Найбільші бібліотеки світу, такі як Британська бібліотека, Бібліотека Конгресу США, Національна бібліотека Франції, Національна парламентська бібліотека Японії, маючи великий досвід використання та організації ЕК, постійно займаються його вдосконаленням [6, 7]. Цей вид послуг, що надається користувачам як у стінах бібліотеки, так і за її межами, має тенденцію постійного оновлення, удосконалення та впровадження новітніх технологій.

Бібліотеками України вже накопичений майже десятирічний досвід роботи з електронними ресурсами, починаючи з 1999 p., коли за грантом Міжнародного фонду «Відродження» було організовано дворічний доступ до електронних журналів видавництва Springer для 98 бібліотек. З 2000 р. бібліотеки України мають можливість доступу до баз даних EBSCO за проектом «Електронна інформація для бібліотек» (Electronic Information For Libraries), який є спільною ініціативою Інституту відкритого суспільства (Будапешт) і найбільшого у світі видавництва періодики та компанією EBSCO Publishing. Координатором цього проекту в Україні є Асоціація «Інформатіо-Консорціум» [8]. Нині, крім баз даних EBSCO, він пропонує бібліотекам України цілий спектр електронних інформаційних ресурсів та відповідні навчальні програми. З вересня 2002 р. і до кінця 2007 р. в Україні було реалізовано проект INTAS «Доступ до електронних журналів для вчених нових незалежних держав». Він забезпечував науковців України (виключно через бібліотеки інституцій, де вони працюють) оперативною науковою інформацією з електронних журналів відомих європейських видавництв Springer (1200 назв) та Blackwell Science (понад 400 назв), баз даних (Zentralblatt Math- ematik) та через сервіс доставки документів. Після завершення проекту в ньому налічувалася 251 бібліотека України: академічні, університетські, публічні, відомчі, а щорічне завантаження статей становило понад 50 тис. Координаторами цього проекту виступили Технічна інформаційна бібліотека в Ганновері (Німеччина) та Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія» [9].

Серед відомих проектів доступу до світової та вітчизняної наукової інформації, які особливо активно реалізує в останні 5-7 років Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, можна відзначити проект «Портал наукової періодики», що гарантує відкритий доступ до результатів наукових досліджень, створених за рахунок Державного бюджету України.

Із застосуванням цифрових технологій трудомісткий процес індивідуального інформаційного обслуговування перетворюється на стандартну послугу. Поєднання цього виду сервісу з умінням оперативно здійснювати пошук в електронних каталогах і базах даних дає можливість забезпечити інформаційну підтримку фактично для кожного постійного читача бібліотеки. У цьому контексті варто відзначити досвід інформаційно- бібліографічного відділу бібліотеки Полтавського університету споживчої кооперації України щодо організації вибіркового розповсюдження інформації за допомогою нових комп'ютерних технологій. Один з напрямів роботи відділу - забезпечення науковців достовірною та повною інформацією про найновіші досягнення різних галузей сучасної науки: економіки, харчового виробництва, товарознавства тощо. Найбільш раціональною формою доведення поточної інформації до користувачів є система ВРІ, яка дає можливість регулярно надавати абонентам відомості про нову літературу відповідно до їх запитів за наявності постійно діючого зворотного зв'язку. Традиційно анкетування щодо необхідної тематики та подальше розповсюдження інформаційно- бібліографічних списків за кафедрами відбувалося в ручному режимі на паперових носіях. Впровадження ряду нових електронних технологій кардинально змінило технологію цього сервісу. Тепер інформаційне забезпечення наукової діяльності 474 викладачів здійснюється через сервер університету, на якому створено мережеву папку ELDOC з окремими папками кожної з 30 кафедр. При цьому формування списків здійснюється також у автоматизованому режимі.

Такі інноваційні зміни в організації процесу дали можливість скоротити витрати часу на інформаційне обслуговування користувачів і поставити ВРІ на більш високий якісний рівень, адже тепер бібліограф витрачає набагато менше часу на переміщення по кафедрах і має можливість більше зосередитися на якісному відборі інформації.

Нові технології дають можливість впроваджувати подальші зміни в організацію ВРІ. На сьогодні в автоматизованому режимі можливо не лише розсилати бібліографічну інформацію, але й анкети для виявлення запитів користувачів і отримувати заявки на теми також через мережеву папку ELDOC.

Автоматизація процесу значно розширила коло джерел пошуку інформації, що необхідна для забезпечення наукових тем, на сьогодні це: електронна картотека статей; повнотекстова БД «Статті з періодичних видань»; електронний каталог; електронна бібліотека університету; Інтернет (який дає можливість здійснювати пошук інформації в базах даних інших бібліотек); база повнотекстових електронних журналів від Європейських видавництв Bleackwell; Springer (доступ через сайт бібліотеки); нормативна БД «Ліга: закон»; електронна БД дисер- тацій Російської державної бібліотеки. Все це дає змогу інформувати науковців університету про новітні досягнення світової і вітчизняної науки [10].

Електронні технології, що застосовуються бібліотечними закладами, з одного боку, дали відчутний поштовх усім напрямам бібліотечної справи, пов'язаним з удосконаленням обслуговування читачів безпосередньо в бібліотеках. З іншого - дали змогу розширити коло користувачів за межами бібліотеки, з допомогою електронних засобів зв'язку. Яскравим прикладом вдосконалення бібліотечного сервісу є діяльність СІАЗ НБУВ. Використовуючи бібліотечні фонди на паперових та електронних носіях, ресурси Інтернет, СІАЗ створює власні інформаційно - аналітичні продукти, що користуються дедалі більшим попитом, розширює напрями роботи, які наразі включають:

вузькотематичні інформаційно-аналітичні та аналітичні розробки;

узагальнення інформації електронних ЗМІ та розробок аналітичних центрів з актуальних питань суспільного життя;

розробку методики й основних закономірностей розвитку інформаційної діяльності бібліотек в умовах інформатизації суспільства;

підготовку інформаційно-аналітичних матеріалів в інтересах дослідницьких проектів. науково-технічних програм тощо.

Служба з часу свого заснування майже півтора десятки років продуктивно працює зі своїми