З іншого - партнерські взаємовідносини з місцевими органами самоврядування, виконавчою владою в областях, районах, уміння показати свою роль в інтелектуально-інформаційному супроводі вирішення соціально-політичних, економічних, культурних проблем, сприяння розвитку науково-технічної, духовної сфер регіону розкривають перед бібліотеками перспективу зайняти належне місце в системі інформаційних установ, отримувати підтримку та оновлення матеріально-технічної бази, доступ до необхідної інформації (знань) інших суб'єктів інформаційно-документальних систем, фінансування бібліотечних проектів, поповнювати фонди новими інформаційними ресурсами тощо [6, 11]. Існуючий досвід успішної реалізації бібліотечно-інформаційних проектів щодо інформаційного супроводу діяльності місцевих органів влади в регіонах підтверджує ефективність взаємодії бібліотек з місцевою владою.

Значення цього чинника посилює зростання ролі регіональних бібліотек в інформаційному забезпеченні тих рішень, які приймаються на регіональному рівні державного управління, усуненні застарілих стереотипів відношення до сучасних інформаційних технологій (ІТ) та їхнього використання в бібліотечній практиці, досягнень бібліотечно-інформаційного виробництва інтелектуально-інформаційних продуктів та послуг з метою прискорення процесу введення їх у професійну діяльність різних категорій користувачів, у тому числі й місцевих органів влади.

Встановлення зв'язків з цією категорією користувачів бібліотечних послуг та визначення специфіки їхніх інтелектуально-інформаційних потреб вплинуло на активізацію інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотечній практиці, використання інтелектуально-інформаційних технологій продукування інформаційного ресурсу, завдяки чому спектр бібліотечно-інформаційних послуг розширився і набув якісно нового змістовного оновлення.

У практику роботи регіональних бібліотек поступово впроваджуються аналітичні методи опрацювання інформації (знань) - готуються інформаційні дайджести, аналітичні добірки, які створюються на основі текстових фрагментів документів. Бібліографічна інформація поступово стає допоміжним засобом так званого «внутрішнього» використання або інструментом орієнтації в мережевих ресурсах, але не є кінцевим результатом інформаційного обслуговування, в якому дедалі більшого значення набувають саме аналітичні та повнотекстові матеріали [4]. Спеціалістами регіональних бібліотек дедалі більше уваги приділяється створенню фактографічних баз даних із соціальних, правових, економічних питань, проблем місцевого самоврядування, підприємницької діяльності, соці- окультурного розвитку регіонів, краєзнавства, аналітичної інформації з розгорнутим оглядом, адресних довідок, довідників ділового характеру, що містять фактографічну інформацію тощо, використання яких у професійній діяльності місцевих органів влади зумовить її ефективність.

Таким чином, для виробництва бібліотечних інформаційно-аналітичних продуктів актуальним є запровадження інтелектуальних технологій аналітики, на основі яких вироблялася узагальнена, синтезована, систематизована, структуризована аналітична інформація (знання), які давали б можливість місцевим владним структурам своєчасно й ефективно відпрацьовувати шляхи і методи вирішення широкого спектра регіональних проблем соціально-економічного і культурно-політичного характеру тощо. Потреба у виробленні такої інформації (знань), яка б стала своєрідним інтелектуально-інформаційним підґрунтям для здійснення ефективної управлінської діяльності місцевими органами влади, швидкого прийняття ефективних рішень щодо розв'язання соціокуль- турних, політичних, релігійних та інших питань місцевого значення, сприяння формуванню власного погляду на проблему зумовили перспективні впровадження аналітичних методів опрацювання і представлення управлінської інформації (знань) на основі використання новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій, організаційних форм внутрішньої роботи регіональних бібліотек.

У дещо ширшому розумінні значення процесу активізації інформаційно-аналітичної діяльності регіональними бібліотеками через збирання, аналітико-синтетичне опрацювання інформації (знань), зокрема визначення їх практичної цінності для виконання безпосередньо функціональних обов'язків, систематизацію, структуризацію, формування інтелектуально-інформаційних масивів, їх зберігання полягає в оптимальній організації руху аналітичної інформації з метою прискореного її використання, що сприятиме підвищенню ефективності державного управління місцевими органами влади, на конкретній території. Суть цього процесу спрямоване на:

інформаційно-аналітичний супровід діяльності місцевих владних структур шляхом надання аналітичної інформації (знань) про особливості історичного, політичного, економічного, соціокультурного та іншого розвитку певної території, країни в цілому, що відповідають специфіці посадових обов'язків тощо.

організацію комунікативних зв'язків між регіональними органами державної влади і місцевою громадою через забезпечення доступу до нормативно-правових актів місцевої влади, інформації, що відображає її роботу, структуру, діяльність регіональних політичних партій, інших громадських, релігійних організацій, адміністративно-територіальний устрій та ін.

Вирішення цих завдань покладено на спеціально створені в структурі регіональних бібліотек підрозділи - сектори інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності місцевих органів влади. Саме вони здійснюють упровадження методик аналітики опрацювання інформації (знань) у бібліотечну практику, технологій пошуку - комплексного використання багатогалузевих фондів бібліотек, де провідне місце належить газетним і журнальним фондам, виданням нормативно-правового, краєзнавчого характеру, науково-технічним матеріалам, іншим ресурсам комп'ютерної мережі Інтернет, законодавчого, фінансово-економічного, політичного, екологічного змісту, створення схем орієнтації в інформаційних ресурсах інших суб'єктів інформаційно-документальних систем з урахуванням специфіки національного й регіонального змістовного наповнення, систематизації інформації (знань), створення тематичних БД та ін.

Дослідження показало, що розвиток інформаційно-аналітичної функції регіональних бібліотек сприяв розширенню номенклатури інформаційно-аналітичних продуктів від підготовки інформаційно-бібліографічних покажчиків до різноманітних за своєю тематикою та складністю аналітичного опрацювання оглядово-аналітичних матеріалів, що дають можливість керівникам місцевих владних структур вивчити регіональні особливості соціокультурного життя, умови функціонування соціально-господарських структур, простежити хід виконання регіональних програм тощо, створення проблемно-орієнтованих, фактографічних, адресно-реквізитних БД з інформацією, що відбиває суспільну діяльність регіону та ін. [1, 13, 14, 16].

Розвиток інформаційно-аналітичного супроводу діяльності місцевих органів влади став підґрунтям для організації регіональними бібліотеками конструктивного діалогу між владою та громадою певної території. Цей напрям діяльності регіональних бібліотек спрямований на забезпечення гласності й відкритості роботи органів місцевої влади, механізмів створення правових засад для реорганізації прав громадян на участь у державному управлінні, забезпечення доступу до нормативно-правових актів та інших документів, які вводяться в суспільну