Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 021

УДК 021.1:001.102+027.54(477):027.08

Наталія ВІТУШКО,

заввідділу СІАЗ НБУВ

БІБЛІОТЕКА ЯК ЦЕНТР

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

У статті розглядається місце бібліотечних установ в інформаційно-аналітичному виробництві, аналізуються тенденції розвитку бібліотечного інформаційно-аналітичного продукту у процесі розвитку інформаційного простору (на базі практики СІАЗ НБУВ).

Ключові слова: інформація, бібліотека, інформаційна потреба, інформаційна послуга, бібліотечний інформаційно-аналітичний продукт, Служба інформаційно-аналітичного забезпечення (СІАЗ).

З поширенням у світі нових комп'ютерних та інформаційних технологій важливим фактором розвитку суспільства стає інформація - один з основних його стратегічних ресурсів.

Створюються умови, коли «суттєвий прогрес і поширення інформаційних технологій, глобальний характер систем масової комунікації призводить до утворення глобального інформаційного простору, який змушує світову спільноту, кожну державу швидко орієнтуватися та адаптуватися у сучасному інформаційному середовищі» [12].

Реалізація пріоритетних напрямів інформаційного розвитку відкриває економіці будь-якої країни шлях до світової системи розподілу праці, стає підґрунтям успіху її розвитку.

За умов, коли інформаційна сфера стає одним з вирішальних факторів на шляху інтелектуалізації суспільного виробництва, держава бере на себе керування процесом інформаційного виробництва та забезпечення доступу суспільства до інформаційних продуктів, без яких воно не може нормально розвиватися. Про це свідчать численні законодавчі акти, прийняті в різні роки в Україні: «Про інформацію» (1992 р.), «Про науково-технічну інформацію» (1993 р.), «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (1993 р.), «Про захист інформації в автоматизованих системах» (1994 p.), «Про інформаційні агентства» (1995 р.), «Про національну програму інформатизації» (1998 р.), «Про бібліотеки та бібліотечну справу» (2000 р.) та ін.

Бібліотеки відіграють важливу роль у процесі створення вітчизняного інформаційного простору. У найближчій перспективі вони бачаться як досвідчені посередники між безмежним потоком інформації і користувачем.

Це дасть можливість бібліотекам органічно вбудуватись у світову та національну інформаційні системи. З іншого боку - забезпечити вільний та швидкий доступ до інформації необмеженій кількості користувачів, створити умови для виробництва нових інтелектуальних продуктів.

За останнє десятиріччя відбулися значні зміни в організаційно- технологічній сфері діяльності бібліотек. Наслідком розвитку системи суспільних запитів стало становлення й розвиток бібліотечного інформаційно-аналітичного виробництва, виникнення його нових форм - бібліотечних систем, заснованих на розгалужених каналах зв'язку; електронних бібліотек, які на ринку інформаційних продуктів і послуг поступово стають конкурентами для інших його суб'єктів; спеціальних інформаційно-аналітичних служб, діяльність яких заснована на використанні як бібліотечних фондів, так і ресурсів світової інформаційної мережі. Усі ці процеси сприяють створенню комфортного інформаційного середовища для користувача, активізують співробітництво бібліотечних установ.

Проблеми загострення потреби людини в необхідній для сучасного розвитку інформації та бібліотеки як центру інформаційно-аналітичного виробництва постійно привертають до себе увагу дослідників. Важливу роль у теоретичному узагальненні об'єктивних та суб'єктивних процесів розвитку бібліотечно-інформаційної сфери як складової інформаційного суспільства відіграють праці Л. 3. Амлінського, Я. Л. Шрайберга.

У вітчизняній літературі проблеми інформаційного суспільства представлені працями фахівців, що розглядають вплив інформатизації на соціальні процеси, державу, культуру, психологію людини, економічну ефективність інформаційної діяльності, формування ринку інформаційних послуг, аналізують проблему інформаційних обмінів практично на всій глибині соціальної структури суспільства. Зокрема, історичний аналіз комплексної діяльності бібліотеки на практиці НБУВ здійснили О. С. Онищенко та Л. А. Дубровіна. Розвиток системи соціальних інформаційних баз у період переходу суспільства до постіндуст- ріального періоду розвитку, і у зв'язку з цим - зміни в процесі суспільної трансформації в діяльності бібліотек, перетворення їх у загальносуспільні інформаційні центри досліджував В. М. Горовий.

