Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 001

УДК 001.102:001.82+025.4.03 Олег Сербін,

ст. наук, співробітник НБУВ, канд. іст. наук

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КЛАСИФІКАЦІЙНОЇДУМКИ ЯК СВІДЧЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ СИСТЕМАТИЗАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЄЮ

(аналітичний огляд)

У публікації представлено аналітичний огляд історії розвитку класифікаційних систем. Проаналізовано аспекти динаміки класифікаційних систем наук та систематизаційних підходів до організації знань. Подано нові історичні факти щодо еволюції прийомів організації інформації, як таких, що є значущим складником у процесі управління інформаційними даними.

Ключові слова: управління, систематизація, класифікація, науки, еволюція.

Коли йдеться про управління, в першу чергу мається на увазі процес компетентної організації роботи певної системи. Звісно, що таке розуміння має право на існування, але з позиції тільки організації у системі як такій. На нашу думку, для глибшого розуміння означеного процесу - процесу управління - варто розглядати управління як наслідок роботи елементів, що організовуються, у системі, тобто утворення системи, змістова основа якої диктує і подальші процеси управління. Більше того, коли йдеться про систему управління інформацією, слід ретельно розглянути всі аспекти утворення такої системи і вивчити системну навантаженість такої організації інформації як запоруки компетентного управління останньою. Тому тема визначення значення систематизації у процесі управління інформацією є актуальною - з огляду на означення головних та другорядних аспектів щодо даного питання. Об'єктом даної публікації є розвиток та управління інформацією засобами систематизації. Предметом - історія розвитку систематизації задля управління інформацією. Метою даної публікації є дослідження історії розвитку процесів систематизації як аспектного складника управління інформаційними даними.

Значення системності в управлінні інформаційними потоками можна зрозуміти тільки проаналізувавши систематизаційні підходи до організації знань. Еволюція таких підходів характерна своєю тлибинністю та різноаспектністю щодо організації, історіографії та методології. Достовірно відомо, що ще в стародавні часи мислителі та філософи серйозно задавалися питанням правильної організації знань відповідно до різних принципів.

Так, класифікація наук Демокрита представлена елементними одиницями, які відображали його атомістичну теорію. Вона має оригінальну структуру побудови, враховуючи принцип тетралогії організації знань у даній системі. Слід відзначити також і бачення Демокритом значення ролі букв, утворених ними слів і речень, що вказує фактично на перші спроби індексаційного мислення в цілях систематизації лінгвістичного ряду - представлення перших наочних рубрик і дескрипторів. У загальному ж розумінні та баченні слід наголосити на значущості ідей [8, с. 189-384] та вчень Демокрита як фундатора матеріалістичної ніколи вивчення та розвитку класифікаційної думки як у загальнонауковому сенсі, так і в сенсі систематизації знань, а отже і систематизації матеріальних основ, тобто фундаментальних елементів закріплення даних у подальшій їх каталогізації.

Платон застосовував не відомий на той час класифікаційний прийом: він визначає основні групи населення за принципом поділу праці в чистому вигляді, а вже потім, у кожному окремому підвідділі, представлення елементів відбувається відповідно до кінцевого результату зазначених у системі процесів. І тому тут можна говорити не про що інше, як про таку класифікацію, яка певним чином нагадує фасетну, тобто можна констатувати використання ним фасетних поділів і поділів обопільного співвідношення. З іншого боку, схема знань філософа виконана достатньо наочно і компонентно, отже, зрозуміло, чому загальна класифікація наук Платона стала фундаментом і точкою відліку більш пізніх класифікацій.

Теорія предикатів Аристотеля дає нам можливість говорити про первинність в особі філософа щодо процесів мислення, їх організації. Тому сьогодні ми можемо відзначити відповідність схемі інформаційного пошуку даних, теорії наявності предикативного середнього між питанням і відповіддю, коли перше - це інформаційний запит, а останнє - результат інформаційного пошуку, а предикатом у даному разі є пошукове розпорядження - текст, який включає пошуковий образ запиту і вказівки про логічні операції, що підлягають виконанню в процесі інформаційного пошуку. Також слід відзначити, що серед усіх структурних особливостей побудови класифікації Аристотеля найцікавішою є ідея визначення вартості. Сама ідея визначення природності або неприродності вартості дуже цікава, враховуючи її онтологічність щодо сьогоднішніх процесів інформаційного пошуку. Тобто ми спостерігаємо демонстрацію елементарного процесу «запит - видача». Даючи характеристику вартості щодо природності або неприродності, ми, таким чином, здійснюємо певний інформаційний запит і, враховуючи коефіцієнт точності видачі, можемо говорити про релевантність інформації запиту.

Класифікаційна система стоїків , увібравши в себе еволюційні звершення від початку Ранньої (Стародавньої) до закінчення Пізньої Стої, була актуальною і адекватно-читабельною у рамках стоїчного вчення. Сьогодні можна говорити та відмічати значущість її у тому, що окреслення логіки як окремої науки про людський розум дало не тільки поштовх у розвитку інших дотичних та похідних наук, але й зумовило формування нових (радше новітніх) форм визначення та супідрядності - відповідно до того ж логічного порядку систематизаційної організації знань. Прочитання античного «лектон» з урахуванням сьогоденного в питаннях організації, пошуку і, головне, роботи з інформаційними даними (документами) дає змогу вимальовувати та таким чином відслідковувати еволюційну тенденційність розвитку процесів систематизації у цілому.

«Таблиці визначних діячів у різних галузях знань та того, що вони написали, у ста двадцяти книгах» (далі «Таблиці...») Каллімаха - це дійсно систематизаційне відображення усього загалу операцій щодо забезпечення каталогізації в Александрійській бібліотеці. Вони були створені згідно з вимогою часу та суб'єктивних технологічних вимог конкретного фонду. Формування цих таблиць здійснювалось відповідно до змісту тієї літератури, яка надходила до книгозбірні Мусейону [ 15,


Сторінки: 1 2 3 4 5