[7], який було прийнято в 1966 р. Вважається, що саме цей закон відкрив епоху інформативності в США [5]. Згідно з положенями цього документа організовується доступ до документальних фондів президентських бібліотек. Але найбільш цікавою для нас є редакція цього закону від 1996 р., яка увійшла в історію як «Електронні поправки до закону про свободу інформації» (Electronic Freedom of Information Act Amendments). Такі поправки передбачали те, що установи повинні подавати електронні копії документів, створених станом на 1 листопада 1996 р., або після. Від установ вимагалося створення читальних залів з метою доступу громадян до документів [7]. У сучасному інформаційному суспільстві стає дедалі популярнішим розвиток електронних ресурсів та дистанційний доступ до них. Тому часто президенти підтримують ініціативи з приводу інформатизації, використання електронних ресурсів та оцифрування національного спадку, що зберігається в бібліотеках [3].
Разом з тим з 1955 р. процес утворення та засади функціонування президентських бібліотек регулюється Актом про президентські бібліотеки [10].
У результаті такої політики президентські бібліотеки, як основні носії інформації про інститут президентства в США, мають широке представлення в глобальному віртуальному інформаційному просторі. Автоматизація та подальше подання президентських бібліотек в інформаційному просторі допомогло вирішити ряд важливих завдань:
пропагування власних фондів широким колам суспільства та сприяння введенню даної інформаційної продукції в науковий обіг;
введення в дію електронних каталогів з паралельним використанням традиційного довідково-пошукового апарату (системи карткових каталогів та картотек);
комплектування поряд з фондами документів у традиційному форматі, фондів електронних видань на цифрових носіях, зокрема, для американського варіанта це є актуальним у збиранні, обліку, систематизації та використанні документів, які створюються в цифровому форматі. Так, наприклад, президентські архіви Б. Клінтона нараховують близько 21 млн повідомлень електронною поштою;
забезпечення оперативного та вільного доступу до інформаційних ресурсів установ, як внутрішнім користувачам бібліотеки (читачам, працівникам установ) так і зовнішнім (через мережу Інтернет);
здійснення обміну повнотекстовими документами з іншими інституціями та організаціями, не лише в межах Американського континенту, а й у цілому світі.
Усі установи подібного типу підпорядковані Національному архівно - му управлінню, що можна виявити і у віртуальному інформаційному просторі, оскільки всі інтернет-сторінки бібліотек згруповані на офіційному сайті управління [15]. На даному електронному ресурсі ми маємо змогу ознайомитися з історією створення президентських бібліотек, основною суттю їх роботи, законодавчою базою, яка регулює їх діяльність. На сайті подаються інструкції з метою полегшення пошуку, зокрема в розділі «Research Presidential Materials», ми маємо прямі посилання до онлайнових ресурсів установ, зокрема до документальних колекцій. Разом з тим у розділі «Visit the Libraries online» містяться прямі посилання на веб-ресурси президентських бібліотек, також це можна зробити за допомогою інтерактивної карти, яка вказує на місце розташування тієї чи іншої установи. Матеріал подається в достатньо вільній формі, що, у свою чергу, підтверджує постулат відкритості даних установ для широких верств населення. Зокрема, на даному інтернет-порталі ми маємо змогу ознайомитися з виданнями архівного управління, наприклад, у форматі PDF подається брошура «The Presidents are Expecting You», в якій подано базову інформацію про даний тип установ та характер документів, які перебувають на збереженні.
Обов'язковою умовою є подання на цих веб-порталах адміністративної інформації, яка містить інформацію про години роботи бібліотеки, музею та архіву, вартість відвідування, якщо це встановлено дирекцією установи, коротку інформацію про кадровий склад, структуру та місцезнаходження установи, а також правила отримання та використання документів у тій чи іншій установі. Разом з тим усі бажаючі мають змогу знайти інформацію з приводу співпраці з певною установою, зокрема волонтерів.
Президентські бібліотеки подані на даному порталі за хронологічним аспектом - починаючи від бібліотеки Г. Гувера і до бібліотеки Д. Буша. На цих сайтах подані тематичні розділи, за якими систематизовано документальні фонди бібліотек, розкрито музейні колекції за допомогою віртуальних турів, представлено культурно-освітні програми, які варіюються від програм для дітей і до викладачів. На кожному сайті подаються відомості біографічного характеру не лише президента, чиє ім'я має бібліотека, а й членів його родини, зокрема найбільш виділяються відомості про перших леді країни. Ці сторінки, як правило, рясно збагачені фото- та аудіовізуальними матеріалами, що дає змогу уявити більш повну картину життя президента, не лише за роки перебування на найвищій посаді країни, але до цього і після. Подання документів за допомогою повнотекстових баз даних було започатковано в Президентській бібліотеці імені Д. Форда, оскільки це перша з бібліотек, де було вперше застосовано електронний облік документів та відтворення президентських документів у вигляді повнотекстових баз даних [5]. Документи групуються за тематичним принципом, разом з тим ми маємо прямі посилання на документи пов'язаних груп, тобто гіпертекстові електронні ресурси.
Електронні веб-портали президентських бібліотек забезпечені досить потужними довідково-пошуковими апаратами. Працюючи з такими інтернет- ресурсами, дослідник має справу з декількома типами електронних каталогів:
внутрішній електронний каталог установи, який, у свою чергу, включає можливість пошуку в книжковому фонді (за авторством, ключовим, іменним та предметним принципами), архівному фонді (який пропонує здійснювати пошук документів за назвою, колекцією та тематикою) та музейні каталоги;
онлайн-каталоги, за допомогою яких дослідник має можливість проводити пошук документальних матеріалів не лише в межах однієї установи;
пошукові системи сайтів.
Особливість пошукових ресурсів подібних електронних порталів полягає в їх різноманітності, тому для президентських установ