УДК 027.08 (477): 34

Наталія ІВАНОВА,

мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

СУЧАСНІ БІБЛІОТЕЧНІ УСТАНОВИ В ПРОЦЕСІ ПОШИРЕННЯ ПРАВОВИХ ЗНАНЬ

У статті розглядаються питання поширення бібліотечними установами правової інформації та їх участі в процесі формування парвової культури українського суспільства.

Ключові слова: держава, інформація, бібліотечні установи, демократія, Україна.

Становлення в Україні демократичної правової держави неможливе без оновлення правової свідомості та правової культури. Технологічний прорив створює нові можливості для реалізації громадянських прав, самореалізації особистості, отримання знань, виховання нового покоління освічених людей, що неодмінно впливає на рівень правової культури, яка, у свою чергу, є своєрідною формою гармонійного розвитку людини, через яку досягається загальносоціальний прогрес. У таких умовах, природно, стрімко зріс рівень запитів на правову інформацію, що фіксують зокрема бібліотекознавчі дослідження. Незнання законів і методів захисту своїх прав є однією з причин порушень прав людини в економічній, соціальній, політичній, культурній та інших сферах. «Правове безкультур'я, яке процвітає в суспільстві, набуло широкомасштабних розмірів: від сфери повсякденних відносин між людьми до діяльності вищих законодавчих органів держави, від центрального управлінського апарату до його низових ланок. Це небезпечне соціальне явище, що може стати серйозною перешкодою на шляху соціально-економічних та державно-правових реформ» [1].

Формування демократичної правової культури суспільства не може відбутися без активного та масштабного правового інформування населення. Підвищення рівня правової культури всіх працівників державного апарату, суспільних та комерційних організацій, громадян має стати важливим наслідком обслуговування правовою інформацією, надання доступу до неї сучасними бібліотечними установами. Механізм формування правосвідомості кожного окремого індивіда, як визначальної ланки правової культури суспільства, у сучасних реаліях є практично саморегульованою інформаційною системою. «Індивідуальна правосвідомість є лише особливою формою загальної суспільної свідомості. Але наскільки лише індивіди у своїх взаємостосунках є суб'єктами, настільки доля суспільної правосвідомості (її зміна та розвиток, а то і деградація) залежать від індивідуальної свідомості безлічі людей і поколінь» [2]. Тобто відбу вається інформаційно -правовий процес, під час якого суб'єкти регулювання, тобто ті, хто працює з правовою інформацією (індивіди, групи людей, керівники, підприємці, студенти, користувачі Інтернету та ін.), реалізують функції, пов'язані зі збором, систематизацією, переробкою, зберіганням, пошуком, відтворенням і розповсюдженням правової інформації. Отже, розвиток правосвідомості всіх категорій користувачів шляхом ефективної, професійної реалізації цих дій на сьогодні і є основною перспективою сучасних бібліотек.

Підтвердженням цього є той факт, що в сучасних умовах оволодіння сучасною системою демократичних і правових цінностей не може бути досягнуте тільки шляхом засвоєння громадянами знань чинного законодавства. Необхідна розробка цілісної системи формування правової культури українського суспільства з урахуванням досягнень теорії цінностей на всіх рівнях соціальної структури.

Існуюча система правового інформування як чинника формування правової культури має ряд суперечностей, що відображається також і в бібліотечній діяльності. Зокрема, це невідповідність уваги на державному рівні системі правового інформування потребам суспільства у вихованні людини і громадянина згідно з ціннісно-цільовими орієнтирами правової держави та громадянського суспільства; традиційна практика інформування в правовій сфері також не відповідає сьогодні необхідності формування гуманістичних ціннісних орієнтації з використанням сучасних електронних технологій.

З метою створення якісної системи правового інформування бібліотечними установами, яка відповідатиме таким основним критеріям як оперативність, адекватність та повнота задоволення інформаційної потреби, необхідно враховувати фактори, які впливають на рішення користувача звернутися саме до бібліотеки. Головним чинником тут є доступність правової інформації. Бібліотеки «усвідомили себе навігаторами в необмеженому масиві інформації (навіть за відсутності іноді необхідної матеріально-технічної бази), і це вигідно відрізняє їх від інших комунікативних структур» [3].

Поширення правових знань бібліотечними установами є системним процесом, з використанням усього асортименту наявних форм інформаційного та аналітичного обслуговування користувачів, орієнтованих відповідно до їх специфічних запитів. Вивчення рівня правової поінформованості суспільства дає можливість бібліотечним установам прогнозувати запити на цей вид інформації і працювати на упередження. Така обставинадужеважлива,оскільки єтимспонукальним мотивом, який обумовлює сьогодні пошук оптимальних шляхів використання правової інформації. Цей процес пов'язаний насамперед з необхідністю вироблення сучасної концепції комплектування правовою інформацією, виходячи з темпів її виробництва та попиту. Ця робота не може бути ефективною без урахування актуальних завдань суспільного розвитку, змін, що відбуваються в соціальній структурі нашого суспільства та його особливостей. Розвиток електронних технологій та поява Інтернету сприяла формуванню в суспільстві нових поглядів на діяльність бібліотечних структур. Підвищення рівня доступності для користувачів бібліотек у сфері правової інформації завдяки використанню електронних технологій сприяє вирішенню проблем подолання інформаційної нерівності в правовій сфері; розвитку демократії; розвитку економічних процесів та правових основ інформаційного суспільства; удосконаленню механізмів державного управління; інтеграції у світове інформаційне суспільство. Через яскраво виражену специфіку можливостей зручного використання саме електронна правова інформація набуває популярності в ефективному виконанні дедалі нових функцій у суспільстві. Вона робить законодавчі, інструктивні та інші організаційні матеріали значно доступнішими масовому користувачу, ніж відповідна інформація на інших носіях. Вона інтегрує суспільну свідомість, сприяє створенню консолідованої громадської думки в правовій сфері, формуванню відповідних норм суспільної поведінки.

Сьогодні актуальності набула така система інформування, що дає змогу проводити аналітичну роботу: простежувати зв'язки між інформаційними об'єктами та обробляти складні запити. Форми інформаційно-аналітичної роботи відповідних підрозділів бібліотек з використанням сучасних електронних інформаційних технологій певною мірою увібрали в себе деякі ознаки традиційних ЗМІ, однак при цьому мають цілий ряд