Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 027

УДК 027.08:004(477)

Оксана ЖЕЛАЙ,

мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

ІНФОТВОРЧА СКЛАДОВА БІБЛІОТЕЧНОГО СЕРВІСУ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Стаття присвячена питанням утвердження нових форм і напрямів роботи бібліотек у контексті інформатизації суспільства. Зокрема, йдеться про електронні форми бібліотечного сервісу.

Ключові слова: електронні ресурси, електронні каталоги бібліотек, бібліотечний сервіс, інформаційний бібліотечний продукт.

Нині, у період переходу від щдустріальної до постіндустріальної, інформаційної, форми розвитку людства ефективність використання інформаційного потенціалу набуває дедалі більшого значення для розвитку країни. Тому потреба орієнтації в інформаційних ресурсах, їх аналіз, обробка та оперативне доведення до користувача актуалізували інформаційну функцію бібліотек у сучасних умовах. До того ж стрімкий розвиток інформаційних технологій та глобальної мережі Інтернет змусили бібліотеки взяти на себе функції і нформаційних центрів, в яких зосереджені як традиційні друковані видання, так і сучасні носії інформації.

Інформаційна культура сьогодні впевнено перейшла до розряду найважливіших універсальних категорій суспільного розвитку, стала невід'ємною складовою в системі соціальних комунікацій. Як відомо, у законодавстві України (Закони України «Про інформацію», «Про Національну програму інформатизації») упорядкування та збереження інформації визначено як діяльність стратегічного характеру [1, 2].

Різні аспекти автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів, питання і нформаційних технологій в обслуговуванні читачів, створення електронних каталогів (ЕК) бібліотек розглядають у своїх працях фахівці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського - О. Онищенко, В. Горовий, Л. Костенко, Н. Каліберда, А. Свобода, Н. Зайченко, Т. Гранчак, Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського (ДНПБУ) - П. Рогова, Ю. Артемов. Значний теоретичний внесок в осмислення цієї проблематики свого часу здійснено іноземними вченими Дж. Широю, Д. Ларі та ін.

Комплектування, збереження та використання фонду - традиційні технологічні функції бібліотек. Проте, як справедливо зазначає академік О. Онищенко, «сучасна бібліотека не повинна зациклюватись на одному виді інформації - друкованої, книжкової, оскільки перетвориться на музей. Сьогодні всі бібліотеки мають справу з різними ресурсами - рукописними, друкованими на папері, на електронних носіях. У найближчій перспективі бібліотеки бачаться як досвідчений "посередник" між майже безмежним потоком інформації і користувачем. Особлива роль відводиться нині інформації про інформацію, і роль бібліотекаря в інформаційній революції невпинно зростає» [3].

Стрімкий розвиток інтернет-технологій відкрив перед бібліотеками широкі можливості для формування істотно нових форм організації праці, суспільних зв'язків і структур, інформаційних продуктів і послуг. Сучасні електронні інформаційно-комунікаційні можливості спроможні істотно змінити бібліотечну систему як у сфері виробництва, так і у сфері споживання. Нині у всесвітній мережі бібліотеки представлені електронними каталогами, бібліографічними базами даних, повнотек- стовими базами даних, розташованими на веб-серверах бібліотечних закладів, бібліографічною та повнотекстовою інформацією веб-сайтів наукових, освітніх, видавничих закладів тощо.

Умови для освоєння І нтернету вітчизняними бібліотеками почали закладатися ще у 80-х роках минулого століття. На початку 90 іх років у НБУВ почалися перші спроби впровадження телекомунікаційних технологій, а процес підключення українських бібліотек до мережі Інтернет розпочався в 1996 р. Динаміка зростання кількості бібліотек, підключених до мережі, збільшувалась у середньому на 33 бібліотеки щорічно (піки у 1997 та у 2003 рр.). У багатьох бібліотеках було відкрито інтернет-центри. Бібліотеки різних мереж мають свою специфіку впровадження інтернет-технологій. Динаміка підключення бібліотек до мережі також є неоднорідною за регіональною ознакою. Наразі зафіксована тенденція збільшення кількості окремих веб-сторінок, присвячених діяльності бібліотек, на веб-сайтах установ, яким ці бібліотеки підпорядковуються, що певною мірою може демонструє зростання престижу бібліотечної діяльності в суспільстві.

Завдяки Інтернету бібліотеки розширюють для користувача інформаційні можливості, надаючи йому для роботи не лише власні бази даних, а й електронні ресурси бібліотек світу. Важливо, що останні пропонують як інформацію про наявність тієї або іншої книги або статті, так і можливість одержати її копію каналами електронної доставки документів. Завдяки Інтернету читачі бібліотек отримують доступ до спеціалізованої інформації. Зокрема, до електронних ресурсів Elsevier, Academic Press, баз даних EBSCO тощо.

Простота в поєднанні з масштабністю і глибиною пошуку в цих ресурсах приводить до того, що Інтернет перетворюється на пріоритетне джерело для оперативного та якісного виконання запитів будь-яких типів. Тим більше, що в мережі і нформація представлена не лише в традиційній текстовій формі, але й у вигляді аудіо - і відеофрагментів, інтерактивних таблиць, панорам тощо. Така потужність віртуальної мережі відкриває перед працівниками бібліотек якісно інші методи виконання інформаційних запитів читачів. Крім самостійного пошуку відомостей, стандартними прийомами роботи можуть стати розміщення особливо складних запитів у відповідних і нтернет-форумах і списках розсилки або опитування експертів електронною поштою.

Власні інформаційні продукти вітчизняних бібліотек представлені сьогодні насамперед електронними каталогами. Саме ці ресурси першими з'являються на бібліотечних веб-сайтах. Удосконалюються структура і форми каталогів, розробляються стратегії майбутніх поколінь загальнодоступних штерактивних документів. Обслуговування за допомогою електронних каталогів - одна з перспективних послуг, які надаються читачам бібліотек. Тому актуальним є вивчення інформаційних запитів користувачів ЕК, їхньої інформаційної поведінки під час пошуку, труднощів, з якими вони стикаються, побажань, які висловлюються щодо вдосконалення пошукових можливостей ЕК і розширення спектра послуг [5].

На базі веб-сайтів поступово розвивається інший важливий ресурс - посилання на повні тексти документів, що чітко систематизовані і професійно описані.

Значний вплив на інформаційно-аналітичну діяльність бібліотек мають такі елементи світової інформаційної мережі, як пошукові системи, їх широкі можливості, що дають змогу регулярно


Сторінки: 1 2 3 4