У процесі підготовки деяких інформаційно-аналітичних продуктів СІАЗ, власне, оцифровує інформацію з паперових носіїв фонду (книги, журнали, газети) і структурує її за певними темами. Наприклад, сьогодні сканується наукова література, що надходить до бібліотеки, з проблем національної безпеки. Таким чином урізноманітнюється джерельна база та набуває вагомості випуск «Національна безпека: геопол- ітичні, соціально-економічні та інші фактори», що видається спільно з Інститутом оперативної діяльності та державної безпеки СІАЗ двічі на місяць.

З 1996 р. Службою був запроваджений випуск періодичного інформаційного бюлетеня «Регіони сьогодні», в якому відображались найважливіші події в областях Україні та відгуки на них у ЗМІ.

Щомісяця СІАЗ готує реферативний збірник матеріалів ЗМІ «Шляхи реформування української науки».

На замовлення Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду загальнообов'язкового страхування України на випадок безробіття та Державного центру зайнятості здійснюється постійний моніторинг висвітлення в ЗМІ питань зайнятості населення, ринку праці та діяльності Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та його виконавчої дирекції.

На замовлення Укрметртестстандарту України у 2007-2008 рр. виходив інформаційно-аналітичний бюлетень «Проблеми споживчої політики у владному вимірі», в якому на базі матеріалів ЗМІ висвітлювались проблеми гармонізації вітчизняного законодавства згідно з вимогами ВТО та ЄС, питання формування ринкових механізмів захисту прав споживачів, вдосконалення державного контролю і нагляду на споживчому ринку та виробництві тощо.

Враховуючи актуальність ситуації щодо наслідків фінансової кризи, як у світовому масштабі так і для України зокрема, СІАЗ другий рік поспіль випускає щотижневий журнал «Криза: шляхи подолання», в якому міститься аналіз відображення вітчизняними та зарубіжними електронними та друкованими ЗМІ перебігу кризових явищ та тенденцій виходу із глобальної економічної кризи України й країн Зарубіжжя.

Це далеко не повний перелік форм і напрямів діяльності СІАЗ, проте досвід показує, що використання різних форм структурування інформації у матеріалах, поєднання джерел інтернет-ресурсів з традиційними носіями інформації допомагає надавати інформаційно-аналітичним продуктам більш досконалої форми. Застосування таких сучасних технологій комунікації в бібліотечному сервісі, як розповсюдження продукту електронною поштою, підвищує цінність бібліотечного сервісу для замовника; розміщення інформаційних продуктів на бібліотечному веб- сайті сприяє формуванню великих масивів структурованої, тематичної інформації у складі інформаційних ресурсів НБУВ.

Таким чином, сучасні форми роботи бібліотек розширюють та поліпшують сервіс для користувачів, допомагають оперативніше забезпечувати їхні інформаційні запити. Як демонструє зарубіжний досвід, роль бібліотек у структурі соціальних комунікацій невпинно зростає в усіх країнах, і в розвинутих, і в тих, що розвиваються.

Розглянемо стислий огляд незначних за обсягом повідомлень як наглядну ілюстрацію постійного пошуку нових форм і методів роботи бібліотеками.

Так, у Чилі запроваджено бібліотечний проект з використання усіх можливих технологічних рішень (мобільна бібліотека, бібліотечний веб-портал, радіотрансляції, мобільні телефони, аудіоподкасти) для забезпечення безперешкодного доступу до інформації місцевих фермерів, що живуть у віддалених районах і часто не мають доступу до інформації через складні природні умови та особливості рельєфу.

Сільські бібліотеки Сербії задля цієї цілі просувають знання про технології XXI ст. у місцеві громади, оскільки місцеві фермери нині перебувають у пошуку методів модернізації сільськогосподарської діяльності, а також покращення соціально-економічного статусу. У даному проекті (Public Library «Radislav Nikcevic» Jagodina) сільські бібліотеки запровадять нові інформаційні послуги, що дадуть змогу фермерам вчасно дізнаватися про програми уряду, субсидії, маркетингові стратегії для сільськогосподарської продукції та сільський туризм. Створення порталу AgroLib буде сприяти об'єднанню індивідуальних фермерів, асоціацій та організацій у вирішенні спільних проблем.

У Непалі організовано проект «Бібліотека - справжній каталізатор розвитку творчо обдарованих людей місцевої громади» ( Library as community catalyst to empower local arts and crafts people). Його суть полягає в підтримці народних майстрів цієї місцевості: запровадити серію майстер-класів з набуття основних навичок роботи з комп'ютером, програмами графічного дизайну, а також забезпечити доступ до Інтернету, що має покращити просування творів мистецтва на нові ринки збуту, а також поширення інформації про них [11].

Посилення попиту на інформацію за межами традиційного читацького кола бібліотек у середовищі бізнесу, політики, владних структур, у процесі активізації всієї системи соціальних структур у рамках розвитку громадянського суспільства помітно змінює акценти в діяльності бібліотечних закладів, вони дедалі більше набувають ознак загальносуспільних інформаційних центрів широкого призначення. Дедалі більшою мірою їх працівники стають інформаційними працівниками. Саме ця категорія працівників сьогодні займається структуруванням сучасних електронних масивів інформації, її відбором і підготовкою у зручній для користувачів формі, що значно підвищує ефективність творчої праці замовників, ефективність використання інформації.

Нові форми бібліотечного сервісу, насамперед електронні, для користувачів створюють умови, за яких скорочуються витрати часу, необхідні для ознайомлення із широким спектром різнопланової інформації, а отже, вивільняється час для її аналізу й переосмислення та прийняття відповідних рішень.

Нові послуги бібліотек - онлайн-доступ до баз даних та електронних каталогів, віртуальні навігатори по ресурсах Інтернету, вироблення власних інформаційних продуктів та їх доставка електронною поштою - створюють віртуальний простір, в якому кожна бібліотека стає ланкою в загальному ланцюгу інформаційного обміну.

Сьогодні бібліотеки всіх рівнів, а найбільшою мірою наукові, - це структури, що створюють інформаційне середовище розвитку українського суспільства. Адже саме працівники