Сучасна бібліотека бере участь у процесі освіти як у широкому (трансляція культурних норм і цінностей нинішнім й прийдешнім поколінням), так і у вузькому сенсі (забезпечення інформаційної підтримки освіти окремої особистості). Забезпечуючи єдність усезагальної (всеку- льтурної) й спецільної (професійної) освіти, бібліотека сприяє становленню соціально компетентної, інформаційно грамотної особистості, перетворюється на головну базу безперервної освіти та самоосвіти. Здійснюючи освітню функцію, бібліотека залишається одним з універсальних засобів пізнання.

Здійснюючи соціалізуючу функцію, бібліотека забезпечує входження конкретної людини в культуру, сприяє її соціокультурній ідентифікації, допомагає особистості розкрити свій креативний потенціал.

Міжнародні і національні нормативно-правові акти, що регламентують діяльність сучасних бібліотек, розглядають їх як основу розвитку головних цінностей особистості, гарант розвитку і процвітання суспільства. У них підкреслюється особлива роль бібліотек для забезпечення безперервного навчання, самостійного приймання рішень і культурного розвитку громадян і соціальних груп, розширення можливостей громадян здійснювати свої демократичні права і відігравати активну роль у суспільстві.

Використовуючи традиційний бібліотечний інструментарій організації знань з допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, бібліотека активно включається в процес управління знаннями. Вона генерує потік вторинної інформації, розширюючи спектр створюваних нею видів документів.

Бібліотека організовує процес соціальної комунікації як у реальному, так і віртуальному просторі. При цьому вона сприяє освоєнню цього простору, оцінці і включенню його об'єктів у культурну практику, забезпечує прискорення процесу просторової дифузії документованого знання, його збереження. Бібліотека стає каталізатором утворення міждисциплінарних зв'язків, упровадження в суспільну практику сучасних інформаційних технологій і необхідних навичок пошуку, освоєння, оцінки і переробки документованого знання, стимулюючи обіг знання, нарощує соціальний пізнавальний фундамент суспільства.

Бібліотека - активний учасник культурних подій міжнародного, національного, регіонального і місцевого масштабу, провідник культурної політики окремих держав і регіональних об'єднань. Вона сприяє закріпленню в суспільній практиці не лише кращих взірців культурної спадщини, але й культурних норм, що забезпечують стійкий розвиток суспільства.

Бібліотека як структурний елемент глобальної світової бібліотеки, що не має фізичних кордонів, забезпечує передачу інформації про накопичене людством знання будь-якій людині без тимчасових, географічних й інших обмежень. Її інформаційна функція набуває орієнтуючого, аналітичного й оціночного характеру [7].

Реалізовуючи соціалізуючу функцію, бібліотека допомагає користувачу залучитися до світу знань, вчить орієнтуватися в ньому, володіти інструментами пошуку, систематизації і зберігання. Вона сприяє розвитку здібностей людини до самоосвіти, до рефлексії, до оцінки власної компетентності, до уміння прокладати шлях до знання.

Бібліотека стає необхідною умовою і основою для розвитку освіти протягом усього життя. Як елемент освітньої системи, вона сприяє формуванню особистості, соціально адекватної актуальним потребам суспільства знань, яка здатна не тільки отримувати, використовувати й інтерпретувати наявні культурні взірці в руслі норм і правил нового суспільного етапу, але і створювати нові культурні форми, нове знання.

Культурна функція бібліотеки інноваційної моделі передбачає поширення культурних взірців, введення їх у систему основних ціннісно-смислових і нормативно-регулятивних установок культури, у тому числі інформаційної, критеріїв оцінок і принципів відбору соціально прийнятних форм і способів здійснення діяльності в суспільстві знань. Вона стає важливою ланкою в системі освіти населення (правового, екологічного, художнього, краєзнавчого). Будучи важливою ланкою у сфері соціальних комунікацій, бібліотека суттєво впливає на успішний розвиток найважливіших напрямів життєдіяльності суспільства.

У кожному суспільстві створюються свої умови існування політичних, громадських і культурних організацій, сприяючи їх розвитку, підйому або занепаду. Криза того або іншого явища по суті виявляється в тому, що нові цінності і нові форми організації життя змінюють старі. Але при цьому не завжди відбувається їх переосмислення. Сучасні бібліотеки стають більш демократичними, оснащуються електронними носіями інформації, підключаються до всесвітньої мережі. Разом з тим уже стають помітними і небезпечні наслідки цього. Схоже на те, що в сучасних інформаційних системах відмінність автора і читача взагалі зникає. Залишаються той, хто надсилає, і той, хто сприймає інформацію. Відсутність простору свободи і відповідної йому системи контро - лю в комутаційних системах, в які включена сучасна бібліотека, викликає серйозні побоювання.

Суспільство може відмовитися від активної ролі бібліотеки, виходячи з двох посилань. По-перше, активність може трактуватися як нав'язування думок чи певної ідеології, що викликає негативні реакції в суспільстві. По-друге, різні соціальні інститути здатні впливати на суспільну свідомість виключно в межах своїх програм, цілей і ресурсів, що виключає системність. Водночас публічна універсальна бібліотека - одна з небагатьох суспільних установ, чий потенціал (а отже, і можливості впливу) має загальний комплексний характер. Цим і зумовлена можливість активної позиції бібліотеки щодо процесів перетворення суспільної свідомості. Така активність повинна проявитися в постановці своїх власних цілей, викликаних соціальними потребами, але не нав'язуваних ззовні.

На різних етапах розвитку бібліотечної справи на перший план виходили ті форми масової роботи, які визначалися метою бібліотек як соціальних закладів. Серед заходів, які проводилися у бібліотеках, можна відзначити: презентації книг, зустрічі з видатними громадськими, політичними діячами, письменниками та митцями, літературно-музичні вечори, круглі столи, виставки літератури, виставки художніх творів, диспути, вікторини, конкурси, лекторії різноманітної тематики, клуби за інтересами. Активно впроваджуються в практику роботи бібліотек сучасні форми роботи: відеолекторії, електронні виставки, різні інтерактивні форми. Важливими є форми та методи роботи бібліотек як соціокультурних центрів, при виборі яких необхідно враховувати такі фактори: сучасні тенденції в освіті, культурі, мистецтві, мету та завдання бібліотеки, її умови та можливості, вікові та психологічні