Характер зібраної Г. П. Данилевським бібліотеки є безпосереднім віддзеркаленням постаті самого письменника, що залишив нащадкам багатотомну спадщину власних творів, також є відбитком його дослідницьких і бібліофільських інтересів, його діяльності як українського поміщика; чиновницької праці в Петербурзі і Харківській губернії, відряджень в різні місцевості для вивчення побуту їх мешканців, посади помічника (з початку 1870 р.) і, згодом (з 1881 p.), головного редактора петербурзької газети «Правительственный вестник»; членства (з 1882 р.) у раді Головного управління у справах другу - вищому цензурному закладі Російської імперії. Систематизація видань з ОБД за предметно-тематичним змістом дозволяє розподілити їх на групи, серед яких виділяється україніка, комплекси науково-історичних та нормативно-правових документів, видання з педагогіки, економіки та сільського господарства [9, с. 179]. Значну частину зібрання складають періодичні видання XVTII-XIX ст., що налічують на теперішній час тридцять одну назву журналів, у тому числі комплекти офіційних державних і літературно-публіцистичних, таких як «Журнал Министерства народного просвещения», «Журнал землевладельцев», «Чтения в Императорском обществе истории и древностей России», «Москвитянин», «Основа», «Украинский вестник» а також газети («Харьковские известия», 1817-1823; «Харьковские губернские ведомости», 1839,1855-1856; «Земледельческая газета», 1858). Численні маргіналії на книгах і журналах, автографи авторів книг свідчать про наукові та творчі контакта Г. П. Данилевського з українськими і російськими письменниками, істориками, видавцями, вченими, особами духовного сану, що може стати об'єктом не тільки історико-книшзнавчих, а й культурологічних, етнографічних, літературознавчих розробок, а рукописи XVTII-XIX ст. у складі колекції - об' єкгом історико-філологічних, археографічних та інших досліджень.

У ФРВР ХДНБК зберігаються чотири рукописи, що належали письменникові, деякі книги та рукописні документи нині знаходяться по інших фондах. Зокрема, у відділі рукописних фондів та текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України зберігаються рукописи Г. Ф. Квітки-Основ'яненка, листи Т. Г. Шевченка до Г. Ф. Квітки- Основ'яненка, автографи віршів М. Ф. Щербини [1, с. 74, 91]; у відділі рукописів Російської національної бібліотеки зберігається рукописний альбом з автографами і малюнками відомих українських і російських письменників, поетів, композиторів, вчених, що протягом 1849-1890 pp. вів Г. П. Данилевський [4].

Крім того, до складу зібрання Г. П. Данилевського у ФРВР ХДНБК входить перший наборний варіант його історичного роману «Мирович» (1875), забороненого цензурою до друку в журналі «Вестник Европы». Наявність на форзаці олівцевого напису самого автора, численні рукописні правки, а також вставки рукописних аркушів в тексті книги роблять це видання унікальним.

Захопленість Г. П. Данилевського старовинними рукописами - окремий напрям дослідження його біографії, що вказує на небайдужість письменника до встановлення та зіставлення невідомих історичних подій, його прихильність до бібліофільства та колекціонування. Один із фактів біографії Г. П. Данилевського добре ілюструє, наскільки важлива була для нього, двадцятитрьохрічного, ще тоді літератора-початківця, похвала вже згаданого раніше бібліофіла і голови Археографічної комісії А. С. Норова. За дорученням А. С. Норова Г. П. Данилевський, що служив у нього чиновником з особливих доручень, відправився із Петербурга до України. Знайшовши в Харківському окрузі, на горищі дому одного поміщика рукописну «Историю Петра Алексеевича» першої половини XVIII ст., Данилевський писав поету і критику П. О. Плетньову: «Не смею думать, чтобы моя находка была большой важности, но во всяком случае, она, может быть, даст мне случай получить благодарственное слово от моего начальника (А. С. Норова. - А. Ж.) и от моего бывшего профессора Н. Г. Устрялова» [21, с. 186].

Г. П. Данилевський - автор статей «Частные и общественные собрания старинных актов и исторических документов в Харьковской губернии», «Полтавская старина в отношении ко времени Петра Великого», «Суворовские бумаги, сохраненные в семействе бывшего его правителя дел Куриса» («Журнал Министерства народного просвещения», 1856); «Харьковский крестьянин в настоящее время» («Журнал землевладельцев», 1858). Ці невеликі нариси, а згодом - значні історико- белетристичні твори вимагали від Данилевського неабияких зусиль у пошуку та опрацюванні відповідних друкованих, рукописних та архівних матеріалів. Не буде безпідставним припущення, що з такою ж ретельністю письменник добирав і свою бібліотеку - власну довідкову, творчу, наукову та робочу лабораторію.

Загальний склад ОБД робить її унікальним за значенням і можливістю використання інформаційним ресурсом ФРВР ХДНБК. Для подальшого введення цього ресурсу в науковий обіг, більш повного задоволення вимог читачів, віддалених користувачів інформаційними ресурсами бібліотечних фондів ХДНБК, приватне книжково-рукописне зібрання Г. П. Данилевського має бути репрезентовано сучасними комп'ютерними формами розповсюдження та зберігання інформації. Однією з таких форм є електронна бібліотека, або електронний бібліотечний фонд [22, с. 165].

Упровадження електронних бібліотек в індустріально-розвинутих країнах світу розпочалося ще на початку 1980-х pp., - це програми DLI (СІНА), Global-info (Германія), elib (Велікобританія) та інші. Від середини 1990-х pp. «організована діяльність зі створення та обліку електронних ресурсів» проводиться в бібліотеках Російської Федерації [ 16, с. 3-4]. За останнє десятиріччя накопичений досвід роботи зі створення електронних бібліотек і у книгозбірнях України [10; 18; 23]. Науковці виділяють такі завдання цього напряму: 1) внесення зібрання до електронного каталогу, що має містити «повноцінний формалізований опис документів за кількома пошуковими полями (зазвичай 5-10) та точною фізичною адресою документа