У. Уїтмена. З метою збільшення інтересу до матеріалів сторінки створюються політичні мультфільми, карикатури та інтерактивні ігри. Для педагогів передбачена маса планів проведення уроків, разом з тим пропонуються інтерактивні презентації (наприклад, «Powerpoint Presentation on the Life and Times of Herbert Hoover») [8].
Бібліотека Ф. Рузвельта пропонує освітню програму, яка стосується «нового курсу» та Другої світової війни. Цікавими є також і онлайнові виставки, зокрема «Мистецтво часів "нового курсу"» [6].
Особливість навчальних програм полягає в тому, що вони стосуються не лише історії та політики, а й мають широкі предметні зв'язки, що допомагає як викладачам та студентам, так і дослідникам, змалювати цілісну картину того чи іншого історичного періоду та вплив його на сучасність. Так, зокрема, на сайті бібліотеки Трумена представлені плани проведення різнорідних заходів, пов'язаних з особою президента, зокрема, використання цієї тематики у вивченні філологічних дисциплін (англійської та іспанської мов).
Інші установи намагаються за допомогою віртуальної реальності дати кожному змогу відчути себе президентом США. Так, бібліотека Кенне- ді пропонує відвідати Білий дім за часів президентства Дж. Ф. Кеннеді.
Цікавою закономірністю є той факт, що кожна інституція орієнтована не лише на студентів та дослідників, а й на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, пропонуючи масу онлайнових ігор, метою яких є ознайомити дітей з американською історією та епохою конкретного президента. Бібліотека Ліндона Джонсона пропонує досить яскраві дитячі сторінки, які сповнені різноманітними вікторинами та хронологічною стрічкою, яка відображає основні етапи життя та кар'єри цього президента. Віртуальна експозиція «Америка: 1908-1973» відображає шість десятиліть американської історії [9].
Навчальні заклади США зі свого боку також намагаються створювати онлайн-програми з метою ознайомлення та вдосконалення роботи з документами президентських бібліотек. Саме з такою метою було ініційовано біопроект (біографічний проект), суть якого полягає в тому, що кожний студент має можливість створити власну президентську бібліотеку відповідно до власного вибору. Першочергово студентам пропонується розробити структуру власної президентської бібліотеки та визначити пріоритетні завдання. Організатори цього проекту пропонують діяти в межах 10-ти розділів: загальна інформація, філософія та психологія, релігія, соціологія, філологія, наука, технології, мистецтво, біографія, географія та історія. Це допомагає розглянути президентську владу в різноаспектному вимірі, від релігійних поглядів того чи іншого президента, до наукових та естетичних поглядів. Цей проект дає змогу подивитись на першу особу держави як на простого американського громадянина. Студенти мають можливість обирати кількість розділів для висвітлення у власних бібліотечних збірках, або додавати власні, з метою вдосконалення проекту. Такі проекти можуть виконуватися у вигляді PowerPoint, спеціальної програми, розробленої з метою створення електронних та онлайн-презентацій.
Разом з тим у віртуальному інформаційному просторі досить активно висвітлюються документи так званої «усної історії» - це процес збирання та накопичення інформації шляхом проведення інтерв'ю з безпосереднім учасником, або свідком тих чи інших подій, шляхом аудіо- або відео- та письмових записів. Такі документи переважно представлені окремими розділами і розподілені тематикою, яка відображає діяльність того чи іншого президента та повнотекстовими базами даних. Ми можемо констатувати той факт, що вони представлені на електронних веб-ресурсах найширше, оскільки доступ до них є необмеженим. Читач має можливість отримати інформацію даного типу джерел трьома способами - друкований варіант (стенограму), аудіоінтерв'ю, відеоінтерв'ю залежно від способів відтворення. Стенограми, як правило, подаються у форматі HTML з метою полегшення пошуку та доступу до даного типу документів за допомогою пошукових систем типу Google.
Завдання програм «усної історії», наприклад, полягає в демократизації історичної науки та в більш точному відображенні історичного минулого.
Кожна з установ має відповідний профіль у галузі створення документів «усної історії», наприклад, бібліотека Лінкольна здійснює програму в трьох напрямах - сільське господарство, державне будівництво Іллінойсу, спогади ветеранів; бібліотека Трумена пропонує широку базу спогадів ветеранів Корейської війни 1950-1953 рр. тощо.
Веб-сайти бібліотек виконують роль консультантів у створенні та підготовці інтерв'ю, разом з тим надають документацію, необхідну для правильного оформлення документа усної історії, цим самим намагаючись підключити до цього процесу не лише співробітників установи, а й багатьох волонтерів.
Американська традиція створення особливих установ, які за своєю суттю поєднують у собі функції бібліотеки, архіву та музею, незважаючи на 70-літню історію, залишається актуальною і сьогодні. Свідченням цього є широке подання їх у глобальному віртуально- інформаційному просторі, підтримка сучасною американською владою та створення подібних установ у країнах з відносно молодою історією президентської влади - Фонд Президентів України, Бібліотека Адміністрації Президента Російської Федерації, Президентська бібліо- тека Республіки Білорусь, Бібліотека управління справами Президента Азербайджанської Республіки.
Створення віртуальних інформаційних ресурсів підняло функціонування установ подібного типу на якісно новий рівень, забезпечивши широкий доступ не лише науковцям, а й широкому загалу. Разом з тим висвітлення у віртуальному просторі документальних ресурсів надало можливість президентським бібліотекам виступити як повноцінний метод удосконалення освітнього та наукового процесів, надаючи широкі можливості для впровадження в обіг матеріалів у галузі новітньої політичної історії та діяльності окремих президентів.
Загалом представлення президентських бібліотек США в Інтернеті є результатом потужного розвитку інноваційних технологій, які активно впроваджуються у сферу діяльності бібліотек, архівів та музеїв.
Список використаних джерел
Науково-інформаційні ресурси про президентів та інститут президентства. - К. : НБУВ. - 2006. - 72 с.
Стрішенець Н. Президентські бібліотеки США: історія та досвід функціонування / Н. Стрішенець //