УДК 021(477):004

Валентина МЕДВЕДЄВА,

в. о. мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

БІБЛІОТЕЧНІ ЗАКЛАДИ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

Стаття присвячена сучасній бібліотеці, її реакції на процеси інформатизації, її діяльності щодо створення й удосконалення як нових видів інформаційно- аналітичної продукції, так і нових форм бібліотечного обслуговування.

Ключові слова: інформатизація суспільства, інформаційні ресурси, бібліотечна система, інформаційно-аналітична діяльність, інформаційні технології.

Інформація нині стає дедалі важливішим економічним, політичним та соціальним ресурсом людства. Її ефективне використання передбачає вдосконалення процесів керування даним ресурсом, мобілізацію усіх активних членів суспільства на постійну самоосвіту. За таких умов різко зростає роль бібліотек [ 1] .

Сьогодні в країні набирає сили процес адаптації інформаційно - бібліотечного обслуговування до змін у економічному та соціально- політичному житті. Бібліотеки, намагаючись адекватно відповідати на суспільні запити, наповнюють свою діяльність новим змістом, а саме: інформатизують усі сторони своєї діяльності. Якщо раніше основною функцією бібліотек було лише збереження накопичених людством знань, то останнім часом активізувався процес їх перетворення на потужні науково-інформаційні центри. Для цього створена необхідна правова база, в основі якої лежить Закон України від 4 лютого 1998 р. «Про національну програму інформатизації» [4].

Загалом оновлення бібліотечної діяльності пов'язане із сучасним рівнем розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), розширенням можливостей доступу до інформації для всіх категорій користувачів, удосконаленням доступу до міжнародних джерел інформації в галузі освіти, науки та культури, створенням середовища, яке покликане підготувати майбутнє покоління до життя в інформаційному суспільстві [7].

Дедалі зростаючі суспільні запити на інформацію активізують процеси кооперації інформаційних ресурсів фондів бібліотечної системи України, сприяють налагодженню механізмів швидкої та якісної доставки необхідних інформаційних продуктів замовнику з будь-якої точки системи.

У перспективі має відбуватися створення єдиного всеукраїнського інформаційного простору, з виходом на глобальні інформаційні ресурси.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:

створення сучасної, уніфікованої для системи об>єднаних бібліотек бібліотечно-бібліографічної інформації;

переведення наявної інформації на зручну для системного користування систему носіїв, оцифровування найбільш затребуваної і суспільно важливої інформації;

організація й розроблення методик ефективного використання електронних бібліотек на основі більш чіткого використання електронних текстів;

підготовка інформаційних ресурсів для ефективного використання їх суспільними інститутами, вироблення методик дистантного обслуговування користувачів;

організація комплектування інформаційними ресурсами бібліотек, у т. ч. електронними, відповідно до змісту тих завдань, що стоять перед суспільством;

формування власних інформаційних баз, сховища даних на основі інформації, виготовленої власними силами;

вироблення стратегії забезпечення доступу через Інтернет до бібліографічної інформації і повнотекстових баз даних (БД) у глобальному інформаційному просторі;

забезпечення користувачів електронними засобами пошуку й обслуговування запитів на інформаційні ресурси бібліотеки, а також здійснення аналізу якості цієї роботи в постійному режимі.

Одним з важливих засобів реалізації цих завдань у бібліотеках є підвищення рівня комп'ютеризації всіх технологічних процесів, що звільняє фахівців від рутинної праці, дає змогу створити користувачам ефективний і комфортний інформаційний сервіс.

Як зауважує проф. Я. Л. Шрайберг, «автоматизація бібліотечно-інформаційної діяльності - це прояв не лише сучасного науково-технічного розвитку, а й соціального прогресу: забезпечується не лише своєчасний і швидкий доступ користувачів до інформації та першоджерел, але загалом створюються умови для реалізації одного з головних принципів відкритого суспільства - принципу загальної доступності інформації та публікацій» [6].

Що характерно, впровадження сучасних технологій в обслуговування користувачів не тільки підвищує ефективність використання ресурсів бібліотеки, полегшує шлях користувача до інформації, а й підносить суспільну значущість бібліотек. Комп'ютеризація бібліотечних процесів, вдосконалюючи технології бібліотечної справи, вносить зміни в сам зміст бібліотечної роботи. Зростає активність у взаєминах з читачами, переглядаються вимоги до бібліотечного сервісу, індивідуальних форм інформаційного забезпечення і, як наслідок, показників якості професійної діяльності.

Виходячи з вищесказаного, можна виокремити основні чинники, що прискорюють сучасну еволюцію бібліотечної справи:

державна політика, спрямована на інформатизацію суспільства;

розширення асортименту запитів користувачів, що потребує різноманітної, повної та якісної інформації (сучасна бібліотека, яка прагне задовольнити дедалі зростаючі потреби відвідувачів, не може існувати лише за рахунок власного інформаційного потенціалу, тому виникає необхідність у створенні та використанні загальних інформаційних ресурсів);

технічне переустаткування бібліотечної сфери;

зростання інформаційних потоків, загострення проблем відбору й обробки інформації (бібліотеки мають забезпечувати інформацією користувача оперативно, адже з часом вона до певної міри втрачає свою актуальність).

Необхідно зауважити, що дедалі більш прогресуюча інформатизація суспільства змінює потреби користувачів бібліотечним сервісом, при цьому зазнає якісних змін їх структура, формуються нові читацькі пріоритети і все це зрештою справляє вплив на склад інформаційних ресурсів бібліотек [5, с. 37-39].

Сьогодні бібліотеки, маючи змогу розкрити все багатство власних фондів, пропонують нові послуги, у них з'являється можливість максимально повно задовольняти запити користувачів:

забезпечується доступ користувачів до електронних баз даних безпосередньо в бібліотеці;

надається доступ до інформації на новітніх носіях інформації (відкриття інтернет-класів, відеоабонементів, фондів CD-ROM);

стають доступними повнотекстові бази даних на електронних носіях, створених бібліотекою або придбаних нею;

відвідувачі мають змогу користуватися можливостями Інтернету, електронної пошти завдяки відкриттю відповідних інформаційно-ресурсних центрів у бібліотеках;

забезпечується надання правової інформації з різних сфер життєдіяльності громадян у безкоштовній юридичній приймальні;

організовується ефективна робота з дистантного обслуговування різних категорій користувачів;

формується штат сучасних інформаційних працівників, які, досконало володіючи електронними інформаційними технологіями, забезпечують відповідно до нинішніх вимог організацію інформаційних ресурсів, підготовку їх до ефективного використання та якісну доставку користувачам. Виконання перерахованих вище завдань забезпечує новий рівень бібліотечно-інформаційного обслуговування, створює умови для якісного та швидкого публічного