Нині вже можна говорити про те, що в провідних бібліотеках країни перший етап упровадження прогресивних технологій на основі комп'ютерної техніки наближається до завершення. І хоча в сільській місцевості комп'ютеризація основної маси бібліотек ще істотно відстає, перед бібліотечною сферою загалом постають уже нові завдання. Вони пов'язані з динамічним зростанням обсягів електронної інформації, якої потребують усі сфери суспільного життя.

Щоб забезпечити доступ якнайширших кіл користувачів до такого продукту, необхідно значно вдосконалити механізми доступу всіх категорій користувачів до інформаційних ресурсів бібліотек.

За таких умов бібліотечні установи мають стати сучасними інформаційними центрами, одержати технологічні можливості для обробки великих масивів суспільно значущої і нформації, сприяти її високопродуктивному використанню. А це, у свою чергу, породжує необхідність озброєння бібліотечних закладів сучасними програмно- технічними засобами, передовими технологічними напрацюваннями у сфері використання електронних інформаційних ресурсів, вибудовування сучасних стратегій їх комплектування.

Нині гостро постають питання щодо приведення наявного вітчизняного інформаційного ресурсу у відповідність із міжнародними стандартами його оформлення. Зрушення в цій галузі можуть спростити доступ до багатих і цікавих фондів України зарубіжних користувачів і таким чином сприяти поглибленню міжнародного співробітництва.

Отже, лише постійне вдосконалення методик інформаційної діяльності бібліотек, їх технічне переоснащення, підвищення кваліфікації кадрів дасть можливість вивести бібліотечну справу на новий, відповідний сучасним запитам, рівень.

Таким чином, перехід до функціонування в умовах ринкової економіки визначив об'єктивну необхідність пошуку оптимальних шляхів забезпечення конструктивних соціально-економічних перетворень; розробки стратегічних концепцій, створення адекватної суспільним вимогам нової моделі розвитку; налагодження економічних механізмів взаємовідносин; опанування новітніх інформаційних технологій; упровадження ефективних форм обслуговування користувачів.

Бібліотеки, стикаючись з новою економічною реальністю, об'єктивно постають перед комплексом проблем, пов'язаних із пошуком оптимальних варіантів організації власного функціонування, з одного боку. З іншого - у процесі формування національного інформаційного ринку бібліотечні установи мають стати важливим ресурсним механізмом даної форми циркуляції суспільно значущої інформації, позиціюватись відповідним чином як такий механізм.

Нова соціально-економічна реальність, в яку інтегрується бібліотека, зумовила принципово нові підходи до організації різних аспектів інформаційної діяльності: збереження, структурування і використання ресурсів. Цим самим об'єктивно визначається суспільний інформаційний потенціал та ефективність його використання.

На загальну думку спеціалістів, сьогодні бібліотека - це інформаційна інтелектуально-виробнича система, яка є базовою складовою суспільного розвитку України, сукупністю взаємопов'язаних структур і процесів соціально-економічного механізму накопичення, зберігання, створення і розповсюдження бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг для забезпечення інформаційно-інтелектуальних та споживчих потреб користувачів. Бібліотеки в Україні перебувають у процесі перебудови й становлення як суб'єкта господарювання з набуттям нових економічних властивостей. Сучасна бібліотека розглядається як скла- дноструктурна, складнофункціональна, активно-динамічна соціальна система, в якій накопичено, особливо за останнє десятиріччя, значний трансформаційний потенціал.

Сьогодні сучасна бібліотека змінюється і прогресує при ефективному використанні властивих їй внутрішніх механізмів, які добираються і застосовуються у відповідь на прояви зовнішньої дії. Зміст системної трансформації бібліотеки детермінується різноманіттям впливу макро- середовища і мікросередовища та застосуванням маркетингового менеджменту. Саме такий підхід до керування сучасною бібліотекою забезпечить їй статус важливої для суспільства самодостатньої соціальної системи, реального інформаційного потенціалу, стратегічної основи подальшого соціально-економічного розвитку України [3].

Сьогодні вже є беззаперечним, що адаптація бібліотеки до ринкових умов характеризується реалізацією кількох нетрадиційних цілей: здійсненням цілеспрямованого, дієвого, активного впливу на макросередо- вище з метою досягнення ефективних законодавчо-нормативних умов та лібералізації державної політики стосовно інформаційної діяльності бібліотек, пошуку додаткових джерел позабюджетного фінансування і взаємовигідних партнерів для співпраці, створенням та реалізацією конкурентоспроможних, суспільно корисних інформаційно-аналітичних продуктів, організації інформаційних, консультативних послуг, необхідних відповідно до потреб ринку інформації.

Не викликає сумніву те, що досягти високого рівня конкурентоспроможності продукції можна, як показує практика, лише через постанову рекламної та маркетингової діяльності. Ставлення до інформаційно- аналітичної діяльності як до товару сприятиме фінансовій стабілізації цих установ культури, вирішенню техніко-технологічних проблем розвитку нових технологій.

У процесі просування інформаційно-аналітичної продукції, інформаційних та консультативних послуг новою для бібліотек є проблема організації ефективної реклами. У зв'язку з цим абсолютно недопустимим є самозаспокоєння деяких спеціалістів, що закликають використовувати для цього бібліографічні покажчики, рекомендаційні чи інформаційні списки, що друкуються окремими виданнями або в журналах та газетах, через книжкові виставки, каталоги і картотеки.

Такого роду рекомендації не можна порівняти з рівнем навіть сучасної організації рекламної справи в Україні, відсталої за всіма ознаками. Тому каталожно-картотечне інформування має виконувати свої функції, а реклама продукції бібліотек потребує спеціального вивчення, розгляду і розвитку.

Необхідно зазначити, що порядок організації інформаційного забезпечення потреб споживачів залежить від характеру завдань, які стоять перед ними. Але продукт, створений унаслідок інформаційно-аналітичного процесу, має бути придатним для використання замовником, корисним для нього вже в момент свого створення. Тобто ефективність інформаційно-аналітичної діяльності залежить від глибокого вивчення потребзамовника і навіть, як показує наявний досвід, - прогнозування майбутніх потреб.

Таким чином, основним завданням інформаційно-аналітичної діяльності є задоволення інформаційних потреб усіх категорій корпоративних та індивідуальних користувачів.

При цьому процес інформаційно-аналітичної діяльності має дві складові: інформаційну і аналітичну.

Процес інформаційної роботи - це послідовна сукупність операцій (відбір, накопичення, зберігання, обробка, видача інформації), що дає змогу швидко знайти в повному обсязі потрібні матеріали. У свою чергу, відбір і обробка матеріалів - це підготовчий етап процесу аналітичної роботи, під час якого здійснюється пошук інформації, перевірка її якісних характеристик, а