УДК 027.54(477.54):025.171

Алла Журавльова,

аспірант Харківської державної академії культури

ОСОБИСТА БІБЛІОТЕКА Г. П. ДАНИЛЕВСБКОГО ЯК ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС ФОНДУ РІДКІСНИХ ВИДАНЬ І РУКОПИСІВ ХДНБ ІМ. В. Г. КОРОЛЕНКА

Досліджуються перспективи використання і перетворення в електронну форму одного з інформаційних ресурсів фонду рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка - особистої бібліотеки відомого письменника і дослідника української культури Г. П. Данилевськош.

За останні десятиліття значно збільшилася кількість звернень науковців до проблем дослідження особистих бібліотек, що становлять цілісні історико-культурні пам'ятки України. Це історико-книгознавчі розвідки С. О. Булатової [3], І. О. Ціборовської-Римарович [24], Н. Р. Миронець [17], Є. В. Рукавіциної [20], JI М. Дениско [7] та інших дослідників. У сучасний період широкого впровадження у бібліотечне середовище комп'ютерних технологій все актуальнішими стають питання створення електронних бібліотек, зокрема переведення інформаційних ресурсів фондів книжкових пам'яток в електронну форму [10; 11; 18]. До розробок у цій царині має бути віднесена й особиста бібліотека відомого українського і російського письменника, дослідника української культури Г. П. Данилевського (1829- 1890), що зберігається у фонді рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (далі - ФРВР ХДНБК). Дослідження співпрацівників відділу рідкісних видань і рукописів ХДНБК (далі-ВРВР ХДНБК) І. Я. Лосієвськош [15] і С. Б. Шоломової [25; 26] були присвячені окремим аспектам вивчення цього зібрання, але воно досі не розглядалося як важливий інформаційний ресурс, що повинен мати електронний аналог.

Мета статті - обґрунтувати необхідність створення та модель електронної форми одного із інформаційних ресурсів фонду рідкісних видань і рукописів ХДНБК - особистого зібрання книг та рукописів Г. П. Данилевського.

Чимало історико-книгознавчих розвідок присвячено дослідженню особистих бібліотек відомих збирачів книг, колекції яких поповнили в різні часи фонди основних книгозбірень України і Росії. Так, до фондів

Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі - НБУВ) у перші роки її заснування надійшла бібліотека Київського університету св. Володимира, до складу якої входили окремі книжкові зібрання, зокрема бібліотеки істориків М. І. Костомарова і О. М. Лазаревського, економіста, академіка М. X. Бунге (їх часткове розкриття надано в монографії Є. А. Колесник [12]), родові бібліотеки Мікошевських та Яблоновських, що були об'єктом наукового опрацювання І. О. Ціборовської-Римарович [24] і С. О. Булатової [3], бібліотека графів Хрептовичів, якою займалися дослідникиП. В. Голобуцький [5] і Н. М. Ольховик [19]. Окрім приватних зібрань бібліотеки Київського університету св. Володимира, фонди НБУВ поповнили й інші приватні зібрання, зокрема, у складі колекцій Київської духовної академії, Києво-Печерської лаври та інших духовних закладів [18, с. 15-16]. Серед цих зібрань значне місце належить книжково-рукописній колекції митрополита Євгенія Болховітінова, реконструкції якої присвячено дисертаційне дослідження Є. В. Рукавіциної [20].

Не менш вагомі надходженнями поповнили фонд великих російських книгозбірень, ґрунтовні дослідження яких з'явилися ще в радянський період. Монографія О. Д. Голубєвої [6] розкриває колекції фондів Державної Публічної бібліотеки ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (тепер - Російська національна бібліотека; м. Санкт-Петербург), де зберігаються особисті зібрання відомих бібліофілів - О. І. Кастеріна, графа Ф. О. Толстого, історика М. П. Погодіна; особисті бібліотеки державних діячів, зокрема С. К. Вязмітинова, О. Я. Лобанова-Ростовського, П. К. Сухтелена. Значною частиною фондів Російської державної бібліотеки (Москва) (далі - РДБ; раніше - Державна бібліотека СРСР ім. В. І. Леніна), про що докладно розповідає у своїй книзі Ю. Лабинцев [13], стали особисті зібрання видатних бібліофілів: міністра народної просвіти (1854-1858) А. С. Норова; заповідане бібліотеці зібрання книгознавця, письменника, бібліотекаря і бібліографа М. О. Рубакіна (близько ста тисяч томів, які складають у РДБ окремий фонд [там само, с. 300]); колекція бібліографа М. П. Смирнова-Сокольського. Окреме місце у фондосховищі РДБ, за науковими публікаціями останнього періоду, посідає й «робоча бібліотека спеціаліста-дослідника» історика Н. О. Попова [2].

Особисті книжкові зібрання видатних діячів науки і культури, представників релігійних та громадсько-політичних установ, сформовані на теренах певних країн у XVIII-XX ст., належать до історико-культурних пам'яток, є прикрасою і гордістю будь-якого бібліотечного фонду, до якого вони увійшли, безцінним джерелом для користувачів інформаційних бібліотечних ресурсів, орієнтованих на задоволення своїх пошукових запитів або кількома необхідними документами, або їх комплексними масивами. Приватні бібліотеки, що зберігаються у книгосховищах, містять різноманітні за видами і предметно-тематичним складом документи, а нерідко й бібліофільські раритети. Кожне з таких зібрань є відображенням особливостей життєвого та творчого шляху фондозасновника, його дослідницької культури, а також - джерелом характеристики його як особистості, науковця, письменника, бібліофіла тощо. Вони дають багатоаспектне уявлення про епоху, коли відбувалося формування бібліотеки, про суспільне оточення та громадську позицію її власника.

Саме у таких зібрань належить й особиста бібліотека Г. П. Данилевського, щоу 1893 р. була передана до Харківської громадської бібліотеки (тепер - ХДНБК), зберігається нині у складі ФРВР ХДНБК окремою колекцією і з початку 80-х р. минулого століття є об'єктом реконструкції та науково-дослідницьких розвідок [8; 15; 25; 26]. Унаслідок незавершеності реконструкції особистої бібліотеки Г. П. Данилевського (далі - ОБД) її окрема каталогізація ще не проводилася; існує службова топографічна картотека, записи в якій розміщені в порядку розташування книг на полицях ФРВР. Інформація для широкого кола користувачів