УДК 027.08

Валерій ГОРОВИЙ,

д-р іст. наук, заступник генерального директора НБУВ

СУЧАСНА ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ: БІБЛІОТЕЧНИЙ АСПЕКТ

У статті обґрунтовуються перспективи використання бібліотечної системи України в розвитку інформатизації, організації ефективного використання необхідних для суспільного розвитку вітчизняних інформаційних ресурсів та ресурсів глобального інформаційного простору.

Ключові слова: дистантні форми бібліотечної роботи, комп'ютеризація, інформаційне виробництво, оцифрування фондів, соціальні структури , соціальні інформаційні комунікації.

Процес розширеного виробництва інформаційних ресурсів став однією з найбільш помітних і суттєвих рис сучасної цивілізації, починаючи із середини минулого століття. Темпи цього виробництва були настільки високими, що поряд з безсумнівно позитивним значенням для людства прискореного освоєння навколишнього світу швидко й рельєфно виявили і серйозні сукупні проблеми. Уже на кінець 80-х - середину 90-х років щорічний світовий інформаційний потік перевищив 10 млн назв наукової та іншої інформаційної продукції, що в перерахунку на одного споживача

інженера, наукового співробітника, спеціаліста - становило 1500 сторінок щодня. Навіть у найбільш технічно розвинутих країнах утрачалася можливість керування масивом інформації, генерованої суспільством. За деякими даними, кожна десята науково-дослідна робота США виконувалася марно, оскільки була вже десь виконана. У Німеччині понад 15 % національного доходу витрачалося на дублювання наукових досліджень. У колишньому СРСР, за оцінками економістів, понад 10 % валового національного прибутку витрачалося неефективно саме через непоінформованість наукового і промислового секторів [1, с. 26].

Наведена статистика демонструвала тривожний факт випереджального характеру зростання потоку генерованої людством інформації порівняно з традиційними можливостями стосовно її обробки, засвоєння й використання. І це пов'язано не лише з марно витраченими коштами. Неспроможність уведення в обіг істотної частини генерованої інформації стосовно навколишнього світу і процесів, що відбуваються в нашому суспільстві, зумовлювала викривлене уявлення про дійсність, а за умо-ви розвитку цієї тенденції

зростаючу неадекватну реакцію суспільства на навколишнє середовище.

Різко зростаючі обсяги продукованої людством інформації значною мірою були спричинені розвитком НТР. Хоча науково-технічна революція охоплювала найбільш розвинуті країни світу, напрацьовані на її базі інформаційні масиви мали глобальне значення. Проникнення значних обсягів нової інформації дедалі глибше в соціальну структуру суспільства певний час вносило деструктивний момент у розвиток ситуації. Слабо контрольоване наповнення інформаційних баз цією інформацією погіршувало якісні показники функціонування баз, невикористання загрожувало відставанням, маргіналізацією.

Технологічно розвинуті держави швидко знайшли вирішення проблеми у вдосконаленні механізмів керування інформаційними потоками, упровадженням в інформаційну сферу електронних технологій. Таким чином, було вдосконалено процес збагачення всієї структури соціальних інформаційних баз потрібною інформацією, і значно зросла ефективність використання нових інформаційних масивів, інформаційного ресурсу суспільства в цілому.

Зростаючі обсяги продукованої суспільством інформації, удос - коналення інструментів керування інформаційними потоками, щодалі глибше проникнення нової інформації в соціальну структуру суспільства й розширення доступу до неї дедалі більшої кількості людей відкрили нові можливості в реалізації продуктивних сил суспільства. У сукупності всі ці фактори окреслювали процес переходу до постіндустріального етапу інформаційного суспільства, а якщо говорити про ще більш віддалену перспективу - суспільства знань.

Саме забезпечення доступу дедалі більшої кількості людей до інформаційних ресурсів суспільства є однією з найважливіших ознак переходу до інформаційного суспільства. Сьогодні цей процес знайшов своє відображення в реалізації цілого ряду супутних завдань, вирішення яких обумовлює розвиток інформатизації суспільства.

Технічний аспект реалізації проблеми пов'язаний з постійною роботою над удосконаленням комп'ютерної техніки з метою збільшення надійності та швидкодійності (до десятків мільярдів операцій у секунду найближчим часом) [2, с. 17-20], а також наближення до користувача, до його запитів. Паралельно вдосконалюються технології розвитку засобів зв'язку, від наземних до супутникових, підвищується їх надійність і пропускна можливість. Удосконалюється програмне забезпечення, робота найновішої комп'ютерної техніки набуває характеристик сумірних з інтелектуальними. В єдиному процесі також організується підготовка працівників, спеціалістів значно оновленої сфери суспільної діяльності - інформаційної. Як зазначає Л. Г. Мельник, «з формуванням основ інформаційного суспільства, тотальною комп'ютеризацією населення і розвитком всесвітньої павутини Інтернету дедалі більш відчутно проступає нова гуманітарно-комп'ютерна реальність: виникає біоква- нтовий генетичний симбіоз людини (біологічної істоти) і комп'ютера...» [3, с. 10-14]. Високотехнологічні держави сучасності - США, Японія, Німеччина та інші - протягом кількох десятиріч реалізують ґрунтовні освітні програми, удосконалюють підготовку відповідних наукових кадрів. Одним з результатів цього процесу є те, що на сьогодні наукові працівники в США генерують 35 % усіх наукових публікацій світу. Водночас серед проблем інформатизації серйозна увага приділяється також і наданню необхідної підготовки користувачам електронної інформації, у навчальних закладах та з використанням інших форм надання комп'ютерної освіти.

Електронні технології прийшли також у бібліотечні заклади - традиційні центри суспільного збереження й використання інформації. З одного боку, вони дали відчутний поштовх усім напрямам бібліотечної справи, пов'язаним з удосконаленням обслуговування читачів безпосередньо в бібліотеках. З і ншого - дали змогу розширити коло користувачів за межами бібліотеки, з допомогою електронних засобів зв'язку. Посилення попиту на інформацію за межами традиційного читацького кола бібліотек у середовищі бізнесу, політики, владних структур, у процесі активізації всієї системи соціальних структур у рамках розвитку громадянського суспільства помітно змінює акценти в діяльності бібліотечних закладів. Вони дедалі більше набувають ознак загальносуспільних інформаційних центрів широкого призначення.

Наявний уже досвід, зокрема 15-річна практика інформаційно- аналітичного обслуговування різних категорій користувачів СІАЗ, демонструє, що ці центри можуть стати ефективним суспільним інструментом задоволення необхідними