та класифікація, і репрезентація знань для інформаційного пошуку.

Цікаво, що ще задовго до періоду, що розглядається