УДК 027.54 (477):021.1

Наталія АКСЬОНОВА,

наук. співроб. СІАЗ НБУВ

БІБЛІОТЕКА - ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ФУНДАМЕНТ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

У статті йдеться про роль бібліотеки як учасника системи соціальних комунікацій у збереженні, накопиченні та необхідності застосування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій для організації повноцінного доступу до світових знань.

Ключові слова: інформація, бібліотека, знання, електронний ресурс, наукова комунікація.

Виклики сучасної цивілізації, в якій значенню інформації належить вирішальне місце, коли вона стає рушійною силою розвитку суспільства, приводять до прискореного втілення інноваційних ідей, модернізації, реформування всієї освітньої, наукової, соціокультурної інфраструктури суспільства. І в цій системі трансформацій інформаційного суспільства людині як інтелектуальному виміру, належить головне місце, від неї залежить цивілізаційний поступ.

Згідно з теорією генно-культурної коеволюції, Й. Масуда вважав, що інформаційне суспільство зумовить формування принципово нового типу людини - Homo intelligens - людини, яка «матиме високий рівень інтелектуальної інформації та знань (яких вона раніше ніколи не мала і які стали доступні завдяки комп'ютерові), завдяки новим засобам комунікації сформує вільні громадські інформаційні мережі» [5, с. 353]. «Призначення Homo intelligens - досягти синергетичного суспільства, в якому об'єднуються вища і людська істоти, суспільства, вільного від війн і голоду і сповненого життєвої сили. Ця людина стане його частиною; плануючи власну діяльність, вона інтегрується з ним. Саме це якраз і є кінцевою метою Homo intelligens» [5, с. 360].

Для досягнення цієї мети потрібен інтелектуальний фундамент - знання, тому саме сучасна бібліотека, де накопичуються, зберігаються джерела знань, як один із основних учасників системи соціальних комунікацій забезпечує інформаційну підтримку наукових, освітніх та культурних процесів у житті суспільства.

Проблематика інформаційного суспільства, викладена в працях таких зарубіжних учених, як Белл, К. Кастельс, Д. Лайон, Г. Маркузе,

Й. Масуда, Е. Тоффлер та ін. Серед українських та російських учених необхідно відзначити таких авторів, як Р. Абдєєв, А. Гальчинський , О. Голобуцький, В. Іноземцев. Вони характеризують інформаційне суспільство як принципово новий рівень в історії цивілізації, підкреслюючи такі чинники, як глобалізм інформаційного простору, розвиток комунікаційних мереж, вільний потік інформації через кордони держав.

Питання соціальної комунікації та ролі бібліотек як складової частини інфраструктури в забезпеченні інформаційно-комунікативних процесів висвітлені в працях В. Горового, І. Давидової, В. Ільганаєвої, Л. Костенка, В. Леонова, В. Пашкової, Г. Почепцова, М. Слободяника, Т. Ярошенко та багатьох інших.

Для сучасного етапу інформаційного суспільства характерні дуже швидкі темпи зростання обсягів та поширення інформації. І, як відзначив Г. Почепцов, «новый информацонный мир по -иному выстраивает свои приоритеты, опирается на новые типы возможностей. И статус наук коммуникативного цикла непрерывно возрастает» [7]. Унаслідок застосування новітніх технологій, використання можливостей Інтернету, що створюють умови для доступу до великого масиву інформації різних верств населення, відбувається обмін інформацією, як смисловий аспект соціальних відносин. Вступаючи у зв'язок з іншими суб'єктами, групами, суспільними інституціями, людина не тільки задовольняє свої життєві інформаційні потреби, а й створює, накопичує «цінний капітал» - знання, бо тільки через соціально-комунікативну взаємодію людина може набути, проявити свої здібності та передати поколінням науково-культурні надбання.

Бібліотека, як центр збереження важливих цінностей інформаційного суспільства, сприяє забезпеченню цих процесів. Для цього необхідно впроваджувати нові інформаційно-комунікаційні технології, які надають унікальні можливості для інноваційних форм збереження та розповсюдження інформації; створювати електронні ресурси, які мають бути орієнтовані на задоволення інтелектуальних потреб різнобічних користувачів; здійснювати реформування та модернізацію бібліотечних сервісних послуг; залучати корпоративні моделі співпраці з галузевими бібліотеками, бібліотечними асоціаціями, інституціями, урядовими структурами; створювати умови для підвищення кваліфікації, виявлення творчої ініціативи та зацікавленості молоді в отриманні знань.

У посланні генерального директора Всесвітної організації інтелектуальної власності (ВОІВ) Ф. Гаррі зазначається: «Швидке опрацювання даних та обмін ними прискорюють інноваційний цикл, сприяють колективним інноваціям і взаємовигідному співробітництву між компаніями, дослідницькими установами й окремими особами. Водночас цифрові технології дають можливість людям з однаковою спрямованістю думок створювати віртуальні платформи для роботи над спільними проектами й цілями» (http://www.sdip.gov.ua/ua/news.html?_m=publica- tions&_t=rec&id=1174&fp=31). Отже, виникають нові напрями у сфері наукової комунікації та побудови знань, вони матеріалізуються на базі зростаючого інтересу вчених, інформаційних фахівців до питань:

можливість доступу до всієї наукової інформації без будь-яких технічних, політичних або організаційних бар'єрів;

надійність інформації;

можливість ефективної обробки величезної кількості даних;

оновлення асортименту інструментальних засобів для пошуку, аналізу та візуалізації інформації;

налагодження глобальної співпраці тощо [2].

Саме глобальна співпраця, що забезпечує ефективний науковий комунікаційний процес, потребує інновацій у сфері інформаційної інфраструктури, спрямованих на розширення джерельної інформаційної бази, створення умов для ефективних, взаємовигідних обмінів у міжнародній системі наукових електронних комунікацій, забезпечення удосконалення доступу до веб-ресурсів, який повинен справляти враження щойно оновленого, відповідати основним потребам цільової аудиторії, мати зручний навігатор, дружній дизайн інтерфейсу, налагоджений зворотний зв'язок тощо [5].

У руслі розвитку даного процесу, на веб-порталі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського для надання відомостей про новітні результати теоретичної та прикладної діяльності установ НАН України, згідно з Постановою президії НАН України від 05.04.2006 р. № 96 «Про організацію мережевого інформаційного забезпечення наукових досліджень» створено загальноакадемічний портал наукової періодики (http://www.nbuv.gov.ua/portal/nanu.html), на якому подано електронні повнотекстові версії з 83 журналів, що входять до загальнодержавного депозитарію «Наукова періодика України» (http://www.nbuv.gov.ua/por- tal), який забезпечує загальний доступ до 1,281 тис. електронних копій журналів і збірників наукових праць. Також надається можливість отримати