УДК 027.54(477):025.171:004

Марія Іваннікова,

зав. відділу НБУВ

ШЛЯХИ ВВЕДЕНИЯ У НАУКОВИЙ ОБІГ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ВІДДІЛУ БІБЛІОТЕЧНИХ ЗІБРАНЬ ТА ІСТОРИЧНИХ КОЛЕКЦІЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

На прикладі відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій - одного з найбільших за обсягом фонду Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського - поетапно простежено шляхи формування інформаційних ресурсів та введення їх у науковий обіг, представлено технологію створення інформаційного ресурсу як одного із засобів надання інформації про склад колекцій та зібрань, акцентовано на проблемах уведення в науковий обіг за допомогою новітніх технологій інформаційних ресурсів відділу.

Сукупність знань про матеріальний і духовний світ, про закономірності й тенденції його розвитку, управління цими знаннями акумулюються у поняттях «інформація» та «інформаційні ресурси», хоча «ресурсом» у сучасному розумінні цього слова інформація стала не так давно.

На сучасному етапі суспільного розвитку інформатизація стала центральним соціально-економічним процесом в усіх розвинутих країнах. Науково-технічна революція сприяє різкому зростанню ролі такого ресурсу сучасності, як інформаційний. Інформація, як один з видів ресурсів, зафіксована на матеріальних носіях наукових знань. Таким чином, наукова бібліотека володіє матеріальними носіями наукових знань.

Інформаційні ресурси - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах тощо). Інформаційна система - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Основу інформаційних ресурсів складають результати наукових досліджень, які дають змогу створювати та використовувати технічні та наукові ідеї, зафіксовані в різних документах і виданнях. Як особливу частину виділяють активні інформаційні ресурси, тобто доступні для автоматизованого пошуку, зберігання та обробки (програми, бази даних, бази знань, документи тощо) й для широкого користування. Ефективність використання інформаційних ресурсів визначається відношенням активної їх частини до загального обсягу інформаційних ресурсів.

Інформація, яку отримують науковці, аналізуючи існуючі інформаційні ресурси, є важливим фактором при розробці нових наукових пошуків, ідей і програм для її подальшої експлуатації у науковій сфері.

Незважаючи на відмінності окремих видів інформації (технічної, економічної, соціальної, політичної, культурної тощо), усім їм притаманні загальні властивості, які визначають інформацію як особливий продукт людської діяльності поряд з матеріальними благами та послугами. У процесі використання інформаційних ресурсів вони (ресурси) не скорочуються, а навпаки, - збільшуються, але їх невикористання призводить до швидкого знецінення й старіння, а це, в свою чергу, - до втрати актуальності такого виду ресурсів, тому найважливішою вимогою до інформації є її своєчасність. За умов інформаційної революції першою і необхідною умовою існування інформаційних ресурсів є їх постійне оновлення, розширене відтворення. Найменша затримка в нагромадженні та оновленні інформації призводить до її відставання, втрати високих позицій у певній галузі науки.

Становлення й розвиток інформації як ресурсу - процес історичний. Він почався з виникнення людини і суспільства. Обмежені фізичні можливості людини щодо нагромадження, запам'ятовування та передачі знань викликали появу й розвиток технічних засобів масової інформації й зв'язку. Найбільш знаменні етапи на шляху розвитку інформатизації суспільства - поява писемності, книгодрукування, пошти, періодичної преси, фотографії, звукозапису, радіо, телеграфу, телебачення. Революційне значення для розвитку інформаційної індустрії мало створення ЕОМ. Проте, попри неосяжність інформаційних ресурсів індустріальної чи постіндустріальної цивілізації, на одного жителя планети припадає всього декілька сот мільйонів знаків інформації, або ж, простіше кажучи, декілька книг середньої величини.

Сучасний науковий співробітник регулює наповнення БД та необхідність їх включення до наукового обігу, спираючись на свої завдання, досягнення сучасної науки та аналізуючи попит користувачів.

Інформаційні системи (далі - 1С) здавна знаходять (в тому чи іншому вигляді) досить широке застосування в життєдіяльності людства. Це пов'язано з тим, що для існування цивілізації необхідний обмін інформацією як між окремими членами і колективами суспільства, так і між різними поколіннями. Найдавнішими і найпоширенішими 1С вважаються бібліотеки. Здавна в бібліотеках збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх, дотримуючись правил, створюють каталоги різного призначення для полегшення доступу до книжкового фонду. Видаються спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведеться облік видачі.

Найстаріші 1С повністю базувалися на ручній праці. Пізніше з'явились різні механічні пристрої для обробки даних (наприклад, для сортування, копіювання, асоціативного пошуку, тощо). Наступним кроком стало впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС), тобто систем, де для забезпечення інформаційних потреб користувачів використовується ЕОМ зі своїми носіями інформації. В наш час розробляється і впроваджується велика кількість найрізноманітніших АІСів з широким спектром використання.

Залежно від ступеня (рівня) автоматизації виділяють ручні, автоматизовані й автоматичні інформаційні системи.

Ручні 1С характеризуються тим, що всі операції з переробки інформації виконуються людиною.

Автоматизовані 1С: частина функцій (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина – людиною.

Автоматичні 1С: усі функції керування й опрацювання даних здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне керування технологічними процесами).

Сфера застосування інформаційної системи - наукові дослідження. Одне із основних завдань - автоматизація діяльності науковців, які зацікавлені в користуванні нашими інформаційними ресурсами, а також автоматизація аналізу статистичної інформації. Наприклад, на сьогодні інформаційна система Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі - НБУВ) за класифікацією інформаційних систем є ручною та частково стає автоматизованою.

Науково-інформаційна діяльність у її повному циклі - це вплив спостерігача (інформатора, коментатора, аналітика) на об'єкт (споживача)