УДК 027.54(477):025.171:004

Лідія Яременко,

директор Інституту архівознавства НБУВ, канд. іст. наук

ДОКУМЕНТНІ РЕСУРСИ АРХІВНОГО ФОНДУ НАН УКРАЇНИ В ІНТЕРНЕТ-СЕРЕДОВИЩІ: МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЇ

У статті відзначено велику роботу академічних архівів щодо формування фондів наукових установ, видатних вчених України, створення науково- пошукових систем на документи цих фондів традиційної форми (описи, каталоги, путівники, покажчики). Проаналізовано створення, залучення, використання архівних, електронних документів на офіційних сайтах НАН України та її науково-дослідних установ, що забезпечує широкий і швидкий доступ користувачів до документальних пам'яток національної науки незалежно від місця їх зберігання. Окреслено проблеми, головні завдання та перспективи входження архівної спадщини української науки до електронного інформаційного простору.

Питання розширення доступу до документної інформації, комп'ютеризації архівної справи, створення електронних документів, гармонізації, уніфікації процесів традиційного археографічного та інформаційного опису документів з метою розроблення автоматизованих архівних систем ось уже майже два десятиліття є головними у роботі архівних служб України, зокрема структурних архівних підрозділів Національної академії наук.

Вже з початку 90-х років XX ст. українське суспільство акцентує дедалі більшу увагу на формуванні духовної культури, інтелектуального потенціалу та національної свідомості незалежної України на підставі об'єктивного висвітлення історичних процесів за першоджерелами інформації. Проте темпи і рівень розроблення документальної спадщини України, створення науково-пошукових систем на ресурси архівних та рукописних фондів, залучення їх до системи соціальних комунікацій не відповідали сучасним вимогам. Тому питання підвищення рівня інформаційної інфраструктури суспільства, невід'ємною складовою якого є також інформатизація архівної справи, перебувають у полі зору усіх заінтересованих інституцій, у т. ч. і державних.

Так, Законом України «Про інформацію» (1992 р. і з внесеними доповненнями у 2000-2005 pp.) визначено головні напрями і способи державної інформаційної політики, серед яких забезпечення доступу громадян до інформації та ефективного її використання, створення національних систем і мереж інформації, сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ресурсів тощо. А право на отримання інформації Закон гарантує, зокрема, і шляхом вільного доступу «суб'єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, а3ає?ї СЁН ёб 31 0$aЈl еб 6ї \ ара»1. Відповідне спрямування у роботі архівної системи України було закладено і Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (1993 р. та в новій редакції 2001 р.)2.

Визначені законами засади і завдання у галузі інформатизації були покладені в основу Державної програми «Книжкова спадщина України: створення бібліографічного реєстру та системи збереження й загальнодоступності», у рамках якої бібліотечними, архівними установами України, зокрема Академії наук, розпочалось розроблення восьми проектів, «спрямованих на фізичне та інтелектуальне збереження для нащадків історичних духовних надбань українського народу» 3. Головним завданням архівної системи України стало розроблення проекту Національної архівної інформаційної системи (НАІС) «Архівна та рукописна Україніка», спрямованого на формування національного зведеного банку даних архівної інформації з обліково- та науково- пошуковими можливостями шляхом опрацювання питань реєстрації, введення інформаційного потенціалу архівного масиву документів у суспільний обіг в умовах демократизації суспільства і, водночас, різкого зростання обсягів інформації та рівня інформаційних технологій. З метою розширення відомостей про документи Національного архівного фонду України та доступу до них проектом також передбачалася активізація робіт зі створення масиву наукової інформації вторинного рівня через публікацію видань довідкового характеру у вигляді покажчиків, каталогів, анотованих реєстрів, списків тощо 4.

Для успішної реалізації визначених завдань провідними науковцями у галузі архівознавства, документознавства були розроблені теоретичні та методичні засади розвитку інформатизації архівної справи. Так, J1. А. Дубровіною і групою спеціалістів Держкомархіву України, Українського державного науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства було розроблено концепцію системної комп'ютеризації архівної справи в Україні5 та навчальний курс з інформатизації в архівній справі для студентів вишів6 тощо.

Таким чином, вітчизняна архівна система отримала чітко структуровану, законодавчо, теоретично та науково-методично обгрунтовану і сформульовану програму входження унікального документального комплексу держави до світового інформаційного простору. Проте, якщо традиційні роботи архівних установ щодо обліку, створення науково-довідкового апарата та науково-довідкових видань, питань використання та збереження документів дійсно вийшли на новий рівень розроблення ресурсів і отримали значні результати, то у формуванні та функціонуванні НАІС проблеми залишаються.

Архівні підрозділи НАН України також активно включилися у роботу в цій царині. Умовно її можна поділити на три взаємопов'язані складові: 1) вдосконалення традиційних форм опрацювання архівних фондів та науково-довідкового апарату до них і створення інформаційного ресурсу про них; 2) розроблення локальних автоматизованих систем, баз даних, електронних каталогів на документи фондів; 3) представлення ресурсів Архівного фонду (АФ) НАН України у всесвітній інформаційній мережі.

Так, у рамках першого напряму Інститутом архівознавства НБУВ як головним архівним підрозділом у системі НАН України, виходячи з поставлених перед архівними службами України сучасних нагальних завдань, було розроблено і опубліковано окремими виданнями низку нормативних і методичних документів для академічної архівної системи. Серед них Перелік документів, що створюються у процесі діяльності установ НАН України, з визначеними термінами зберігання; Положення про АФ НАН України; типове положення про науковий архів установи НАН України; методичні рекомендації щодо складання описів на документацію АФ в установах Академії та інші. Все це значною мірою сприяє уніфікації опрацювання, розроблення науково-пошукових систем на документи в академічних архівах та слугує вагомим підґрунтям для формування автоматизованих систем АФ НАН України7.

Вперше комплексно до