Філософією проекту «Європейська бібліотека» є надання розподіленого доступу до цифрових документів, що фізично зберігаються на серверах окремих національних бібліотек. На сьогодні можна проглянути 150 млн записів на 20 мовах. До кінця 2007 р. було зареєстровано понад 500 тис. звернень на сайт «Європейської бібліотеки».

У своїх рекомендаціях з питань оцифровки і онлайн-доступу до документів, що мають історико-культурну значущість, а також з питань збереження цифрової інформації «Європейська комісія» запропонувала використовувати «Європейську бібліотеку» як відправну точку для створення Загальноєвропейської цифрової бібліотеки. До Загальноєвропейської цифрової бібліотеки увійдуть не тільки національні, але й інші бібліотеки, а також музеї та архіви.

У проекті «Європейська бібліотека» бере участь і НБУВ. Так, через сайт «Європейської бібліотеки» можна ознайомитися з реферативною базою даних українських наукових робіт (база даних містить реферативну інформацію з української наукової літератури в галузях природничих наук, інженерії, сільського господарства, гуманітарних дисциплін та медицини з 1998 р. У квітні 2008 р. база даних містила близько 250 тис. записів і зростала на 3 тис. записів щомісячно) та базою даних повних текстів українських наукових робіт (база даних містить бібліографічні записи та короткі огляди всіх дисертацій, захищених в Україні з 1998 р., а також бібліографічні записи та повні тексти вибраної української наукової періодики та книг).

Одним із перспективних напрямів дистантного обслуговування користувачів є створення електронних або цифрових бібліотек. У цьому контексті яскравим прикладом є Російська національна бібліотека, яка з липня 2001 р. почала вибіркове переведення видань, що зберігаються в її фондах, в електронну форму, що поклало початок створенню цифрової бібліотеки РНБ. У РНБ зібрані багаті колекції унікальних матеріалів, деякі з них існують в єдиному екземплярі не тільки в країні, але й у світі.

Електронні бібліотеки на сьогодні є одним з напрямів щодо організації електронних інформаційних ресурсів, що демонструє якісні зміни в їх організації, зберіганні та забезпеченні до них доступу.

Електронні бібліотеки з'явилися як природний результат еволюції методів обробки, аналізу, зберігання, пошуку інформації і широкого впровадження в практику діяльності людини комп'ютерних і мережевих технологій.

ЕлБ містять різні колекції інформації для використання великою кількістю користувачів, і їх обсяги можуть бути найрізноманітнішими.

Порівняно з традиційними бібліотеками електронні мають ряд потенційних переваг:

доставляють інформацію користувачу на місце замовлення інформації - досить мати комп'ютер, підключений до комп'ютерної мережі;

надають більше можливостей з пошуку інформації та її обробки, оскільки практично будь-яке слово в тексті може бути пошуковим виразом;

забезпечують доступ до унікального документа, для роботи з яким раніше вимагалося приїхати в сховище, де він зберігався; дають бібліотекам і архівам можливість забезпечити широкий доступ користувачів до своїх фондів за допомогою виставлення їх у комп'ютерну мережу;

дають можливість бібліотекам постійно підтримувати свої інформаційні ресурси в актуальному стані, оскільки оновлення електронної версії документа простіше, ніж друкарської;

інформація доступна цілодобово і повсюдно;

інформаційні матеріали можуть бути представлені в різних форматах (текст, база даних, діаграма);

інформаційне середовище може бути інтегровано з новими формами спілкування за допомогою таких технологій, як електронна пошта і телеконференції [4].

Останнім часом дедалі популярнішим стає термін «гібридна бібліотека» (hybrid library), частинами якої є як традиційні бібліотечні служби, так і її електронна бібліотека - частина фондів бібліотеки (представлені в електронній формі і супроводжуються як технічними засобами, так і відповідним чином підготовленим персоналом). Гібридні бібліотеки покликані об'єднати переваги нових інформаційних технологій, які реалізовані в електронних бібліотеках, і переваги бібліотек традиційних, які, на відміну від інших систем і структур інформаційного обслуговування суспільства, зберігають у своїх фондах практично всі типи інформації (наукову, технічну, економічну, науково-пізнавальну, розважальну тощо) і обслуговують практично всі соціальні верстви, користувачів усіх вікових і професійних категорій.

Загальна думка експертів зводиться до того, що, за винятком деяких вузькоспеціалізованих галузей, триватиме співіснування електронних і традиційних бібліотек, тобто бібліотеки як організації володітимуть великими зібраннями традиційних матеріалів паралельно з високо розвинутою структурою у сфері електронних служб і послуг, а видавці і надалі наповнюватимуть великий сегмент інформаційного ринку традиційною інформаційною продукцією. Проте зниження цін на комп'ютерне устаткування і збільшення технічних характеристик у деяких випадках призводить до повної заміни традиційних носіїв електронними. У деяких галузях електронні бібліотеки можуть повністю замінити традиційні друкарські видання.

Електронні бібліотеки можуть містити оцифровані версії документів різних типів: текст, графіку, картографічні матеріали, аудіо- і відеозапи- си, мультимедійні об'єкти, енциклопедії, електронні книги, електронні журнали тощо.

Так, у Британській бібліотеці зберігається 150 млн екземплярів рукописів, які належать різним історичним епохам. Серед рукописів, електронні версії яких доступні тепер читачам - Євангеліє Ліндісфарна, записник Леонардо да Вінчі, «Алмазна Сутра», яка вважається найдавнішою друкованою книгою, і багато інших.

Британська бібліотека створила інтерактивну комп'ютерну програму «перегортаючи сторінки», яка дає змогу перегортати сторінки, не доторкуючись до безцінного оригіналу. Відвідувачі електронної бібліотеки можуть збільшувати високоякісні зображення, читати і слухати коментарі, що пояснюють красу оформлення і цінність кожної сторінки. Для того щоб насолодитися переглядом, потрібно лише завантажити програму Shockwave (безкоштовно). Також вищезгадані видання можна придбати на компакт-дисках.

Проект Британської бібліотеки під назвою «Перегортаючи сторінки» має на меті розширити доступ до основних релігійних видань, що зберігаються в бібліотеці.

У рамках програми «Пам'ять Америки» (American Memory)