Серед бібліотек, що стали не тільки об'єктом наукового дослідження, але й національним надбанням, родове зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля, яке вперше як комплексне культурологічне явище розглянуто в дисертаційному дослідженні Н. Миронець 24. З використанням методів архівної евристики автором віднайдено місце зберігання його вцілілих частин. Детально досліджені архівні матеріали з історії роду Штейнгелів, записні книжки, творчі матеріали, епістолярій дали змогу проаналізувати основні принципи комплектування бібліотеки, відповідно до яких визначено предметно-тематичну спрямованість її фондів. Серед книг з бібліотеки Штейнгелів, що зараз знаходяться в стадії реконструкції у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій, багато енциклопедичного матеріалу, періодичних видань на зразок «Мир искусств», загальна кількість книг - більше 120 одиниць зберігання.

Отже, проаналізувавши маловивчені та невідомі в науковому світі історико-культурні фонди, розкривши їх походження та дослідивши долю фондовласників та фондоутворювачів, а також детально вивчивши їх тематичний склад, хронологічні межі та мовну характеристику, а головне,

склавши систему каталогів, ми матимемо змогу на початковому рівні використати книгозбірні, що знаходяться в стадії реконструкції, для наукових досліджень.

Першим етапом ознайомлення з цими колекціями має стати «Путівник по фондах НБУВ». У перспективі створення на ці колекції та зібрання електронної картотеки - бази даних, яка буде включати повноцінний формалізований опис документів за декількома (зазвичай 5-10) пошуковими полями (ознаками) та точною фізичною адресою документа, тобто точною вказівкою місця книги не лише на полиці, айв інших бібліотеках. Знаючи точну характеристику документа, співробітник за допомогою пошукової системи швидко знайде його у книгосховищі. Електрона версія у кілька разів полегшить пошук документів, їх облік та використання.

Примітки

Закон України «Про Національну програму інформатизації» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, № 27-28, ст. 181; Закон України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 7. - С. 45.

Самохіна, Н. Ф. Розвиток процесів інтеграції бібліотечно-інформаційних ресурсів // Бібл. вісн. - 2005. - № 2. - С. 20-22.

3Мяскова, Т. Є. Бібліотека Київського комерційного інституту: історія, сучасний стан // Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних та бібліотечних фондів.-К.,2007.-Вип. 12.-С. 178-190; Мяскова, Т. Є. Бібліотека Острозького єзуїтського колегіуму: історія виникнення. Функціонування та сучасний стан 11 Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних та бібліотечних фондів. -К., 2007. -Вип. 11.

С. 122-135; Рабчун, О. С. Родова книгозбірня Урбановських-Стажинських: перспектива наукового дослідження 11 Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних та бібліотечних фондів. -К., 2007. -Вип. 12.

С. 203-209.

Чернігівський обласний державний архів - ф. 682. Р-1439; ЦДИАК ф. 711, ф. 1439; IP НБУВ, ф. 13, ф. 160.

Архів НБУВ, Он. 1, Од. збер. 394, Арк. 81.

Архів НБУВ, Он. 1, Од. збер. 394, Арк. 81.

Архів НБУВ, Он. 1, Од. збер. 378, Арк. 10 зв.

Свято-Преображенский Тригорский мужской монастырь. Житомирский район, Тригорье село И Русские церкви. Справочник-путеводитель.

Дубровіна, JI. А., Онищенко, О. С. Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: 1918-1941. - К.: НБУВ, 1998. - С. 162.

Мяскова, Т. Є. Бібліотека імператорського Університету Св. Володимира: з історії комплектування (1834-1927 pp.). - К., 2005. - 182 с.

Мяскова, Т. Є. Бібліотека Київського реального училища: Історія створення, функціонування та сучасний стан // Наукові праці НБУВ. - К., 2007. - Вип. 19- С. 269-278.

Державний архів м. Києва, ф.144, оп.1., спр. 1. арк. 26, ЗО; Державний архів м. Києва, ф.144, оп.1, спр. 463, арк. 1-2.

Памятная книжка Киевского учебного округа на 1909/10 год: Сведения проверены и дополнены по 1 августа 1909 г. - К.: Типография T-ваИ. Н. Кушнерев и К, 1909.-С. 400.

Павло Білецький-Носенко народився 16 серпня 1774 р. у м. Прилуки Полтавської губернії у дворянській сім'ї. Через наполегливу вимогу своєї матері залишив військову кар'єру в чині штабс-капітана, і з 1801 р. після обрання прилуцьким дворянством Павла Павловича підс

УДКом повітового земського судді він поселяється в селі Лапинцях на Прилуччині, де і живе до самої смерті. Крім того, що П. П. Білецький-Носенко працював домашнім учителем у сусіднього поміщика, він у 1801 р. організовує невеликий пансіон (12 учнів), який згодом переводить до свого помістя в селі Лапинцях, де він і проіснував близько 40-ка років. За цей час у ньому навчалося більше ста осіб, які успішно витримали вступні іспити у вищі навчальні заклади, часом вражаючи екзаменаторів своїми знаннями з усіх предметів. Вихованцем пансіону був відомий російський історик М. Маркевич. Усі предмети в пансіоні Павло Павлович викладав сам: арифметику, географію, геометрію, риторику, поезію, міфологію, історію, фізику, історію мистецтва, малювання, артилерійську справу, фортифікацію. У 1807-1809 pp. педагог працював помічником попечителя прилуцького благодійного закладу, з 1810 р. - штатним наглядачем повітового училища, а згодом, з 1812 р. - почесним наглядачем училищ всього Прилуцького повіту. П. Білецький-Носенко поєднував педагогічну діяльність із науковою, підтримував тісні контакти з науковими установами, товариствами, зокрема з Російською академією наук, Московським товариством дослідників природи, Вільним економічним товариством у Петербурзі, з товариством наук при Харківському університеті. З 1812 по 1829 р. він написав і надіслав до цих товариств десятки праць із природознавства, сільського господарства, економіки, медицини, фольклору, етнографії, літератури, лінгвістики, археології.