У німецькому «Керівництві з бібліографічних довідників» В. Тотока і Р. Вейтцеля у розділі «Загальні біографічні словники» відмічено, що до бібліографічних праць цінним доповненням служать загальні біографічні словники, тобто зібрання життєписів. Разом з біографічними даними вони містять численні бібліографічні відомості [28, с. 370]. Але не біографічні словники укладачі «Керівництва...» відносять до біобібліографії. На їхню думку, «на грані між бібліографією і біографічними словниками стоїть персональна бібліографія, яка, при відмові від власне біографічного матеріалу, обмежується бібліографічними відомостями. Суб'єктивна персональна бібліографія включає праці того або іншого автора, об'єктивна персональна бібліографія - літературу про нього. Останній різновид називається біобібліографією або бібліографією» [28, с. 371]. При цьому покажчики імен, що згадуються в біографічних словниках і збірках біографій не можна, як вони вважають, позначати терміном «біобібліографія».

Підсумовуючи дискусію з визначення біобібліографічної термінології, ми ще раз повинні констатувати відсутність системи термінів та однозначного їх визначення.

AAA

Сьогодні біобібліографічну інформацію характеризує різноманіття форм. Це - біобібліографічні покажчики, авторські покажчики, що розміщені у біографічних і біобібліографічних словниках; переліки біобібліографічних посібників різного виду: словники псевдонімів і анонімів, збірки біографій і життєписів, родовідні книги, некрополі, політию-еюномічні довідники країн світу з біографічними розділами у них, словники портретів, каталоги художніх виставок, календарі пам'ятних дат і т. п.

Велику групу біобібліографічних посібників складають біографічні і біобібліографічні словники, а також біобібліографічні покажчики. Розмежувати ці типи посібників важко, тому що в їх назвах частіше уживається термін «біографічний» ніж «біобібліографічний».

Особливо складно встановити межу між «біобібліографічним словником» і «біобібліографічним покажчиком», в яких можуть бути і біографічні і бібліографічні відомості, згруповані за алфавітом. Відмінність тут можна провести умовно, залежно від мети складання посібників. У біобібліографічних словниках, очевидно, повинен переважати біографічний матеріал, а бібліографічні дані супроводжувати його. Призначення біобібліографічного покажчика - інформування про бібліографічні дані. Біографічні відомості у ньому повинні бути лаконічними, а можуть і зовсім бути відсутніми. У біобібліографічному покажчику М. Арніма «Міжнародна персональна бібілографія»біографічні довідки найкоротпгі, головну увагу присвячено спискам праць врахованих персон. За тим же принципом готується щоквартальний бюлетень «Покажчик біографій», в якому реєструється біографічна література, книги і статті, присвячені різним особам, а біографічні дані дуже короткі. З українських видань, підготовлених за таким правилом, можна відмітити перший біобібліографічний том «Десять років української літератури (1917-1927)» А. Лейтеса і М. Яшека та 5-томний біобібліографічний словник «Українські письменники».

За час існування біографічних і біобібліографічних словників склалася їх диференційована система. За цільовим призначенням вони можуть бути загальні (або універсальні з тематики, укладаються для пошукових потреб, наприклад великі багатотомні національні біографічні словники) та спеціальні (галузеві, призначені для окремих груп читачів). За змістом поділяються на універсальні, галузеві, тематичні. І універсальні і галузеві біобібліографічні словники складаються з урахуванням деяких спеціальних ознак: статі (наприклад, біографічні словники жінок), приналежності до партії, професії, релігії, національності, дефектологічних ознак (сліпих) і т. п. За функціонально-цільовою ознакою або хронологічними рамками вони можуть бути ретроспективними (інформація про померлих осіб) і поточними (біографічні дані про сучасників). Ретроспективні біобібліографічні словники іноді мають поточне продовження, а на основі поточних біобібліографічних словників часто створюються ретроспективні зведення. Чіткої грані між цими двома типами словників немає. За кількістю поданих осіб розрізняють персональні та групові. За повнотою охоплення творів друку - абсолютні і вибіркові. За територіальною ознакою вони можуть бути міжнародні (всесвітні або стосуватися діячів одного континенту, регіону, наприклад, арабських країн Азії та Африки), загальнодержавні (національні), краєзнавчі (словники місцевих діячів). За способом групування матеріалу- алфавітні, хронологічні, систематичні.

Біобібліографічні словники важко систематизувати за однією з вигцеперелічених ознак. їх доводиться систематизувати за фасетно- блоковим принципом. Наприклад, видана у Франції «Загальна біографія» братів Мішо - всесвітня за охопленням, універсальна за змістом, ретроспективна за періодом включених до неї людей і т. д.

У XX ст. велика увага приділялася складанню довідників про сучасних діячів. Це не випадково. Про діячів минулого інформацію знаходити легше, їм присвячено велике число різноманітних довідкових видань. Значно важче шукати інформацію про живих. При відборі імен для енциклопедій, об'ємних біографічних словників до них відносяться із зрозумілою обережністю і не завжди вважають бажаними включати в один ряд з іменами класиків. Ця проблема завжди виникала перед укладачами біобібліографічних словників. Відомий історик російської літератури, бібліограф С. А. Венгеров писав: «Я вважаю абсолютно не науковим вивчати літературу тільки в її