В умовах бібліотеки і невеликої кількості працівників у службі інформації практично використовується функціональний (поопераційний) принцип технологічного ланцюжка, що обумовлено його структурою. Приміром, підготовка будь-яких інформаційних продуктів чи послуг проходить операції, які виконуються різними працівниками: бібліограф за довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки формує перелік документів, що потім відбираються в книгосховищі і видаються інформатору, який вже безпосередньо його опрацьовує. Таким чином, у технологічному процесі отримання первинних джерел інформації є три ланки: бібліограф - працівник книгосховища - працівник столу видачі. Але якщо дивитися глибше, то значно більше: цьому передує комплектування фонду, його облік, каталогізація, розподіл і розстановка, а лише потім - вище перераховане.

Певне відставання у розробці теоретико-методологічних питань сучасного бібліотекознавства від науково-прикладних здобутків бібліотечно-інформаційної галузі цілком закономірне, оскільки технологічні, методичні та організаційні проблеми входження бібліотек як рівноправних науково-інформаційних партнерів у суспільство, що стрімко розвивається, вимагає концетрації фахових зусиль саме у конкретно- практичному напрямі. Настав час осмислити з теоретичної та методологічної точки зору здобутки бібліотечної науки.

Основним завданням НБУВ є формування зібрання, наукове опрацювання національних інформаційних ресурсів, задоволення інформаційних потреб користувачів, збереження документальної спадщини, науково-інформаційне забезпечення загальноосвітнього процесу та популяризації знань.

Результат наукових досліджень є базою для створення інформаційних ресурсів, що в свою чергу дають змогу проводити подальшу наукову та аналітичну роботу, використовувати наукові ідеї, зафіксовані як результат у різних документах та виданнях. Інформація як особливий продукт людської діяльності має бути своєчасною та регулярно оновлюватись.

Колекційні фонди відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ (далі - ВІК) представлені переважно історичними бібліотеками та зібраннями дореволюційних установ, історичних діячів та інших родо- видових колекцій, зібраних у бібліотеки за певними видовими або тематичними ознаками. Документів у складі історико-культурних фондів налічується майже дев'ятсот тисяч.

Один із наукових напрямів, який розробляють науковці НБУВ, - історичні бібліотеки та спеціалізовані книжкові колекції відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій як історико-культурнс джерело. Основна мета дослідження - вивчення питань походження, історії побутування, змісту унікальних фондів, створення традиційних та електронних інформаційних ресурсів історико- культурного змісту, що мають загальнонаціональне значення. У зв'язку із завданнями, що поставлені перед бібліотеками - науковим забезпеченням створення Державного реєстру національного культурного надбання України, розвитком науково-ін(|юр\іаційної діяльності та інформаційної бази для наукових досліджень в соціогуманітарній сфері, включенням нового ісгорию-вульїурного знання до системи історичних знань - всі ці питання вирішуються комплексно та у взаємозв'язку.

На сьогоднішній день інформаційні ресурси ВІК не є достатньо активними. Інформація, що міститься у фонді, недоступна для автоматизованого пошуку, відсутні готові БД. Відповідно і ефективність використання інформаційних ресурсів є невисокою (відносно активної частини до загального обсягу інформаційних ресурсів ВІК).

Обробка інформаційних ресурсів ВІК та включення їх до інформаційної системи є перспективним напрямом роботи, зважаючи на кількість фонду та його зміст.

Розглянемо шлях уведення у науковий обіг фрагменту бібліотеки Маріупольської Олександрівської гімназії (1875-1918).

У фонді були виокремлені документи, що мали ознаки приналежності до колекції. Таких документів виявилося 749 одиниць.

Згідно з «Інструкціями про книжковий фонд відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ» вони були розставлені за шифрами Маріупольської гімназії, що збереглися (систематична розстановка).

Після розстановки фонду виокреслилась систематизація бібліотеки, виявлені лакуни.

Таким чином, сформувавши тільки історико-культурний фонд (далі - ІКФ) за ознаками колекції, маємо інформацію про кількість і склад. Проаналізувавши інформацію, можемо зробити висновки:

фонд надійшов до бібліотеки у невеликому обсязі порівняно із тією бібліотекою, що зберігалася у Маріупольській Олександрійській гімназії, саме тому цей ІКФ класифікується як «фрагмент бібліотеки»;

репертуар книг відповідає класичній гімназичній бібліотеці, але є неповним;

у бібліотеці було, як мінімум, чотирнадцять відділів та періодичні видання;

Закінчивши процес розстановки фонду, треба взяти його на облік, тобто провести інвентаризацію кожної одиниці зберігання, записати до інвентарної книги, внести до БД. Після цього ми володіємо ще повнішою інформацією та маємо можливість вести автоматизований пошук, швидко створити каталоги на фонд (топографічний, алфавітний, систематичний), виявити кількість примірників видань.

Завершивши бібліотечно-бібліографічну обробку ІКФ та маючи первинну інформацію про фонд, можна розпочинати суто наукову роботу.

Аналізуючи печатки, штампи та записи, робимо висновки про походження книг та їх долю. Книги з бібліотеки в різні часи перебували у власності Маріупольської Олександрівської чоловічої гімназії, Маріупольського музею краєзнавства, різних підрозділів НБУВ, проходили у 1943 р. облікову перевірку.

Бібліотека була розпорошена за тематичною ознакою, оскільки інших відділів, окрім літературного, історичного, медичного, психологічного у фондах ВІК немає, а репертуар книг гімназичної бібліотеки передбачає наявність книг з набагато ширшої тематики.

Оправа більшості книжок має на корінці тиснення «БМГ», що означає «бібліотека Маріупольської гімназії», тобто всі книжки були оправлені або у палітурній майстерні Маріупольської гімназії, або оправа зроблена на її замовлення.

Таким чином, наведено приклад наявності інформаційного ресурсу у фондах НБУВ, його аналіз, обробка та отримання інформації, виходячи тільки з бібліотечно-бібліографічної обробки ІКФ.

Для більш повного збору інформації про конкретну бібліотеку треба провести історико-архівний та книгознавчий розшук.

Науково-дослідна діяльність ВІК пов'язана з розвитком споріднених історичних та філологічних допоміжних дисциплін, об'єктом вивчення яких є книга (книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія, історія літератури, джерелознавство).

Основна увага приділяється проблемі встановлення походження бібліотек