Певна частина документів АФ НАН України та інформація про його склад вже присутня в Інтернет-мережі на майже 120 веб-сайтах академічних установ. Так, більшість з них подає історію діяльності своєї установи від моменту її створення і до сьогодення, деякі - стислу, інші - досить змістовну (Інститут математики, Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна). Дехто розмішує навіть і історію власних структурних підрозділів (Інститут біології південних морів ім. О. О. Ковалевськош, НБУВ). Цей вид документа, маючи постійний строк зберігання і виступаючи складовою документального фонду кожної установи, є особливо важливим у якості документа з історії фондоутворювача, що забезпечує об'єктивну побудову структури його архівного фонду. На сайтах представлені у ретроспекгиві короткі звіти про роботу Президії НАН України (трьома мовами), її відділень та установ за 5-10 років. Достатньо повно відображена видавнича діяльність Академії, кожної її установи, виставлені списки основних праць установи та окремих її співробітників, подсклди і їх повні тексти (Інститут історії України), а також тексти періодичних видань. Подано інформацію про роботу вчених рад інститутів - як оголошення про засідання з порядком денним, або як зібраний архів розглянутих питань, а іноді й повні тексти доповідей та презентативних матеріалів на засіданнях (Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена). На головному порталі НАН України у розділі «Засідання Президії НАН України» подано в хронологічному порядку за 2005-2009 pp. синтетичний виклад основних розглянутих на засіданнях питань. На жаль, ця інформація стосується тільки висвітлення представлення і обговорення основних питань. Вона не відображає всього комплексу питань порядку денного. Особливо це стосується прийнятих рішень, що значно обмеяє доступ користувача до повноцінної достовірної інформації. Тут також представлені власні електронні ресурси Президії: у розділі нормативних документів НАН України вміщено підбірку повнотекстових статутних документів, що регламентують діяльність Академії та її структурних підрозділів, постанови Верховної Ради України, Президії НАН України з цих питань; виставлені підбірки повнотекстових матеріалів з програмами, в яких Академія бере участь (державні, цільові, науково-технічні проекти) та матеріали з проблем розвитку науки в Україні - постанови НАН України, матеріали ЗМІ; розроблена рубрика «Пам'ятні події» подає інформацію про дати народження або вшанування членів Академії з їх фотопортретами, структуровану за днями, місяцями на рік. У мережі представлена також інформація про майже всі установи, про роботу їх структурних підрозділів і наукових співробітників, спецрад, наукових товариств і комітетів, поточні новини і архіви новин за декілька років, масив відомостей (фото, біобібліографії тощо) про засновників та найвидатніших вчених установи за весь період її діяльності (Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного) тощо.

Уже функціонуюча в Інтернет-мережі інформація про роботу і склад документальних фондів наукових архівів Президії НАН України та її установ обмежена відомостями про архівні підрозділи з правом постійного зберігання документів у НБУВ (інститути архівознавства і рукопису), Львівській національній науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, Інституті археології, Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка, Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. І цього, виявляється, замало. Адже на сайтах цих установ архівні підрозділи виокремлені структурно. Вони містять лише короткі довідки про їх створення, особливості формування та склад фондів, ще подається список співробітників, бібліографія основних праць з розроблення фондів.

Водночас поява нових видів інформації, нових способів її документування, зростання її обсягів та подальше відкладання в АФ НАН України виставлених у світовій інформаційній мережі документів НАН України породжує свої проблеми. Насамперед потребують вирішення питання щодо включення низки нових видів та комплексів елекронних документів (діючі технології формування АФ не можуть забезпечити його всебічої та якісної повноти); форм зберігання (концентрація на комп'ютерах, серверах, перенесення на інші носії, у деяких випадках і на папір), забезпечення збереження (програмне забезпечення, контрольний перегляд та перезапис), обліку, можливості використання та інформації, забезпечення відповідним кадровим контингентом тощо. В останні роки частина проблем знайшла певне врегулювання у державних законодавчих актах 15, однак ще залишається багато невирішених практичних питань. Йдеться насамперед про методичне та матеріальне забезпечення, зокрема і для академічних установ.

Отже, можна відзначити, що академічні установи значно активізували