УДК 007:304:659.3 Сергій НАЗАРОВЕЦЬ,

бібліотекар II категорії, НТБ НУ «Львівська політехніка»

ВЕБОМЕТРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНОМОВНОГО СЕГМЕНТА «ВІКІПЕДІЇ»

Проведено порівняльний аналіз україномовного сегмента онлайнової енциклопедії «Вікіпедія» з іншими мовними сегментами. За використання ве- бометричного інструментарію дано кількісну та якісну оцінку україномовного сегмента «Вікіпедії».

Ключові слова: вебометрія, «Вікіпедія», Уанет.

«Вікіпедія» (Wikipedia) - онлайнова енциклопедія, побудована навколо ідеї, що енциклопедична стаття може бути додана будь-яким користувачем і відредагована іншим. Це радикальний експеримент у сфері довіри, що на практиці застосував для створення контента афоризм Ері- ка Реймонда «У семи тисяч няньок - дитя в шоколаді» [9].

«Вікіпедію» започатковано 15 січня 2001 р. як англомовний проект для створення онлайн-енциклопедії. Організатором проекту є американська компанія Wikimedia Foundation Inc. Метою проекту стало створення повної, нейтральної, відкритої енциклопедії всіма мовами світу. Проект швидко набув популярності серед користувачів мережі, і пізніше з'явилися розділи «Вікіпедії» іншими мовами, у тому числі й українською.

Англомовний розділ є найбільшим за обсягом у «Вікіпедії» і однією з найбільших енциклопедій взагалі (рис. 1). Станом на квітень 2010 р. його обсяг становить вже понад 3,2 млн статей.

Рис.1. Кількість статей «Вікіпедії» різними мовами станом на 12.04.2010 (за даними «Вікіпедії»)

Другим за розміром є німецький розділ з більш ніж 1 млн статей. Усього ж є близько 270 розділів вікіпедій різними мовами, хоча лише 18 містять понад 150 000 статей, серед яких і український, який має 200 091 статтю [15].

Ставлення наукової спільноти до «Вікіпедії» неоднозначне. Хоча, на думку експертів, статті «Вікіпедії» в середньому містять «лише» на третину більше неточностей, ніж статті в енциклопедії Britannica [5], велика кількість професорів скаржилася на відсутність точності або повноти записів, а деякі з них рекомендували або намагалися заборонити студентам використовувати «Вікіпедію». Наприклад, викладачі історичного факультету Middlebury College забороняють студентам посилатися на «Вікіпедію» в наукових роботах, розповідають студентам про політику цього проекту і пояснюють, чому матеріали з «Вікіпедії» зручно використовувати, але, водночас, їм не можна довіряти [7].

Проте, як показують останні дослідження, проведені в шести різних коледжах США, студенти часто використовують «Вікіпедію» у своїх наукових розвідках. Більшість респондентів часто отримують довідкову інформацію з «Вікіпедії», проте рідше, ніж з інших джерел (таких, як лекції, чи пошуковець Google). «Вікіпедію» також часто використовують у комбінації з іншими інформаційними ресурсами. Матеріали з «Вікіпедії» відповідають потребам студентів, оскільки вони зручні й зрозумілі у використанні [1].

Останнім часом помітно зросло зацікавлення до україномовного сегмента «Вікіпедії» з боку українських науковців. Екс-міністр освіти та науки України І. Вакарчук офіційно закликав науковців до творення української «Вікіпедії»: «Український сегмент енциклопедії може істотно розширитися, якщо кожен з українських науковців напише хоча б по дві-три статті з його напряму діяльності. До роботи можна залучати й студентів старших курсів, які під керівництвом своїх викладачів змогли б долучитися до створення потужної української "Вікіпедії"» [16].

Схожі переконання висловлював академік НАН України В. Грінчен- ко, який назвав процес формування україномовного сегмента «Вікіпедії» завданням загальнонаціонального значення [19]. Групою українських дослідників було навіть зроблено припущення, що україномовна «Вікіпедія» вже увійшла в таку фазу розвитку, що подальше наповнення лише ресурсами ентузіастів видається малоперспективним. Тому саме великі наукові установи (академічні інститути та ВНЗ) повинні якісно й кількісно покращити україномовний сегмент «Вікіпедії» [18].

Ці висловлювання мають істотний недолік: «Вікіпедію» розглядають як онлайн-енциклопедію, звертаючи увагу лише на загальну кількість статей. Проте «Вікіпедія» - це передусім інтернет-проект, і видається доречним поглянути на «Вікіпедію» також з точки зору вебометричних показників.

Мета даного дослідження - за допомогою вебометричного інструментарію провести порівняльний аналіз україномовного сегмента з іншими мовними сегментами «Вікіпедії», дати кількісну та якісну оцінку україномовного сегмента «Вікіпедії», спрогнозувати шляхи розвитку цього проекту в майбутньому.

Зі стрімким зростанням World Wide Web (WWW), найбільшим сховищем інформації в електронному вигляді, перед ученими постало питання - чи зможе людство дослідити те, що воно створило? Саме вебометрія намагається виміряти World Wide Web , щоб отримати знання про кількість і типи гіперпосилань, структуру World Wide Web і його використання.

Згідно з Л. Бйорнеборном і П. Інгверсеном (Bjorneborn & Ingwersen), завданням вебометрії є вивчення кількості створення та використання інформаційних ресурсів, конструкцій та технологій за допомогою бі- бліометричного та інформометричного підходів [3]. Сам термін «вебометрія» був уперше введений Т. Алміндом (Almind) та П. Інгверсеном (Ingwersen) у 1997 р. [2].

Друге визначення вебометрії було введене М. Телволом (Thelwall), як вивчення веб-вмісту за допомогою кількісних методів соціальних досліджень, які не належать до однієї галузі знань [11]. Метою цього альтернативного визначення було ввести додаткові методи дослідження WWW, а не для заміни первісної дефініції.

WWW в основному складається з великої кількості веб-сторінок з посиланнями одна на одну [6]. Тому, окрім загальної кількості сторінок мовних сегментів «Вікіпедії», важливим показником для даного дослідження є також загальна кількість зовнішніх посилань на ці сторінки з інших електронних ресурсів.

Неформальний лідер веб-стандартів, World Wide Web Consortium, не накладає ніяких правил на створення гіперпосилань [13]. У певному сенсі, веб-посилання між сайтами або сторінками аналогічні до посилань в опублікованих роботах. Натхненний цією аналогією, Маккірнан (Mckiernan) творчо запропонував уживати термін «sitation» [8].

Однак, порівняно з цитатами, посилання між веб-сайтами радикально відрізняються. Водночас