Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК [025

УДК [025.171:929:33(477)Лукінов I. I.]:027.54(477)

Світлана Старовойт,

зав. відділу НБУВ, канд. іст. наук

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАУКОВОГО АРХІВУ АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ І. І. ЛУКІНОВА

У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ

У статті розглянуто склад документів особового фонду академіка НАН України 1.1. Лукінова та проаналізовано ступінь їхньої інформативності як джерела з історії української науки та сучасного розвитку економіки України. Запропоновано шляхи представлення документів фонду в системі електронних ресурсів НБУВ та їх оперативного використання у наукових дослідженнях.

Ключові слова: документ, особовий архівний фонд, електронний ресурс, НАН України.

Суспільство знань - нова формула існування людства, задекларована багатьма міжнародними організаціями. Надзвичайно багато уваги їй приділяє ЮНЕСКО. Фахівці, які вивчають закономірності суспільного розвитку у різних країнах, вважають суспільство знань закономірним етапом розвитку нинішнього інформаційного суспільства, вбачаючи різницю між попереднім і наступним етапами в повороті від спрямування на технологічні досягнення до більшого розвитку соціальних, етичних і політичних аспектів суспільного життя. Досвід зарубіжних країн показує, що для досягнення поставленого завдання недостатньо одного лише узагальнення основних напрямів суспільно-економічного реформування, серед яких мають бути інвестування в розвиток інтелектуальних людських ресурсів, тобто у національну систему освіти і науки, у розвиток національного культурного різноманіття та стимулювання національної інноваційної системи на використання результатів національних досліджень і розробок. Є потреба у сприйнятті концепції побудови суспільства знань як національної мети І це сприйняття має формуватися, насамперед, у тісній співпраці науковців, працівників освіти, культури та державних органів управління України.

Зрозуміло, що така інституція як Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ), головним завданням якої є акумулювати національний науковий потенціал та створити найпривабливіші умови для його використання, не може стояти осторонь. Визначенню ролі, яку можуть відіграти у цьому поступі національні бібліотеки, був присвячений Євразійський інформаційний та бібліотечний конгрес «Суспільство знань: партнерство культури, науки, освіти для інноваційного розвитку», проведений в Москві у грудні 2005 р. під егідою ЮНЕСКО. Організаторами конгресу виступили Російська державна бібліотка, Бібліотечна асамблея Євразії, Російська академія природничих наук. Виконуючий обов'язки директора Бюро ЮНЕСКО в Москві Б. Дендєв у своєму виступі на конгресі, зокрема, зауважив, що формування суспільства знань є наріжним пріоритетом діяльності ЮНЕСКО і що її цілі в даному напрямку повністю співпадають із заявленими конгресом, а саме: об'єднання зусиль професіоналів у сфері науки, освіти і культури; забезпечення взаєморозуміння й розвитку професійних контактів для пошуку оптимальних рішень найбільш ефективних інтеграцій в культурі, науці та освіті на всіх рівнях2.

НБУВ має у своїх фондах сконцентрований і надзвичайно потужний інформаційний потенціал з різних галузей наукового знання, значною мірою сформований опублікованим доробком вчених НАН України, чий авторитет на світовому науковому ринку неодноразово доведений як у площині теоретичних розробок, так і у площині їхнього теоретичного застосування. Серед здобутків останніх десятиріч варто згадати вирощування найбільших штучних кристалів, здійснене у НАН України співробітниками Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів», і запроваджений у медичну практику метод зварювання живої тканини, розроблений спеціалістами Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона спільно з вітчизняними медиками, і, нарешті, участь фізиків України з Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» у найбільшому на сьогодні проекті Європейського центру ядерних досліджень зі створення андронного колайдера 3. Нещодавно, 16 вересня 2009 p., засоби масової інформації сповістили про зроблений українськими фізиками вперше в історії світової науки знімок атома4.

Проте фонд НБУВ представлений не тільки традиційними виданнями, а й матеріалами спеціалізованих фондів, зокрема Інституту архівознавства, що формує та зберігає документальні архіви провідних українських науковців і фонди окремих установ НАН України. На жаль, сьогодні об'єктивною є думка деяких спеціалістів бібліотечної справи щодо нинішнього статусу бібліотеки як переважно пасивного сховища документальної інформації на паперових носіях 5. Але формуючи суспільство знань, мн повинні використовувати весь наявний і доступний на сьогодні комплекс знань вже накопичених. Більше того, використовуючи потенційні можливості цього комплексу, потрібно створювати новий інформаційний продукт відповідно до запитів сьогодення та з урахуванням перспектив еволюції суспільства. Тож, на наш погляд, важливим буде проаналізувати інформаційні можливості використання у процесах формування суспільства знань саме архівних документів особового походження та визначити шляхи перетворення даного інформаційного комплексу із пасивного сховища на активний банк користування.

Одним з особових архівних фондів, що стали доступні широкому колу дослідників у 2009 р. є фонд академіка НАН України Івана Іларіоновича Лукінова (1927-2004) - відомого вченого в галузі економічної науки, академіка багатьох вітчизняних та зарубіжних академій: ВАСГШЛ (з 1973), Шведської Королівської академії сільського і лісового господарства (з 1975), Академії наук СРСР (з 1984) та РАН (з 1992), Української академії аграрних наук (з 1991), Російської академії сільськогосподарських наук (з 1992), Академії економічних наук України (з 1993).

Народився він у сім'ї звичайних колгоспників Іларіона Івановича та Парасковії Олексіївни Лукінових у с. Попівка Корочанського району Білгородської області (РФ). Вищу освіту здобував у Харківському сільськогосподарському інституті, де протягом 1946-1951 pp. навчався на економічному факультеті. Дисертацію на ступінь кандидата наук на тему «Перспективи розвину плодівництва і виноградарства в колгоспах Півдня Української РСР» захистив на засіданні спецради Інституту економіки АН УРСР у 1954 p., коли йому виповнилося всього 27 років; на ступінь доктора наук - «Ціноутворення і рентабельність виробництва сільськогосподарських продуктів»


Сторінки: 1 2 3 4