Оригінальні форми представлені манускриптами, друкарськими виданнями, фотографіями, плакатами, картами, звукозаписами, відеозаписами, книгами, памфлетами і нотними виданнями. Кожна онлайн-колекція супроводжується набором допоміжних засобів, які покликані забезпечити пошук матеріалу, зробити його легким і зрозумілим у використанні. Експерти бібліотеки і співробітники довідково-інформаційного відділу готові допомогти користувачам при роботі з матеріалами в режимі онлайн через сервіс «Запитай у бібліотекаря» (Ask а Librarian).

«Встреча на границах» є двомовною (англо-російської) цифровою бібліотекою, представленою різними засобами інформації. Її матеріали розповідають про освоєння і заселення американського Заходу, про освоєння і заселення Сибіру і російського Далекого Сходу, що відбувалося паралельно, а також про зустріч росіян і американців на Алясці і на Північно-Західному узбережжі Америки. Проект призначений для використання в американських і російських школах і бібліотеках, а також для широкої громадськості обох країн.

Міжнародна електронна бібліотека для дітей (The International Children's Digital Library) відкрила сайт, у рамках якого доступні близько 10 000 книг для дітей віком від 3 до 13 років, що належать до 100 різних культур. Метою сайту є вдосконалення у дітей навиків читання і сприйняття інформації про інші культури. Сайт створювався некомерційною організацією при Університеті штату Мериленд і Університету Сан-Франциско.

Деякі зарубіжні бібліотеки працюють над удосконаленням електронних бібліотек протягом десятиріч. Як показує практика, багато бібліотек на початковому етапі не володіли ні достатнім досвідом, ні фінансовими і технічними можливостями, необхідними для виконання завдань з якісної оцифровки й обробки матеріалів з метою створення електронної бібліотеки.

У країнах СНД розвиток віддаленого доступу відбувався в середині 90-х років, коли бібліотеки отримали доступ до Інтернету. Умовно доступ до онлайн можна поділити на два етапи - бібліографічний і повнотекстовий. Спочатку бібліографічний доступ обмежувався доступом до електронних каталогів бібліотек, переважно зарубіжних, а також до ресурсів російського сегмента Інтернету. Проте вже в кінці 90-х найбільшими бібліотеками став надаватися доступ до бібліографічних баз онлайн даних вітчизняних генераторів.

З отриманням досвіду стало зрозуміло, що сучасні користувачі мають потребу в цілодобовому доступі до онлайн баз даних; у кваліфікованій допомозі бібліографів, а також технічній підтримці; в отриманні докладної і нформації, що описує ресурси, які є в бібліотеці; в отриманні повного переліку пропонованих послуг, доступних зовнішнім користувачам; у спілкуванні з бібліотечним персоналом з позицій «покупця», тобто потреба в діловому спілкуванні і часто в режимі реального часу.

У цьому контексті особливу увагу можна приділити організації електронного довідкового обслуговування, під яким розуміється надання віддаленим користувачам ресурсів, а також консультаційних послуг, відповідно до їх запитів через телекомунікаційні мережі.

До напрямів електронного довідкового обслуговування відносяться: довідкове обслуговування користувачів через електронну пошту; довідкове обслуговування користувачів у режимі реального часу, а також відеоконференцій; повністю автоматичне надання інформації у відповідь на запити користувачів на основі використання спеціально організованих баз знань/ баз даних виконаних запитів.

Актуальним є приклад Російської державної бібліотеки, яка задля зручності та підтримки зворотного зв'язку з користувачами через свій сайт надає можливість скористатися віртуальною довідковою службою Російської державної бібліотеки, яка надає безкоштовну консультацію з найрізноманітніших питань. Запити віртуальної довідкової приймаються цілодобово і без обмежень, пошук потрібної інформації проводиться протягом двох-трьох робочих днів. Також збирається фонд виконаних довідок, їх можна подивитися в «Базе знаний», де зібрані відповіді на різні питання читачів.

Бібліотеки Європи одержують кошти на проекти електронних бібліотек і розвиток бібліотечних послуг. Сучасна стратегія бібліотек містить ряд завдань, серед яких і створення інформаційних технологій у системі доставки документів.

Опублікована британською бібліотекою стратегія розвитку інформаційного суспільства передусім припускає кооперацію з іншими бібліотеками через формальні і неформальні угоди. Багато університетських бібліотек Великобританії беруть участь у програмі «Електронні бібліотеки». Ця програма містить 40 проектів у семи напрямах, одним з напрямів є доставка документів і доступ до мережевих ресурсів.

Електронні мережі надають можливість створення сумісних проектів силами декількох бібліотек. Тільки в кооперації з іншими бібліотеками можна увійти до інформаційного суспільства.

Багато країн світу беруть участь у розробці стратегії розвитку інформаційного суспільства. Розробкою стратегії входження в інформаційне суспільство в цих країнах займаються на всіх рівнях - від установ до урядового кабінету. Освітні установи, університети, бібліотеки також займаються розробкою своїх власних стратегій.

Стратегія Європейського Союзу містить 10 напрямів, якими слід розвивати інформаційне суспільство в Європі [5].

Підсумовуючи, варто відзначити, що останніми роками інформаційні технології в бібліотеках дедалі більше використовуються не тільки для керування внутрішніми бібліотечними операціями, але й для організації доступу до інформації в її різних формах і місцях зберігання. Нове технологічне середовище дає можливість бібліотекам обслуговувати як локальних відвідувачів, так і глобальних - віддалених користувачів, які отримують доступ до фондів бібліотеки через зовнішні комп'ютерні мережі.

Список використаних джерел

Дементьева Е. В. Электронный межбиблиотечный абонемент - основа для равноправного информационного обмена в будущем