Проте найбільше постраждала Греко-Уніатська Церква та її документи через церковну політику Російської імперії, адже після ліквідації Церкви почалася цілеспрямована кампанія по вилученню її архівів, монастирських зібрань та колекцій. Все це робилося з метою викреслити з історичного розвитку країни навіть пам'ять про існування уніатського періоду. Слід наголосити, що в цьому напряму було справді здійснено дуже багато.

Розуміючи, що духовна перемога є складнішою за будь-яку іншу, уряд зосередив найбільшу увагу на знищенні не тільки матеріальних пам'яток Уніатської Церкви, а й самої пам'яті про неї. Уособленням цього була уніатська богослужбова література, на яку зверталася особлива увага.

Наголосимо, що уряд неодноразово видавав спеціальні укази для їх вилучення. Урядові обмеження щодо уніатських книг, які розпочалися з початку XIX ст. (зокрема вже 9.02.1802 р. розпорядженням Св. Синоду заборонялося продавати уніатські книги там, де не було уніатських храмів) не завжди виконувалися. Саме ліквідація Греко-Уніатської Церкви спричинила масову конфіскацію її книг. Цінні матеріали щодо знищення уніатських книг знайдені нами серед документів колекції єпископа Павла

Доброхотова, що зберігається в Інституті історії РАН у Санкт-Петербурзі.

Так, згідно з документами. Литовський митрополит И. Семашко у 1841 p. повідомляв про вилучення 505-ти уніатських книг, які були спалені в Жировицях у його присутності [1, арк. 6].

На 1852 р. у результаті матеріальної підтримки заходу було зібрано по Київській єпархії 540 книг, з яких 261 були цілим і 281 - розбиті чи порвані. Серед цілих книг було 7 євангелій, 69 служебників, 47 міней, 25 тріодей цвітних і 15 пісних, 19 октоїхів, 19 требників, 11 повчань, 7 псалтирів, 7 часословів, 10 ірмологіонів, 3 акафістники, 3 загальні мінеї, 3 друковані літургії Іоана Златоуста. Всі вони, а також розбиті книги, були відправлені в Санкт- Петербург [8, арк. 155].

Складніша ситуація спостерігалася у Волинській та Подільській єпархіях. Волинський архієпископ Арсеній повідомляв, що в багатьох церквах його відомства є лише по одній православній книзі, і тому конфіскація уніатських книг може привести до зупинки богослужіння в багатьох церквах [ 1, с. 28]. Загальна кількість конфіскованих книг по Волинській єпархії складала 11 тисяч 211 одиниць. Лише тріодей пісних і цвітних нараховувалося 620 і 649, міней місячних - 653, загальних - 420, октоїхів - 576, псалтирів - 602, часословів - 548, апостолів - 531 тощо. Тільки в Острозькому повіті на 77 церков припадало 504 уніатські богослужбові книги. З метою зберігання такої значної кількості книг архієпископ Арсеній просив надати гроші для винаймання будинку. За підрахунками архієпископа, щоб замінити конфісковані уніатські книги, необхідно було 880 богослужебних книг коштом у 2093 руб.

На території Подільської єпархії було зібрано 5808 прим, уніатських книг, зокрема самих лише євангелій -701, апостолів - 426, часословів - 400, псалтирів - 410 тощо. [1, арк. 110]. Якщо врахувати, що на Поділлі на 1839 р. було лише З возз' єднані уніатські церкви, стає зрозумілим, що всі ці книги знаходилися у православних церквах Про лояльне ставлення до них православного духовенства свідчить і вимога Подільського єпископа здійснювати конфіскацію книг лише в разі прибуття православних замінників. Загалом необхідно було надіслати для Подільської єпархії книг московського видання 2982 прим, на суму 7790 руб. [1, арк. 110-111] (див. табл.).

Усі конфісковані уніатські книги були відправлені в розпорядження Св. Синоду. У деяких випадках книги продовжували спалювати і на місцях, зокрема, у 1853 р. згідно з наказом митрополита Йосипа Семашка в Литовській єпархії було спалено 106 книг [1, арк. 218].

Книги не тільки спалювали, але й топили. У колекційному зібранні отця Б. Уссаса, що зберігається у відділі рукописів Люблінського Католицького

Таблиця

Кількість православних богослужбових книг, необхідних новоприєднаним церквам у 50-ті роки XIX ст.

Список книг Кількість книг

Волинська губернія Подільська губернія

Євангеліє 165 89

Апостол 531 254

Часослов 548 275

Псалтир 602 231

Тріодь Пісна 620 429

Тріодь Цвітна 649 422

Мінея місячна 653 -

Мінея загальна 420 166

Октоїх 576 430

Ірмологій 459 -

Обихід 330 200

Требник 254 142

Устав 211 -

Служебник 86 24

Аклоїстник 394 -

Молебник 77 -

Синодальні повчання 148 -

Величання 2 -

Псалтир слідування 19 -

Панихидний реєстр 10 -

Проскомідійний лист 6 -

Мінея святкова 285 320

Книги для освячення церкви 1 - Чинопослідування прийняття в православ'я

з інших віросповідань 1 -

Всього 8155 2 982

Примітка. Таблиця складена за даними: Інститут історії РАН (СПб.), ф. 52, Колекція П. Доброхотова, картон 6, № 5, оп. 2, арк. 33-35, 110-111.

університету, є уривок з листа Філарета, архієпископа Чернігівського від 1885 p., де архієпископ пише про акти вандалізму, здійснені над старовинними уніатськими книгами за наказом колишнього уніатського та православного вищого духовенства. Зокрема, в Бєлгороді, у річці Донець було потоплено значну частину таких книг за наказом Володимира, єпископа Курського [10, арк. 22 ].

Така ситуація з уніатськими архівами турбувала й російських учених XIX ст., зокрема історик Церкви Орест Левицький, який здійснив чимало поїздок по Волині з метою виявлення пам 'яток старовини, констатував факт їх масового знищення [6, с. 14-18].

Цікаво, що 1867 р. у друкарських сховищах Почаївської Лаври зберігалося 1362 пуди уніатських видань, запакованих