УДК 027.54(477):025.17

Тетяна Мяскова,

ст. наук, співробітник НБУВ, канд. іст. наук

ПРОБЛЕМИ ВВЕДЕННЯ У НАУКОВИЙ ОБІГ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ БІБЛІОТЕК, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ У СТАДІЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ

Стаття продовжує серію публікацій, присвячених долі історико- культурних фондів бібліотек, що довгий час знаходились у резервних книгосховищах країни, а зараз перебувають у стадії реконструкції у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. Провідне місце в статті відведено бібліотекам середніх духовних навчальних закладів (чернігівська духовна семінарія тощо), світських вищих та середніх навчальних закладів (Прилукське навчальне училище, Інститут шляхетних дівчат у Києві, тощо) та приватним бібліотекам (графа М. В. Левашова, О. В. Кочубея, В. М. Ханенка). Визначено першочергові завдання, виконання яких сприятиме ефективному введенню цих книгозбірень у науковий обіг

Питання вивчення та доступу до інформаційних ресурсів, тобто до сукупності документів у інформаційний системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) неодноразово розглядалися в спеціалізованій літературі2. Ставали об'єктом розгляду міжнародних конференцій питання про введення інформаційних ресурсів у електронне середовище та шляхи інтеграції бібліотечно-інформаційних ресурсів бібліотек за допомогою новітніх комп'ютерних технологій. Така робота була потрібна щодо численних цінних ретроспективних зібрань та колекцій, що знаходяться на стадії реконструкції і є значним інформаційним потенціалом країни. Введення таких історико-культурних фондів у науковий обіг - головне завдання спеціалістів археографів, джерелознавців, бібліотекарів. Проблемою є те, що ряд історичних зібрань не мають науково-пошукового апарату і тому невідомі в науковому світі. Зусиллями науковців Здійснюється наукова реконструкція і сто р и ко - кул ьту р н и х фондів, передусім їх каталогізація та надання доступу широкій читацькій аудиторії через написання наукових статей та оглядів.

Реконструкція бібліотек є одним з необхідних кроків до розповсюдження інформації про колекції та зібрання минулих століть, які є невід'ємною частиною нашої історії. Статті про бібліотеки, що довгий час зберігалися у резервних книгосховищах країни і за роки радянської влади були розпорошені, а подекуди й знищені, все частіше з'являються у науковому обігу 3. Ця стаття присвячена реконструйованим бібліотекам, що зберігаються у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі - НБУВ).

Серед реконструйованих бібліотек у відділі найбільшу кількість складають бібліотеки духовних закладів, які через релігійний характер змісту фондів тривалий час були забуті. В першу чергу - це рештки бібліотек духовних середніх навчальних закладів: Подільської, Чернігівської, Харківської, Мінської, Полоцької, Львівської духовних семінарій. Оскільки ці духовні середні навчальні заклади були призначені для підготовки священослужбовців, бібліотеки семінарій включали, окрім літератури релігійно-богословського змісту, ще й підручники з курсу класичних гімназій. У складі фонду цих бібліотек багато стародруків, які дісталися у спадок бібліотекам духовних семінарій від єзуїтських колегіумів. Як приклад - бібліотек найстарішої духовної семінарії - Чернігівської, джерельною базою якої став заснований 1700 р. на базі латинських шкіл колегіум, реорганізований у 1786 р. у семінарію. Випускниками Чернігівської духовної семінарії були хірург І. Буяльський, історик; академік М. Петровський; вчений М. Кибальчич; письменник П. Тичина; композитор Г. Верьовка 4.

Невивченими залишаються бібліотеки, отримані Всенародною бібліотекою України (нині НБУВ) на початку 30-х років XX ст. з Волинського музею у Житомирі. У1931 р. згідно з наказом Народного комісаріату освіти (НКО)від 10 квітня 1931 р. 4.701.15 Сектор науки розпорядився передати до ВБУ з Волинського державного музею: 1) всі без винятку рукописні матеріали та стародруки до 1800 р.; 2) всі книжки східними мовами, карти, ноти та дублети гравюр; 3) всі без винятку книжки, журнали, газети, листівки польською мовою XIX ст.; 4) збірки бібліотек колишньої православної духовної семінарії, римсько-католицького капітулу, римсько-католицьких біскупів, православного Тригорського монастиря, особисту збірку барона Шодуара5. Загалом з державного книгосховища Житомира в 30-х pp. XX ст. було передано до ВБУ 90 178 одиниць збереження, з них 135 інкунабул (першодруків, що вийшли в різних містах Європи з 40-х pp. XV ст. до 1500 p. включно), 326 палеотипів (видання 1501-1550 pp.), альдин (книги, надруковані венеціанським друкарем Альдом Мануцієм у кінці XV - на початку XVI ст.) та ельзевірів (видання голландської фірми Ельзевірів кінця XVI-початіу XVII ст.), 1600 рукописів, 17 180 стародруків (безурахування бібліотеки Шодуарів та католицьких бібліотек), 9421 книга з бібліотеки Шодуарів, 32 230 книг з католицьких бібліотек, 9176 книг з Православної духовної семінарії, 3470 журналів і іноземних газет, 90 журналів і газет російською та українською мовами, 5329 книг польською мовою, 641 книга французькою, англійською, німецькою мовами, 1060 книг з бібліографії, енциклопедій та каталогів, 850 нотних зошитів, 3980 книг з теології різними мовами тощо 6.

У середині 30-х pp. XX ст. до ВБУ надійшли документи з Кам'янець- Подільського музею: 162 інкунабули. 326 палеотипів, альдин та ельзевілів. Всього перевезено 49 816 книг, 35 970 брошур, 11 794 журнали, 1882 рукописи, 124 карти та графіки, 46 нотних зошитів. Фонд був представлений великою кількістю видань Острозьких, Київських, Львівських, Почаївських кінця XVI - початку XIX ст., а також окремими виданням, що вийшли у Вільно, Новгороді-Сіверському, Чернігові, Москві1.

У складі фонду реконструйованих книгозбірень знаходиться також бібліотека Тригорського преображенського монастиря. Цей монастир був заснований у селі Тригор' є Володимиром Житомирським на одній із трьох гір на річці Тетерів неподалік від