Спираючись на згадані зарубіжні та вітчизняні розробки, робота зі створення електронної особистої бібліотеки Г. П. Данилевського представляє формування електронного каталогу зібрання, до якого треба внести й документи, що нині знаходяться у фондах інших книгозбірень, а також електронних версій книг, значна кількість яких пов'язана з історією і культурою України. Це, насамперед, фольклорні збірки: «Малороссийские и Червонорусские народные думы и песни» (СПб., 1836), «Малорусские и галицкие загадки» О. Сементовського (К., 1851); літературні альманахи і збірники: «Молодик» I. Бецького (СПб., 1844; X., 1845); «Киевлянин» (Кн. 1 -3, К; М., 1840-1842) та «Украинец» (Кн. 1, М., 1859) М. Максимовича; «Малорусский литературный сборник» (Саратов, 1859), у якому розміщений «Опыт переложения украинских повестей Гоголя на малорусское наречие» укладача збірника Д. Мордовцева; «Утренняя звезда» I. Петрова (Ч. 1-2,М.-Х., 1834) [9,с. 179-180]; історичні праці: «Запорожская старина» І. І. Срезневського (X., 1833), «Запискио Южной Руси» П. О. Куліша (Т. 1-2, СПб., 1856-1857).

На багатьох примірниках, таких, наприклад, як видання розвідки Д. І. Багалія «Заселение Харьковского края и общий ход его культурного развития» (X., 1889); збірка Я. І. Щоголіва «Лірна поезія» (X., 1883); «Московский сборник» I. С. Аксакова (Т. 1, М., 1852); драма Я. П. Полонського «Дареджана Имеретинская» (СПб., 1852) стоять дарчі написи авторів і укладачів Г. П. Данилевскому. Також зберігся примірник твору С. П. Гребінки «Богдан: сцены из жизни малороссийского гетмана Зиновия Хмельницкого» (Спб., 1843) з автографом автора.

Гадаємо, що в першу чергу до виготовлення повнотекстових електронних копій документів із зібрання Г. П. Данилевського мають бути внесені книжки з особливо цінними автографами (дарчими написами та маргіналіями); літературно-художні альманахи і збірники; рідкісні й цінні українські журнали та газети. Здійснення визначених для переведення в електронну форму документів повинно базуватися на трьох існуючих у цьому підходах [23]: 1) створення за допомогою сучасних шрифтів електронної версії видання з розпізнанням тексту; 2) створення точної копії видання, - зі збереженням усіх читацьких або власницьких позначок, екслібрисів, бібліотечних штампів, - без можливості подальшої зміни цієї копії; 3) створення редагованої («музейної») копії видання в його первісному типографському вигляді.

Окрім того, перспективним є поєднання елементів електронного Музею книги і електронної бібліотеки. Постійна експозиція Музею книги відкрилася у ВРВР ХДНБК з другої половини 1980-хрр., а зараз проводиться робота зі створення розширеної електронної версії одного з його розділів - «Особисті бібліотеки видатних вчених і письменників, що стали частиною фондів ХДНБК» [14]. У такому випадку забезпечуватиметься деталізація пошуку документа з електронної ОБД за типами екслібрисів

Г. П. Данилевського, автографами, ілюстраціями, цитатами тогцо (вибраний об' єкт розкриє електронну сторінку з переліком книг, де він є у наявності). Якщо доступ до електронного особистого зібрання Г. П. Данилевського буде здійснюватися по локальній мережі ХДНБК із відділу рідкісних видань і рукописів, то для віддалених користувачів надаватиметься повна інформація про цей електронний ресурс і умови доступу до нього на загальній веб-сторінці особистих бібліотеку фондах ХДНБК на її сайті (http://korolenko.kharkov.com) з короткою біографічною довідкою про колишнього власника, даних щодо історії надходження зібрання, деяких коментарів і оцифрованих візуальних зображень.

Наведемо декілька позитивних прикладів відображення особистих зібрань на веб-сайтах Російських бібліотек. Так, домашня сторінка в Інтернеті Бібліотеки Російської Академії наук (Санкт-Петербург) (http:// www.rasl.ru) у розділі «Бібліотечні фонди» пропонує перехід на посилання «Основний фонд», яке відкриває веб-сторінку з переліком фондів вітчизняних (тобто російських) видань і фондів іноземних видань. Перехід за гіперпосиланнями «Фонд вітчизняних видань» —> «Приватні книжкові зібрання у фонді вітчизняних видань» дає змогу дізнатися про одну з найбільших приватних колекцій, що зберігається у цьому фонді - особисту бібліотеку історика і філолога А. А. Куніка, а також пропонує стислу довідку про власника і колекцію. Перехід за гіперпосиланням «Фонд іноземних видань» відкриває, крім іншого, гіперпосилання на приватні книжкові зібрання у цьому фонді: «Бібліотека Роберта Арескіна», «Бібліотека Келера», «Бібліотека Міхалкових», «Бібліотека А. Я. Пассовера», «Бібліотека Д. К. Петрова», на кожній з відповідних веб- сторінок користувач може прочитати текст з інформацією про господаря та його бібліотеку, іноді в супроводі оцифрованих ілюстрацій.

З масштабним соціокультурним проектом «Виртуальный музей книжных памятников Архангельского Севера» (http://virtmuseum.aonb.ru) виступила в Інтернеті Архангельська обласна наукова бібліотека імені М. О. Добролюбова. Зали віртуального музею знайомлять віддалених відвідувачів з бібліотекою архієпископа Афанасія Холмогорського, монастирськими бібліотеками, бібліотеками селян і старообрядців; в розробці знаходиться «зала Ломоносова».

Подібні електронні сторінки особистих зібрань у складі бібліотечних фондів удосконалюють та поширюють інформаційне обслуговування, особливо віддалених користувачів. Важливою може стати можливість звернення користувачів інформаційними ресурсами бібліотечних фондів і до зведеної бази даних особистих зібрань, зокрема, тих, що виникли на теренах України. Перспективи подальшого введення особистої бібліотеки Г. П. Данилевського у науковий обіг потребують створення і її електронної форми, перш за все електронного каталогу (локального доступу чи в онлайновому режимі) та оцифрування найбільш рідкісних та цінних текстових і візуальних матеріалів. Визначення таких матеріалів, установлення пріоритету створення їх електронної повнотекстової копії здійснюватиметься за результатами наукового дослідження складу цього зібрання.

Список використаної літератури

Айзеншток, І. Автобіографія. Вибрані листи