Окремі аспекти проблеми інформаційного обслуговування, як однієї з найважливіших функцій бібліотеки активно розробляли І. О. Давидова, М. Я. Дворкіна, О. В. Карпинська, Ю. М. Столяров, М. С. Слободяник.

Основою теорії бібліотечно-інформаційного виробництва як цілісної соціокультурної системи, що активно розвивається за умов інформаційного суспільства, є принцип історичного розвитку. Якщо розглянути в історичному розрізі такий аспект діяльності бібліотек, як вплив на життєдіяльність суспільства, можна побачити, що його поглиблення стало - ся саме тоді, коли у бібліотеки з'явилися нові інформаційні можливості.

Зміни в роботі бібліотек під впливом активної комп'ютеризації, впровадження автоматизованих інформаційно-бібліотечних систем, використання сучасних засобів комунікації привело до диференціації та урізноманітнення бібліотечного інформаційно-аналітичного продукту. Останній же сприяв збільшенню доступності інформації, що, як вважає М. Я. Дворкіна, є фундаментом бібліотечної справи [2].

Під впливом сучасних інформаційних технологій бібліотека перетворилася на складний виробничий комплекс, що об'єднує:

інформаційні ресурси;

безпосередньо виробничий процес, який дає змогу перетворювати інформаційні ресурси в нову якість;

інформаційну продукцію та інформаційну послугу, що є результатом функціонування бібліотеки.

У сучасних умовах зростаючого значення в роботі бібліотечних установ набуває актуальність. Зокрема, на думку члена Фонду FORCE (Нідерланди) Річарда Н. Такера, діяльність бібліотеки не за принципом «на майбутнє», а на замовлення читачів дає змогу на 100 % задовольнити їхні потреби навіть за умови певних фінансових труднощів.

Важливим каталізатором розвитку бібліотечно-інформаційного виробництва стала поява Інтернету, ключовими поняттями якого є «співпраця, а не ізоляція, поширення, а не обмеження». Доступ до Інтернет кардинально розширив джерельну базу бібліотек, незалежно від місця розташування й фінансових можливостей, оскільки надав можливість використання всіх представлених у мережі бібліографічних, довідкових та енциклопедичних видань, електронних каталогів закордонних бібліотек, повнотекстових баз даних, матеріалів сайтів органів державної влади всіх рівнів, електронних ЗМІ та ТРК, партійних та громадських організацій, провідних інформаційних агентств тощо.

Сьогодні обслуговування користувачів набуло комплексного характеру. Традиційне бібліографічне інформування співіснує з компью- теризованим. За допомогою електронної


Сторінки: 1 2 3





Наступні 7 робіт по вашій темі:

СУЧАСНА ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ: БІБЛІОТЕЧНИЙ АСПЕКТ - Стаття - 12 Стр.
ПЕРСОНОЛОГІЧНА ІНФОРМАЦІЯ НА САЙТАХ ДИТЯЧИХ БІБЛІОТЕК - Стаття - 37 Стр.
ТВОРИ ТЕОЛОГА-ЄЗУЇТА ГЕОРГІЯ ҐЕНГЕЛЯ (1657-1727) У ФОНДАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО: ІСТОРИКО-КНИГОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИМІРНИКІВ - Стаття - 37 Стр.
ОСОБИСТА БІБЛІОТЕКА Г. П. ДАНИЛЕВСБКОГО ЯК ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС ФОНДУ РІДКІСНИХ ВИДАНЬ І РУКОПИСІВ ХДНБ ІМ. В. Г. КОРОЛЕНКА - Стаття - 14 Стр.
ПРОБЛЕМИ ВВЕДЕННЯ У НАУКОВИЙ ОБІГ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ БІБЛІОТЕК, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ У СТАДІЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ - Стаття - 13 Стр.
ДО ПРОБЛЕМИ АКТУАЛЬНОГО СТАНУ ЗБЕРЕЖЕНОСТІ АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ З ІСТОРІЇ ГРЕКО-УНІАТСЬКОЇ ЦЕРКВИ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ (кінець XVIII - перша половина XIX ст.) - Стаття - 9 Стр.
УКРАЇНСЬКІ НОТНІ ВИДАННЯ ВОКАЛЬНИХ ТВОРІВ 1924-1930 pp.: ПОПОВНЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БІБЛІОГРАФІЧНОГО РЕПЕРТУАРУ - Стаття - 8 Стр.