УДК 021.7

Галина БУЛАХОВА,

мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

РЕКЛАМА БІБЛІОТЕЧНИХ ЗАКЛАДІВ

«Ни одно, даже самое верное дело, не двигается без рекламы».

В. Маяковский

У статті йдеться про значення рекламної діяльності бібліотек. Розкрито поняття «реклама». Наведені основні завдання і функції реклами бібліотек.

Ключові слова: реклама, рекламна діяльність бібліотек, комунікаційний, маркетинго-економічний, інформаційно-аналітичний бюлетень.

Розвиток інформатизації та інформаційних технологій сприяли становленню та широкомасштабному розвитку такої галузі економіки, як і ндустрія і нформації. Інформація є рушійною силою в розбудові демократичної держави, економічного та суспільного розвитку. Бібліотечні установи в цих умовах перебувають у пошуку оптимальних шляхів існування, ефективних засобів упровадження новітніх форм обслуговування користувачів, розробки стратегічних концепцій щодо відповідності сучасним суспільним вимогам.

На сучасному інформаційному ринку реалізація потенціалу вітчизняних бібліотек багато в чому залежить від успішності їх рекламування, визначення місця в маркетингових комунікаціях. Основними причинами низького рівня використання бібліотечних ресурсів є, як правило, погане знання сервісних можливостей бібліотек, недостатнє володіння рекламно-інформаційними технологіями з боку бібліотечного персоналу. Реклама є засобом розширення ринку збуту бібліотечних продуктів і послуг, таких як рекламно-інформаційні матеріали - списки, друковані каталоги нових надходжень, інформаційні бюлетені про діяльність бібліотеки, звіти, буклети та інша рекламна продукція сприяють формуванню позитивного іміджу бібліотек та збільшенню кількості відвідувачів бібліотечних закладів.

Питанню рекламної діяльності бібліотек сьогодні приділяється дедалі більше уваги як вітчизняними так і зарубіжними науковцями. Автор книги «Реклама в библиотеке» О. Борисова розкриває принципи і технологію рекламної діяльності у сучасних інформаційно-бібліотечних закладах. Проблемам пропаганди та реклами присвячені праці О. Кожахметова,

В. Музикант, И. Гольмана . Серед закордонних авторів найбільш фундаментально питання реклами висвітлені у С. Блека, Ф. Котлера, Л. Бернетт, В. Либергер та ін.

Базовим правовим актом у галузі рекламування є Закон України «Про рекламу» [1]. Цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. Зокрема, у ст. 1 Закону пропонується таке визначення реклами: Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи чи товару".

Термін «реклама» походить від французького слова «reclamarere», а першопочатком - від латинського reclamo, що в перекладі означає «викрикують».

Реклама як поняття це явище складне, багатогранне. Протягом століть філологи та енциклопедисти пропонували свої визначення реклами. Сьогодні існує декілька визначень реклами. Наприклад, рекламу часто визначають як комунікативний зв'язок між виробником i користувачем товарiв або послуг. Досить точним є визначення реклами як форми неособистого подання i просунення комерційних ідей, товарів та послуг, оплачених чітко визначеним рекламодавцем, або формування у покупця позитивного уявлення про споживчі якості товару в ім'я головного інтересу виробника - продажу своєї продукції.

Таким чином, можна зазначити, що, не дивлячись на велику кількість визначень поняття «реклама», усі вони мають спільне розуміння реклами як інструмента, за допомогою якого споживачеві дається інформація, що спонукає його придбати рекламований товар. У сучасних умовах бібліотечні установи мають ефективно пропонувати с вої інформаційні послуги через мережу Інтернет, ЗМІ, телебачення тощо.

Існує два підходи щодо визначення реклами - комунікаційний і маркетингово-економічний. Вони обидва можуть бути застосовані до визначення бібліотечної реклами.

Представники комунікаційної течії акцентують увагу на її ролі у поширенні інформації. Зокрема, А. Дейян зазначає, що реклама - це «платне, одно спрямоване і неособисте звернення, здійснюване через засоби масової інформації та інші види зв'язку, які агітують на користь якого-небудь товару, марки, фірми» [2]. Інформація про наявність певних платних послуг бібліотеки дає змогу користувачу ефективно планувати свою діяльність та розраховувати на якісне задоволення своїх інформаційних потреб.

Прихильники маркетингового підходу до реклами вважають, що вона виступає як компонент маркетингової діяльності, комплекс різного роду комерційних повідомлень, спрямованих на вирішення завдань комерційної діяльності. Характерним прикладом такого підходу є позиція Ф. Котлера, який вважає, що реклама являє собою неособисті форми комунікації, здійснювані за посередництвом платних засобів поширення інформації з чітко вказаним джерелом фінансування. У цьому контексті можна зауважити, що впровадження в бібліотечну діяльність деяких абсолютно нових високоефективних послуг, пов'язаних з інформаційними технологіями, потребує якісної системи оповіщення про них, оскільки наше суспільство часто не має уявлення про саму можливість їх існування в межах бібліотечної сфери. Деякі потенційні та навіть постійні відвідувачі не мають інформації про те, що у багатьох бібліотеках України існують електронні каталоги, а тим більше - що вони мають можливість доступу до повнотекстових електронних фондів.

На сьогодні можна виділити основні функції бібліотечної реклами, які мають бути класифіковані за такими напрямами - інформаційний, який передбачає передавання, поширення інформації в масовому масштабі про товар чи послугу. Економічний напрям функціонування бібліотечної реклами має передбачати - стимулювання реалізації інформаційних продуктів та послуг, а також пошук шляхів їх інвестування. Просвітницький передбачає пропаганду різних нововведень в усіх сферах виробництва та споживання. Соціальний спрямований на формування суспільної свідомості, посилення комунікаційних зв'язків у суспільстві та поліпшення умов існування. Естетичний напрям спрямований на формування запитів споживача. Експресивний - створює визначений роздумливий і філософський настрій. Прагматичний напрям здатний передавати комунікаційну установку, яка певним чином впливає на отримувача інформації.

Отже, ці функції спрямовані на формування продуктивних