У цілому ж СІАЗ випускає широку номенклатуру інформаційних продуктів, спрямованих на задоволення потреби керівників і управлінців вищої ланки в отриманні оперативної, системної і достовірної інформації з проблем, що їх цікавлять.

Звичайно, пріоритети в діяльності Служби постійно змінюються, що диктується трансформацією суспільно-політичної ситуації в українському суспільстві та, відповідно, зміною першочергових інтересів владних інституцій. Так, на початку 90-х років основним об'єктом аналізу фахівців СІАЗ був аналіз практики зарубіжної законотворчості та її прийнятності (чи неприйнятності) для Української держави. У середині 90-х - проблеми АРК, ЧФ та українсько-російських відносин, у 2000 р. - питання, пов'язані з проведенням Всеукраїнського референдуму та імплементацією його рішень тощо.

Для задоволення запитів органів державної влади, крім аналітичних розробок із проблем, що цікавлять замовників, постійно видається ряд періодичних видань. Це, зокрема, тижневик «Україна: події, факти, коментарі» (розповсюджується практично у всіх областях держави), огляд українських електронних видань «Резонанс» та ін.

Слід наголосити, що діяльність СІАЗ як одного з підрозділів головної бібліотеки України, має ряд переваг порівняно з іншими бібліотеками, головною з яких є доступ до величезних масивів інформації у фондах бібліотеки спеціальної літератури, періодичної преси як вітчизняних, так і зарубіжних видань, однак більшу відповідальність за результати діяльності, оскільки якістю своїх матеріалів має забезпечувати задоволення запитів на рівні загальнонаціонального виміру.

Щодо технології даного процесу, то інформація оцінюється та відсортовується за достовірністю (підтверджувана, сумнівна, неправдоподібна тощо) і оперативністю (історія питання, стан на сьогодні, прогноз). Підвищенню рівня об'єктивності й ґрунтовності аналізу сприяла наявність достатньо представницького підбору матеріалу з різних джерел. При такому відборі інформації фіксуються всі істотні сторони проблеми і значущі факти, відсікається «інформаційний шум», зайва деталізація.

Удосконалення процесу аналітичної обробки матеріалів у підсумку дало змогу надати доступ до потрібної замовнику, оптимально структурованої і скомпонованої інформації. Таким чином, успішно задовольнялися тематичні запити, які передбачають виконання аналітичних оглядів, створених на основі аналітико-син- тетичної обробки первинної інформації. Серед безумовних плюсів такої форми організації ресурсу - оптимальний для кожного індивідуального замовника вид інформації, що забезпечує максимально ефективне її використання. Підсумковий матеріал має певного адресата, на якого він орієнтується. Це дає змогу сприяти підвищенню ефективності використання оперативного інформаційного ресурсу суспільства.

В економічному аспекті це сприяє зміцненню економіки й матеріальної бази суспільства, у політичному - стабільному функціонуванню політичної системи, у соціально-гуманітарному - подальшій структуризації суспільства й розвитку його інформаційно-культурного простору.

У цілому ж при прийнятті того чи іншого рішення владною структурою маютть враховуватися якомога більша кількість взаємодіючих факторів, виявлятися певні закономірності. Унікальність сучасної ситуації полягає в тому, що вона завжди неповторна, включає такі елементи, які не мають аналогів у світовій історії.

Саме тут і має виявитися потенціал бібліотечних установ, спроможних за наявності відповідних інформаційно-аналітичних структур, потужної інформаційної бази надавати об'єктивну інформацію, що сприяє прийняттю оптимальних політичних чи управлінських рішень.

Цією обставиною пояснюється актуальність перетворення бібліотечних закладів із установ, які виконують винятково функцію «скарбниці знань», на наукові установи, які шляхом створення відповідних інформаційно-аналітичних підрозділів спроможні надавати необхідну владним структурам, іншим замовникам не лише інформаційну, а й аналітичну, прогностичну тощо продукцію. Тобто поступово бібліотеки, використовуючи власний значний науковий та інформаційний потенціал, мають перетворюватися на своєрідні «фабрики думки», не тільки обслуговуючи читачів, а й надаючи відповідні інформаційно-аналітичні послуги владним структурам, юридичним особам, зацікавленим в отриманні відповідної інформації.

Нині інформаційно-аналітичні служби бібліотек більш активно входять у процес інфотворчої діяльності суспільства. Вони стають досить ефективним і, як свідчить практика, перспективним у своєму розвитку суб'єктом інформаційних обмінів у структурі суспільства. Його перспектива обумовлюється, по-перше, постійним розширенням інформаційного простору, подальшим зростанням обсягів інформації, що актуалізує питання її структуризації й ефективного управління інформаційними масивами, по-друге, опорою на вже напрацьовані значні обсяги інформації, що зосереджені у фондах бібліотек, і, по-третє, доступом і зростаючими можливостями в управлінні масивами електронної інформації, що продукуються у всьому світі. Вироблювані інформаційно-аналітичними службами бібліотек інформпродукти, затребувані різними категоріями користувачів, і є, по суті, формою ефективного введення в обіг потрібних суспільству масивів інформації, доступ до якої сучасних користувачів з характерним дефіцитом часу і, як правило, незначними навичками самостійної роботи з великими обсягами інформації без ефективних посередників, інформаційних спеціалістів-аналітиків є ускладненим.

Досвід України, як, до речі, і досвід інших країн СНД, свідчить, що при належному матеріально-технічному забезпеченні організації ефективних кооперативних зв'язків бібліотечні установи можуть відчутно активізувати інформаційні процеси, активно розширюючи сферу своїх послуг, входити в інформаційний бізнес, видавати на інформаційні ринки власні конкурентоспроможні продукти і послуги, створювати нові можливості для розвитку інформаційної бази українського суспільства.

У цілому ж діяльність інформаційно-аналітичних підрозділів бібліотек у контексті співпраці з владними структурами має бути спрямована на розробку практичних рекомендацій стосовно шляхів, механізмів реалізації управлінських рішень та раціональної організації суспільних процесів. Для цього необхідно забезпечити вивчення та облік ефективності рішень, що ухвалюються, постійний аналіз стану суспільної думки, ставлення громадськості до політичних структур й інститутів та ін.