УДК 021.4 : 061. 66

Олег ВОРОШИЛОВ,

канд. іст. наук, старш. наук. співроб.

Діяльність інформаційно-аналітичних підрозділів бібліотечних установ із забезпечення запитів користувачів

У статті розглядаються питання становлення в Україні інформаційної аналітики, ролі й місця в цьому процесі бібліотечних закладів. На прикладі діяльності Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України висвітлюється технологія надання інформації замовникам відповідно до їхніх запитів.

Головною метою роботи будь-якої інформаційної структури, у тому числі бібліотечної, яка прагне відповідати кон'юнктурі ринку інформаційних послуг, є поліпшення оперативності, повноти й якості інформаційно-аналітичного забезпечення суспільних інститутів, сприяння процесам суспільних перетворень у державі загалом.

Україна ще в складі союзної держави здійснила певні кроки на шляху до оволодіння технологіями, що сприяють інтенсивному використанню й збагаченню інформаційного ресурсу суспільства. Її утвердження як рівноправного партнера у світовій спільноті можливе лише за умови забезпечення прискореного розвитку на основі інноваційних технологій, високоякісної інформатизації усіх сфер життя.

Однак цілий ряд причин, серед яких основними були причини системного характеру, пов'язані з об'єктивно обумовленою кризою суспільства, у результаті призвели до того, що на старті свого незалежного розвитку вона мала істотне відставання в інформаційній сфері від передових країн світу. На сьогодні темпи інформатизації в Україні порівняно з інформаційними процесами в передових країнах світу все ще не відповідають масштабам завдань, які ставить перед собою суспільство. У забезпеченні широкого доступу до сучасної інформації, у налагодженні ефективного її використання існує ще чимало невикористаних резервів. І серед них - невиправдана недооцінка використання існуючої системи бібліотечних закладів, оновлення їх діяльності на рівні сучасних технологій, повернення і підсилення їх суспільного статусу.

У свою чергу бібліотечні установи мають активно включатися в інформаційну діяльність, ефективно забезпечувати необхідним інформаційним ресурсом соціальну структуру суспільства, зміцнюючи її інформаційну основу.

Необхідність здійснювати цілеспрямовану політику, ефективно діяти в умовах нового інформаційного режиму почала вимагати виходу на якісно інший рівень інформаційної аналітики в розвинутих західних країнах, а в Україні привела до створення основ системи інформаційно-аналітичної діяльності.

Становлення вітчизняної інформаційної аналітики як окремої галузі діяльності відбувалося в найкоротші терміни, в обстановці максимальної інтенсифікації всіх процесів і загострення багатьох проблем.

Процес інституціоналізації, тобто організаційного оформлення інформаційно-аналітичної діяльності (формування системи спеціалізованих установ, служб, підрозділів у складі різних організацій, фірм і відомств, що займаються інформаційною аналітикою у своїй галузі), був ініційований усім перебігом вітчизняних політичних, економічних, соціальних реформ на початку 90-х років.

Універсальність провідної соціальної функції інформаційної аналітики (виробництво нового знання на основі переробки наявної інформації з метою оптимізації ухвалення рішень) і її субстрата (інформації) привели до ефекту мультидіяльнісного генезису аналітичних служб (підрозділів) в усіх вузлах інформаційної інфраструктури, тобто у всіх сферах діяльності, де концен- трувалися, перероблялися потужні інформаційні потоки в цілях ухвалення соціально значущих управлінських рішень.

Саме тому інформаційно-аналітичні служби (підрозділи) стали створюватися в структурі органів влади, у міністерствах і відомствах, в органах ЗМІ, у сфері бізнесу, при політичних партіях і рухах тощо.

Водночас ситуація запитуваності якісно нових інформаційних послуг не залишилася непоміченою бібліотечно-бібліографічними фахівцями. Це спричинило появу ряду проектів і практичних починів. Почали створюватися бізнес-бібліотеки, бібліотеки ділової літератури, розробляються проекти включення бібліотек у аналітичну діяльність. Деякі фахівці в галузі бібліотечної справи припускають також можливість організації вузівської підготовки аналітиків на базі спеціальності «Бібліотечна справа і бібліографія» з прицілом на формування кадрового забезпечення для відділів аналітики в універсальних наукових бібліотеках.

Також цінність бібліотек як структур, які надають інформаційно-аналітичну продукцію, зумовлюється тим, що вони є найбільшими книгосховищами, а концепція «згортання» книговидання й поступового витіснення традиційної книги електронною небезпідставно вважається вельми суперечливою і надуманою.

У даному контексті треба зазначити, що ще в 1993 р. у Національній бібліотеці України імені В. Вернадського була створена практично перша в структурах вітчизняних бібліотек інформаційно-аналітична структура - Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ), яка ефективно працює вже понад 15 років.

Її робота характеризується:

адресністю інформації (орієнтація на конкретні категорії користувачів і цільові установки);

оперативністю надання інформації, найкоротшими термінами задоволення запиту;

можливістю багатоаспектного пошуку інформації;

надійністю даних, що надаються (терміни їх актуалізації, достовірність джерел інформації);

аспектністю охоплення теми, проблеми в межах основної і суміжних галузей знань і практичної діяльності;

можливістю машинної обробки й розповсюдження інформації;

компактністю повідомлення;

захищеністю від несанкціонованого доступу і впливу;

надійними умовами зберігання (для інформаційних продуктів) тощо.

Все це дає можливість якісно підвищити рівень аналітичної і управлінської діяльності органів державної влади на основі використання сучасних інформаційних технологічних рішень, налагодити тактичну й стратегічну аналітику на якісно новому рівні.

Крім того, СІАЗ (далі - Служба) є чи не єдиною в Україні інформаційно-аналітичною структурою, яка надає послуги з моніторингу регіональної преси та інформаційно-аналітичні продукти, створені на його основі.

Також Служба часто працює з друкованими версіями газет, що дає змогу включати у сферу моніторингу всі рейтингові видання в кожному регіоні країни. Тоді як системи індексного моніторингу, що працюють з електронними версіями видань, об'єктивно спроможні охопити тільки до 20 % регіональної преси. Опрацьовані матеріали систематизуються і накопичуються у відповідних базах даних, які надають можливість формувати і підтримувати електронні досьє з найрізноманітнішої тематики, у тому числі в режимі ретроспективного запиту.

Крім того, оперативне інформування доповнюється аналітичною обробкою центрального та/або регіонального масиву інформації стосовно