Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 021

УДК 021.6:378+316.001.8 Тетяна КОЛЕСНИКОВА,

директор науково-технічної бібліотеки Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна

ІНТЕГРАЦІЯ БІБЛІОТЕК ВНЗ УКРАЇНИ:

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

(ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ)

У статті розглядаються результати соціологічного дослідження «Інтеграція бібліотек ВНЗ України: сучасний стан і перспективи розвитку». Обґрунтовується теза про трансформацію бібліотек ВНЗ в інформаційні інтелект-центри закладів освіти.

Ключові слова: бібліотека ВНЗ, інтеграція, соціологічне дослідження, Україна.

Актуальність дослідження зумовлена фактом того, що бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій змінив філософію бібліотечної справи в усьому світі. На перший план діяльності бібліотек всіх типів і видів виходить забезпечення необмеженого, вільного доступу до міжнародних та національних інформаційних ресурсів. Ці ресурси в умовах сьогодення набувають для кожної держави стратегічного характеру й визначають рівень соціально-економічного розвитку країни.

Поширення світової тенденції особливого ставлення до інформації та знань спричиняє зростання рівня оцінювання установ, які вміють їх створювати, зберігати, передавати та забезпечувати до них доступ. Підтвердженням цього в Україні є «Концепція Державної цільової національно-культурної програми створення інформаційної бібліотечної системи "Бібліотека-XXI"» [1].

У цьому аспекті особлива роль належить бібліотекам вищих навчальних закладів. Обґрунтування цієї тези можна підтвердити такими фактами. По-перше, саме у вишах науково-педагогічний склад, вчені, студенти та працівники книгозбірень є активними створювачами знань. Їх інтелектуальна праця, відтворена в нових книгах, статтях, проектах, дисертаціях, тезах, базах даних та інших формах представлення знань, надає бібліотекам університетів та академій особливого статусу - динамічних та потужних центрів інформації, інтелект- центрів. Такі центри інформації здатні створювати власні е-ресурси, заповнюючи регіональний і національний сегменти в мережі Інтер- нет, та повинні максимально оперативно, у повному обсязі задовольняти потреби користувачів [2, 3].

По-друге, незважаючи на повільне вбудовування бібліотек ВНЗ в інформаційні мережі та низьку генерацію онлайнового продукту України, аналіз динаміки зростання окремих показників роботи, пов'язаних з інформатизацією бібліотек, їх оцінювання та екстраполяція цих тенденцій на майбутнє дають можливість простежити постійну та динамічну трансформацію книгозбірень в інформаційні інтелект-центри закладів освіти [4].

По-третє, майже всі бібліотеки ВНЗ України III-IV рівня акредитації, великі університетські бібліотеки Європи і світу еволюціонують у технократично-гуманітарному напрямі, створюючи гібридні бібліотеки як засіб інтеграції традиційної бібліотеки з цифровою. Тобто інформаційні ресурси в таких бібліотеках містять матеріали в усіх можливих форматах - від книг до веб-сторінок - і дають можливість користувачам оцінювати ресурси за їх інтелектуальним наповненням, а не за форматом [2, 4, 5, 6].

По-четверте, багатоступеневий, але впевнений перехід бібліотек вишів до парадигми інформаційної супермагістралі, заснованої на об'єднанні двох складових, - відповідної телекомунікаційної інфраструктури та інформаційних ресурсів, - дає змогу їм пропонувати свої ресурси через Ін- тернет, стаючи при цьому активними гравцями на інформаційному ринку. Тим більше, що хостінг веб-матеріалів надають, у переважній більшості випадків, вищі навчальні заклади, яким бібліотеки підпорядковуються.

Такі тенденції притаманні університетським бібліотекам в усьому світі й передбачають їх гармонійне існування в інформаційному просторі суспільства знань [2-11]. При цьому особливістю їх подальшого розвитку, як підкреслювалося на 27-й Міжнародній конференції Міжнародної асоціації бібліотек технічних університетів - IATUL (Стокгольм, 2007 р.), є те, що вже зараз, і тим більше в майбутньому, знання - це мережева взаємодія, а бібліотеки - це вузли даної мережі.

При цих умовах на перший план виходять питання корпоративної взаємодії, співпраці та інтеграції як бібліотек ВНЗ, так і бібліотек усіх типів і видів в України. Розгляд цієї теми потребує звернень до праць О. Баркової, Т. Вилегжаніної, Ф. Воройського, І. Давидової, В. Ільганає- вої, Є. Корнилової, М. Карташова, М. Сороки, Г. Шемаєвої, Я. Шрайбер- га, Т. Ярошенко. Однак недослідженим аспектом є визначення реального стану взаємодії бібліотек ВНЗ України на сучасному етапі розвитку соціальних комунікацій. Існує також потреба у вивченні та обґрунтуванні їх комунікаційних стратегій.

З метою аналізу сучасного стану інтеграційних процесів у бібліотеках вищих навчальних закладів України та активної підтримки досліджень і розробок у галузі створення бібліотечного сегмента національного інформаційного простору вперше у державі у січні - березні 2010 р. було проведено соціологічне дослідження «Інтеграція бібліотек ВНЗ України: сучасний стан та перспективи розвитку».

Завдання дослідження обумовлені його метою і передбачають:

отримання інформації за допомогою анкетування;

багаторівневу обробку результатів дослідницького проекту;

аналіз напрямів і рівнів реалізації комунікаційних стратегій;

визначення очікувань фахівців від участі в корпоративних проектах;

отримання даних щодо найбільш необхідних та перспективних форм корпоративної взаємодії на сьогодні;

окреслення комплексу проблем, які ускладнюють розвиток інтеграційних процесів бібліотек ВНЗ в Україні.

Об'єктом дослідження стали бібліотеки (в особі директорів), які є центрами методичних об'єднань бібліотек ВНЗ III-IV рівнів акредитації 24 областей України, Автономної Республіки Крим, міст Київ та Севастополь (майже 90 % від загальної кількості об'єктів територіально - адміністративного устрою України в даній сфері).

Предмет дослідження - інтеграційні процеси бібліотек вишів держави на сучасному етапі розвитку соціальних комунікацій.

Дане дослідження проводилося шляхом анкетування, як основного методу зібрання даних, що дає змогу оперативно охопити досить велику частину респондентів, гарантує порівняльність та однаковість отриманої інформації і можливість формалізації її обробки. Канал комунікації - електронна пошта. Різні аспекти проведення досліджень розглядалися нами в роботах учених- соціологів І. Г. Васильєва, В. Г. Городяненка, І. Тихомирової, В. А. Ядова.

Розуміючи інтеграцію суб'єктів інформаційно-комунікаційної взаємодії як процес об'єднання й узгодження ресурсів, їх раціональну організацію,


Сторінки: 1 2 3 4